Знаєте, як навчити ведмедя танцювати?
Кладете під ноги йому гаряче залізо і вмикаєте музику.
Анекдот про ведмедя в цирку
У нас є цінності індивідуальні, загальнонаціональні, загальнолюдські. Але досі немає назви для таких цінностей, які споконвічно є спільними для нас, людей, та інших живих істот, які пліч-о-пліч живуть із нами. Для багатьох – раз нема слова, то нема й цінностей. Одного дня людина проголосила себе царем природи і стала підкорювати своїй волі всіх живих істот. Та ж на початках людина боялася тварин, обожествляла їх... Потім взяла за помічників. А тоді – присудила на рабську долю. І навіть закон довгий час був їй не указ.
ЗМІ багато розповідають про випадки жорстокого поводження з тваринами, й один телевізійний репортаж ще в дитинстві врізався мені в пам’ять. У селі від однієї з хат часто доносилося розпачливе голосіння собак. Їх, бродячих, відловлював один із мешканців і в себе вдома вбивав. Мені було дуже страшно, коли я дивилася цей телесюжет. Я думала, що варто лишень подзвонити представникам закону, й жорстокі смерті припиняться. Але ні – селяни покликали телевізійників, бо місцева міліція не могла нічого зробити – просто не мала на це права. Так пояснили у сюжеті.
На щастя звірят, у серпні вступив у дію оновлений Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Тепер за завдавання тварині «мучення чи каліцтва» живодера можуть позбавити волі на строк від п’яти років до восьми, якщо він робив це на очах у дітей. У попередній версії закону кара була куди м’якшою.
Здавалося б, вимоги, висунені в законопроекті, є більш ніж справедливими. Чим страшніше покарання можна отримати за злочин, тим боязніше його скоювати. Проте цю думку розділяли не всі депутати. На різних етапах голосування на кнопку «проти» натиснули Олександр Дроздик («Народний фронт»), Андрій Река («Народний фронт»), Олександр Долженков («Опозиційний блок»), Іван Мельничук («Блок Петра Порошенка») та Єгор Соболєв («Самопоміч»). Добре було б дізнатися, чому ці депутати стали на цей бік.
Деякі положення закону про гуманне ставлення до тварин, зокрема, диких, ще до внесення правок були досить чітко прописані: «Утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям». Але навряд крихітний басейн дельфінарію відповідає видовим особливостям дельфінів. Ідея про те, що плавання у басейні з дельфінами виліковує від усіх напастей, – міф для здирання грошей. Дельфіни при транспортуванні в дельфінарії більше нагадують живі консерви, ніж величних морських істот. Їх перевозять у малесеньких залізних коробках, що майже не перевищують розміри тварин. Через це більшість дельфінів гине ще до того, як потрапляє в басейни. Про циркових звірів, які більшу частину життя проводять у клітках, у яких ледве можуть розвернутися, годі й говорити. Дресирують їх жорстоко: у хід ідуть батоги і гострі списи. А як інакше навчити слона ставати на задні лапи, а ведмедя – їздити на велосипеді? Тигри теж не за власним бажанням стрибають через вогняні кільця. Цю інформацію регулярно оприлюднює товариство захисників тварин UA:animals. Ці ж люди навесні й організували мітинг «Цирк без тварин», який зібрав у Києві біля пам’ятника Т. Шевченку близько трьох тисяч людей.
Не варто й пояснювати, що наведені вище приклади є прямим порушенням закону України та неписаного закону людяності. І злочинцями є не лише ті, що знущаються зі звірів у зоопарках, а й ті, що платять гроші, щоб на це видовище подивитися. У слонів немає адвокатів, тому для них і закон не виконується. У багатьох країнах світу вже давно діє заборона на використання тварин у цирках. В Україні теж за останній час деякі міста ввели цю заборону.
Уже минуло кілька місяців, як оновлений закон увійшов у дію. Поки ЗМІ нечасто повідомляють про звільнених із циркового рабства тигрів і ведмедів та посаджених за ґрати власників потішних поні та мавпочок, що, вдовольняючи на площах міст усієї країни невибагливу публіку, в 35-градусну спеку втрачали свідомість від зневоднення.
