Одна наша читачка розповіла історію. Побувавши в Українсьому домі на Фотовиставці «День-2009» і подивившись на обличчя героїв знімків — не замасковані товстим макіяжем, а живі й, головне, реальні — вона відразу поїхала до... своєї мами. Разом з нею провела цілий день, допомагала по господарству, розповідала про своє життя, ділилася своїми радощами та проблемами. Вона відчула від цього спілкування таку радість і теплоту, яких не відчувала, мабуть, з дитинства.
У вирі побутових проблем, шаленому темпі життя, намагаючись витиснути з кожного дня якнайбільше матеріальної вигоди, ми відкладаємо головне: сказати про свої почуття коханій людині, приділити більше уваги батькам, поцікавитись, чим живуть наші діти. Проходить день за днем, і душа, не маючи виходу почуттів, перестає реагувати на сентименти.
Так виходить саме собою, що фотовиставки «Дня», де сконцентроване реальне життя без прикрас, — це сильний емоційний удар для відвідувачів, здатний пробити броню черствості. Тут сміються, милуються, плачуть і задумуються. А ми — не втомлюємось збирати свіжі враження. Бо ці думки — екстракт щирості та душевної теплоти, яку більшість із нас звикла ховати.
Тетяна ДОРОШЕНКО, в.о. генерального директора компанії «Адамант»:
— Я вражена. Фото чудові. Атмосфера прекрасна. Маю надію, що фотовиставка «Дня» житиме та розвиватиметься ще багато-багато років. Україна має таланти. І добре, що такі заходи проводяться. Вони дарують шанс таланту відкритися, бути побаченим і почутим.
Я не виділяла якогось конкретного фото, оскільки роботи різнопланові. Є милі, є серйозні, які мають значне смислове навантаження. І виділити одну або декілька фоторобіт для мене досить складно.
Олеся ЖУЛИНСЬКА, менеджер зі зв’язків із громадськістю компанії «Кока-Кола Україна»:
— Я побачила тут Україну дуже різнобічною і різнобарвною. Тут зупиняється мить, момент, який живе секунду і не повторюється ніколи. Картинка з телебачення — пройшла і зникла. А фото — це емоція, яка лишається з тобою назавжди. Тому фотоконкурс — річ неперевершена.
Найбільше нас зачепила дівчинка-мавка (Костянтин Гришин, м. Київ, робота «Мавка співочого поля». — Ред.). Склалося враження, що дитина живе на межі реальності та чогось чарівного, надзвичайного, власне того, що завжди було притаманне українській культурі.
Жанна РЕВНОВА, керівник Департаменту корпоративних зв’язків компанії «Київстар»:
— Фотовиставка «Дня» показує справжню Україну, ту, яку ми бачимо щодня, щогодини, щохвилини. І це головне.
Особисто для мене приємним було відкриття того, що газета «День» — це газета для людей і про людей. Це принципово вирізняє її серед усього, що зараз є і на телебаченні, і в мас-медіа в цілому. Тобто «День» — про людей, про події в житті людей, а не навпаки — про роль людей у тій чи іншій події.
Ми дуже вдячні, що «День» нас запросив у коло своїх друзів. Сподіваємося, що й наступного року співпрацюватимемо, а на майбутній фотовиставці ми знову побачимо не менш цікаві роботи.
Наталія ШИМАНОВIЧ, керівник відділу маркетингу компанії «Кнауф»:
— Я побачила на фотовиставці багато цікавих робіт. Усі вони різнопланові, яскраві, професійні. І, мені здається, фотовиставка «Дня» цього року набагато сильніша, аніж, скажімо, позаминулого року.
Павло КАЛЕНИЧ, директор АФ «Ольгопіль»:
— Ми вже давно знайомі з газетою «День», з головним редактором у теплих дружніх стосунках, і фотовиставку «Дня» відвідували не лише в столиці, але й приймали у себе в гостях. «День» несе інтелект не тільки у великі міста. Завдяки «Дню» інтелектуально і освітньо розвивається українське село.
Сергій МАЗУР, директор компанії «Vitis GROUP»:
— Ми продаємо вино. А вино і творчість — досить близько одне до одного (сміється). Тому, можна сказати, ми допомагаємо мистецтву.
А якщо серйозно, то я вважаю, що наше суспільство потребує сьогодні того стимулятора, який би звільнив нас від умовностей, стереотипів, спадку, що дістався нам від минулої епохи.
Добре, що є серед українців люди, вільні від умовностей. Люди, які сміливо своєю творчістю можуть заявити про те, що їм болить, про те, що вони бачать, відчувають. Вони піднялися над нашим сьогоденням настільки, що їхні роботи особисто мені дуже приємно розглядати. Свобода творчості, сміливість — основна ідея, яку я розгледів у фотовиставці «Дня».
Петро КРАЛЮК, перший проректор Національного університету «Острозька академія»:
— Наш український медійний простір нагадує таке собі королівство кривих дзеркал, де часто розглядаються не реальні проблеми, а надумані. З допомогою наших медіа складно сформувати адекватне уявлення про Україну.
Проте, на щастя, все-таки є засоби масової інформації, які дають можливість це зробити. Саме до їхнього числа належить газета «День». До тог ж «День» — не просто газета. Вона та її головний редактор Л. Івшина виступили з низкою ініціатив. І однією з таких ініціатив є щорічна фотовиставка. Можна не сумніватися, що вона вже давно стала політично-культурною подією не лише в житті Києва, а й загалом України.
Цьогоріч, як і раніше, на ній були представлені роботи фотомайстрів з різних куточків нашої країни. Певно, це є доволі об’єктивний «фотозріз» життя держави. Принаймні з цієї фотовиставки можна більше довідатися про українське буття, ніж тоді, коли переглядаєш передачі наших телеканалів або читаючи популярні таблоїди.
Доводиться лише жалкувати, що ні Президент, ні прем’єр, ні голова Верховної Ради, ні лідер опозиції, ні інші чільні політики, які хочуть бути президентами, не знайшли часу, щоб прийти на відкриття фотовиставки. Можливо, якби вони це зробили, то краще б зрозуміли свою країну, а можливо, навіть полюбили б її не показною любов’ю, а справжньою.
Ольга ВОРОНОВИЧ, представник агенції «Еліта-тур»:
— Ми — компанія, яка займається дитячим туризмом, тому для нас показовим є те, що діти також відтворили у фотоконкурсі свій погляд на світ. І в їхніх роботах ми можемо віднайти нову, непересічну, по-дитячому особливу модель світу. Це вражає.
Галина НОВОХАТКО, керівник відділу продажів компанії Amway:
— До цього часу я жодного разу не відвідувала заходи подібної тематики та подібного масштабу. Подивившись фотовиставку «Дня», зрозуміла: те, що робить сьогоднішня молодь, є вкрай важливим для України. Вона несе в маси те, що нинішнє покоління має прийняти, переосмислити та втілити в життя. Я дуже хочу, щоб у наступних фотовиставках було побільше робіт, на яких зображено усміхнених людей.
Юрій ХОМЕНКО, проректор з навчально-виховної роботи Дніпропетровського національного гірничого університету:
— Перше, що впадає в око під час перегляду Фотовиставки «Дня», — це те, що в кожного кадру є перший, другий і третій, а в деяких випадках — навіть четвертий плани. Перший — та ситуація, яку вихоплює художник. Другий — обставини, умови, в яких відбувається ситуація. Третій — атмосфера чи, може, аура, яку відображає фото. А четвертий — це той настрій, який створює кожне фото зокрема і виставка загалом. Радісно, що в Україні багато талантів. Ще більше радує, що завдяки «Дню» вони можуть себе проявити. Ну а сама виставка з кожним роком — усе вищого й вищого рівня. Вона багатопланова й багатоієрархічна — від урядового, парламентського рівня до життя простих людей і, що важливо, до бачення наших дітей. Чекаємо на виставку в Дніпропетровську — вона однозначно стане подією для нашого міста!
Віктор ПУШКIН, директор Iнституту гуманітарних проблем Дніпропетровського національного гірничого університету:
— У фотовиставці я бачу щирість, людську безпосередність. Я бачу реалії життя. На телеекрані ж я бачу макіяж, прикидання, гримаси, грубість, хамство. Таке враження, що ми живемо в двох різних світах, у двох різних вимірах. Тут, на фотовиставці газети «День», — реальний світ. Наш Дніпропетровський національний гірничий університет уже багато років виступає і вболівальником, і певною мірою учасником фотоконкурсу — ми кожного разу вручаємо призи автору роботи, що сподобалася нам. Цього року фотовиставка «м’якша». Коли в суспільстві було напруження, відповідний настрій відбивався і у знімках. Тепер — його тут немає. Це означає, що того напруження, яке нам намагаються показати на телебаченні, насправді в суспільстві немає.
Я побачив фотографії школярів і порадів за них: вони вміють по-доброму дивитися на світ. Багато в чому завдяки роботам діток від виставки залишається дуже тепле та приємне відчуття.
