Усі сфери нашого життя просякнуті рекламою. Користуючись великим арсеналом засобів, рекламісти ефективно впливають на аудиторію, стимулюючи людей купувати і споживати певний продукт.
Щоразу дорогою додому в метро бачиш людей – власників надзвичайно дорогого смартфону, ймення якому iPhone. З одного боку, це просунутий технічний засіб, що добре робить високоякісні знімки, з іншого - річ, потребу в якій насаджує реклама. Головний герой книги «99 франків» Фредеріка Беґбедера детально описує це явище. Вартість цього популярного в Україні смартфону варіюється від 10 до 35 тисяч гривень. Чи завжди його купують суто заради зручності, без суттєвих ударів по бюджету? Навряд. Але реклама стає орієнтиром, який формує наші потреби та цінності.
За день людське око проглядає близько чотирьохсот рекламних повідомлень, уникнути впливу яких дуже нелегко. Дослідниця Н. Кірчева у роботі «Гендерні стереотипи в рекламі» називає актуальним «вивчення тих рекламних конструктів, що дозволяють рекламі репрезентувати різноманітне дискурсивне поле статі». «Як і будь-який інший вид творчості, реклама дивним образом втілює в собі і з’єднує воєдино процес нашого сприйняття дійсності і спосіб вираження цього сприйняття ззовні, - зазначає у згаданій роботі Кірчева, посилаючись на підручник з маркетингу Євгенія Ромата. - Поза залежністю від того, яким чином зроблена реклама, вона, як правило, являє собою завершену картину, за допомогою якої її творець намагається донести до аудиторії визначену думку, образ, настрій, почуття, оцінку, відношення і відносини».
Себто, купуючи певну річ, людина асоціює себе з нею, намагаючись таким чином показати свій статус або намагання приєднатися до тої чи тої групи у суспільстві. Наприклад, коштовний годинник постає втіленням ділового стилю, золоті прикраси свідчать про високий рівень заробітку.
Навіть люди, які розуміють, що реклама справляє величезний вплив (нерідко негативний) на свідомість, піддаються її впливу. Знати – не означає давати відсіч. З одного боку, ми можемо критично аналізувати повідомлення, інформацію, яку насаджують рекламодавці, а з іншого – все одно засвоювати її. Тут пригадуються слова головного редактора «Дня» Лариси Івшиної, журналістів Галини Бабій та Ігоря Сюндюкова про необхідність фільтрування інформаційного потоку, який нас оточує. Та це нелегко втілити у реальність, потрібна підготовка, навіть певні тренування.
Реклама від стадії інформування про певні товари перейшла до рівня впливу не лише на міжособистісні стосунки, а й на зв’язки у соціумі загалом. Ми переносимо у реальне спілкування те, що бачимо на екрані/білбордах. Безліч сімей орієнтуються на ці так звані норми, що, на мій погляд, виглядає безглуздо.
Рекламні ролики стають відображенням тих норм та орієнтацій, що панують у суспільстві. Аудиторія, на яку націлений плакат чи афіша, має сприймати інформацію та інтерпретувати її так, як потрібно замовнику.
У рекламних роликах жінку показують щасливою від клопотів на кухні, від турбот про родину. Безумовно, це складові життя, проте українські рекламодавці вперто роблять акцент на тому, що дім для жінки – Всесвіт, навколо якого все вертиться. Не потрібно ніякого саморозвитку, самореалізації, кар’єрного росту. Головне - піклуватися про свого чоловіка та дітей. Таким чином виникає образ «берегині роду», надзвичайно популярний у сучасних українських рекламних роликах. Прикладом цього може слугувати реклама відомих в Україні молочних продуктів, кави, різних ліків.
Інший поширений стереотип в українських рекламних роликах – жінка-барбі. Вона повинна постійно доглядати за собою та вдосконалювати зовнішність заради завоювання уваги чоловіка, адже це - її основна мета у житті. Досліджуючи цю тему, я замислилася над тим, що більшість українських жінок сприймають як належне насаджені суспільством стереотипи. Вони не прагнуть змінити існуючий стан речей.
Якщо аналізувати образи чоловіків, то можна побачити, що нерідко чоловік у телеролику – впевнений у собі, у добрій фізичній формі, з щетиною. Одним із найкращих зразків цього є відома реклама мінеральної води, яка наче відроджує чоловічу силу та молодість - відповідні постери не так давно буквально заполонили метро. Цей образ вселяє впевненість у чоловіків і захоплення – у жінок.
Важко вберегтися від впливів рекламних звернень, оголошень, роликів, коли вони оточують тебе усюди. Якщо процес первинної соціалізації пройшов саме у такому соціумі, то згодом уже важко змінити свої думки щодо жіночих та чоловічих ролей. Діти беруть приклад зі своїх батьків, тим самим підтримуючи функціонування насаджених поглядів. Тож саме реклама є індикатором, який визначає суспільні ролі, правила поведінки, норми і таким чином впливає на побудову суспільства. Якого саме? Все ще залежить від нас.
