В Університеті Грінченка досить давно існує проблема з забезпеченням студентів житлом. Нині виш має гуртожиток на 365 місць на вулиці Старосільській, 2. Також орендує два поверхи гуртожитку спортивного ліцею на Вацлава Гавела, у якому мешкає 156 студентів та 80 співробітників. Оскільки на роботу до університету було прийнято майже 60 співробітників, які переселилися з АР Крим, Донецької і Луганської областей, студенти поселяються у гуртожитки 12 закладів освіти м. Києва, з якими університет має партнерські стосунки. Це створює значні незручності для студентів, оскільки умови проживання там є далекими від ідеалу. Окрім того, студенти змушені витрачати час і кошти на проїзд кількома видами громадського транспорту. Тож поселення на бульварі Шамо, 18/2 частини студентів певною мірою сприяло б вирішенню проблеми, оскільки гуртожиток знаходився б у безпосередній близькості до корпусу університету. Новий гуртожиток Університету Грінченка на Русанівці міг би вмістити орієнтовно 186 студентів.
21 серпня 2017 року мер Києва Віталій Кличко підписав розпорядження Виконавчого органу КМДА «Про встановлення швидкомонтованих мобільних житлово-побутових модулів на території Київського університету імені Бориса Грінченка (бульвар Ігоря Шамо, 18/2)». На початку серпня цього року відповідно до даного розпорядження у Дніпровському районі розпочалися підготовчі роботи до будівництва гуртожитку.
Але, як виявилося, жителі Русанівки іншої думки. Тільки-но була поставлена огорожа території, як активісти Русанівки відразу ж показали своє невдоволення. Мешканці району звернулися до депутата Київради Олеся Маляревича, щоб він посприяв зупиненню будівництва. Багато хто обурювався тим, що не був проінформованим заздалегідь. Хоча ще в грудні 2017 року університетом було надано відповідь на поставлені питання Органу самоорганізації населення «Комітету мікрорайону «Русанівка» стосовно можливого будівництва гуртожитку університету на даній території.
Депутат же зі свого боку поспішив з оприлюдненням заяв – оголосив про громадські слухання. Вони відбулися 9 серпня, до яких був долучений і ректор Університету Грінченка Віктор Огнев’юк. Але тут варто внести поправку, адже, за словами ректора, слухання як такі не проводилися. «Ніяких громадських слухань не було. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Проведення відповідних громадських слухань забезпечується Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради. Зазначений Департамент ніякого стосунку до проведеної зустрічі не мав, офіційного повідомлення щодо проведення зустрічі у форматі громадського обговорення (слухання) не було, представників районної держадміністрації на засіданні не було, лічильна комісія не обиралась, підрахунок голосів не проводився. Все вище зазначене дає підстави робити висновок про те, що прийняті на зібранні резолюції не мають нічого спільного зі статусом «громадських слухань», – говорить Віктор Огнев’юк.
Утім обговорення відбулися, основна маса мешканців Русанівки (у некоректній формі) висловилися проти побудови гуртожитку, оскільки він заважатиме їх спокійному життю. Тоді депутат Олесь Маляревич, як і належить чиновнику, що «піклується» про своїх виборців, звернувся до міського голови Віталія Кличка з метою зупинити будівництво гуртожитку. Таке звернення він прикріпив під постом у Фейсбуці на своїй сторінці.
Можливо, цей план міг спрацювати, якби студенти не підняли хвилю невдоволення. Адже ніхто не має права забороняти будівництво на відведеній Університету території. Але чомусь русанівці вирішили, що можуть розпоряджатися даною земельною ділянкою, цільове призначення якої – будівництво та обслуговування університету. Чим більш абсурдними здаються пояснення, тим агресивніше діють люди. Скільки разів стрічка коментарів переповнювалася від фраз: «студенти будуть пить, курить и материться», «бесцельно бродить по улицам, разбрасівать пустые пивные банки и искать приключений», «будут наркоманы и проститутки» і т.д. Зрозуміла річ, що такого приниження студенти не змогли стерпіти. Але у своїх аргументах за побудову гуртожитку не впали до рівня цих людей і чітко обґрунтовували свою думку.
Водночас варто зазначити, що від мешканців Русанівки пролунали і слушні думки. Наприклад, щодо існуючих проблем із комунікаціями на острові, щодо того, що новобудова може викликати нове навантаження на мікрорайон.
Деякі активісти висловлювалися за будівництво школи на місці гуртожитку, адже Русанівський ліцей не має достатньо місця для всіх учнів. Але ж який стосунок має ця територія до іншого освітнього закладу? І чому жителі громади висувають такі пропозиції, а не саме керівництво ліцею?
Університет, у зв’язку з ситуацією, що склалася, 13 серпня написав заяву, у якій обгрунтував законність будівництва гуртожитку, та розмістив усі пов’язані з цим документи. Також наголошує на своїй позиції: «Університет не сприймає упередженого ставлення до студентів, завжди захищав і буде захищати їхні законні права і гідність, а також права та гідність усіх громадян України. Для нас незрозумілими є бажання окремих громадян перешкоджати законному будівництву на тій підставі, що мешканцями гуртожитку будуть студенти, або через інші, ними придумані причини, що не мають нічого спільного з реальністю. Ми вважали і вважаємо, що житлові райони існують для того, щоб там будувалося житло і жили люди, бо інакше вони втратять перспективу».
13 серпня студенти також написали листа до мера Віталія Кличка, в якому просять все ж посприяти законному будівництву гуртожитку.
Так, депутат Олесь Маляревич дав обіцянку, що він знайде інше місце для побудови гуртожитку. Але як скоро це буде зроблено? Як зазначає ректор Віктор Огнев’юк: «Олесь Маляревич є впливовим і активним депутатом, заступником голови фракції, заступником голови бюджетної комісії і, звісно, має вплив на вирішення різних питань. Можливо, йому під силу знайти майданчик для будівництва іншого гуртожитку, адже у цьому є гостра потреба. Дивним виглядає лише те, що в окрузі депутата Маляревича будувати гуртожиток не можна, навіть тоді, коли це цілком законно, а на окрузі іншого – будь ласка. А якщо місцеві мешканці і там будуть проти? Це замкнене коло. Відповідальний депутат має мислити інтересами усього міста, а не лише округу, на якому обирається. Він є депутатом Київської міської ради, а не мікрорайону».
«Університет Грінченка, створений територіальною громадою Києва, є конкурентоспроможним, а за темпами розвитку – одним із визнаних лідерів в українській освіті. Поступу найбільше заважає відсутність необхідної кількості місць для проживання студентів, – наголошує ректор Віктор Огнев’юк, і додає: Так сталося, що Університет Грінченка є системотворчим закладом в освіті м. Києва. А наше місто є не лише офіційною столицею України, а й загальновизнаною студентською столицею України. Тільки нинішнього року до столичних закладів освіти подавали заяви 33,13 відсотка усіх вступників України. Університет Грінченка є 12-м за кількістю поданих заяв з-поміж усіх інших вищих навчальних закладів України. Цим потрібно пишатися. Київ, на моє переконання, має робити все, щоб стати студентською столицею Європи, а для цього, окрім усього іншого, потрібно будувати сучасні гуртожитки. Наразі необхідно зробити все, щоб припинити відтік українських студентів за кордон. Впевнений, що більшість мешканців Русанівки також патріоти своєї країни і розуміють, як важливо не втратити молодь і майбутнє України! Як важливо залучити до роботи у школи і дитячі садки найкращих педагогів, а їх треба готувати і відбирати, забезпечувати професійне зростання. Їм, до речі, житло також потрібне. Польські університети, до прикладу, докладають максимум зусиль, щоб забрати абітурієнтів з України. Вони реконструювали усі старі гуртожитки і побудували нові. Там давно зрозуміли, що студенти сприяють наповненню бюджетів міст, заповнюють не дуже популярні серед місцевих робочі місця і, що найголовніше, є людським капіталом, який забезпечує розвиток країни».
Скоро новий навчальний рік. У студентів Університету Грінченка він може ознаменуватися страйком під стінами КМДА. Про це офіційно заявили представники парламенту Університету на сторінці у Фейсбуці.
