Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«2021 рік переконав у необхідності переоцінки цінностей»

31 грудня, 2021 - 17:01

Новорічна анкета «Дня»-2021

1. 2021-й рік на фоні історії (думка, деталь, штрих, фото).

2. Кого ви вважаєте героєм та антигероєм року?

3. «День» на фоні року (автори, статті, проєкти, які зацікавили вас найбільше). Яких би тем хотілося від наших журналістів у наступному році?

4. Що надавало вам сил цього року (події, люди, враження)?

5. Які нові сенси, уроки, цінності дав цей рік особисто вам?

6. У 2021-му "Дню" виповнилося 25 років. Чим він за цей час став для вас та України?
 


Анна ДАНИЛЬЧУК, кандидат філологічних наук, доцент, докторант Волинського національного університету імені Лесі Українки.

1. 2021-й рік – таке собі продовження року 2020. Ми звикли до пандемії, обмежень, нової реальності. Ми менше подорожуємо, більше цінуємо звичні речі, живі розмови, зустрічі, людей. Взагалі, у 2021 році дуже просто визначитися із тим, що справді має значення – здоров'я, близькі по духу люди, читання. Думаю, на початку 2021 року ми сподівалися, що все повернеться у звичне річище, та цього не сталося, і 2021 рік переконав у необхідності переоцінки цінностей, завдань, та навіть людей навколо.

2. Героями року я вважаю українців, які живуть чимось більшим, ніж просте споживацтво, боротьба за владу і гроші, популярність. Людей, наділених вмінням усвідомлювати й оберігати багатство нашої історії; людей, що дбають про нашу культурну спадщину й щедро діляться своїми дослідженнями, спостереженнями з нащадками; людей, що не поспішають, а думають, аналізують і приймають важливі політичні, військові, медичні, освітні рішення виважено; людей, що протистоять брехні, зраді. У словнику нашого головного редактора, Лариси Івшиної є для таких людей окремий термін – народні аристократи, який дуже тонко передає отой особливий “вид”, що не може йти на компроміси із совістю, і думає не лише про власний добробут, а й про високе – Державу, культуру, мову. Щось, чого не торкнешся рукою, проте завжди відчуєш серцем. Важливо, щоб таких українців більшало, й вони один одного підтримували, “День” цьому дуже сприяє, погляньмо хоча б на історію з музеєм В’ячеслава Липинського у Затурцях…

Антигероями року я вважаю “нові-обличчя-без-обличчя”, імітаторів, невігласів, тих, хто не вчиться, бо й так все знає, неосвічених прихильників конспіративних теорій, і тих, хто легковажно ставиться до важливих політичних, медичних, історичних, економічних рішень, беручи на себе відповідальність і не усвідомлюючи небезпеки для інших, на жаль, залежних від них людей, країн, може й планет.

3. Я люблю увесь “День” і дуже ціную можливість бути частиною його команди. З “Дня” я беру новини, аналітику, політику й економіку, але головне – у “Дні” я черпаю натхнення бути справжньою модернізованою і корисною суспільству українкою. Можливо, звучить трохи пафосно, тож поясню, що маю на увазі. Усі рубрики газети, окрім доступу до якісної інформації, мають іще важливий ціннісний компонент. Вони не просто розповідають, що, де й коли, а підштовхують мислити – навіщо? З “Дня” я беру поради для вирішення особистих справ і панорамне бачення того, що відбувається у країні. Головне, команда газети готує читачам своє незалежне бачення, яке простежується в усьому – від вибору тем до свіжих акцентів на загально обговорюваних питаннях. Люблю також тексти про природу, наш багатий рослинний і тваринний світ, чомусь ці теми більшість видань ігнорує, а даремно. Цьогоріч також люблю дивитися відео “День-ТВ”, в час коли нам бракує живих зустрічей, такі відео розмови з Ларисою Олексіївною, цікавими авторами та гостями газети розширюють звичні кордони сприйняття. Хочу ще!

4. Люди. Цікаві долі, ненароком підслухані історії, книги, написані людьми про людей. Маленькі мандрівки.

5. Не можна йти на компроміс, коли маєш чітке бачення власного Я, того чим хочеш займатися, з ким бажаєш працювати. Ми дуже часто пливемо за течією, живемо не своє життя, досягаємо успіхів чи кар’єрного зростання геть у не своєму полі. А ще Сковорода казав, що людина повинна знайти свою сродну працю. Тож 2021 рік навчив мене, що якщо вже ти відчуваєш свою приналежність до чогось, не можна розмінюватися, варто працювати, масштабувати, не розчаровуватися і гуртувати навколо себе рідних по духу людей.

6. Для мене “День” – моя головна особиста вершина. Я відчуваю, як робота в газеті, дружба з Ларисою Олексіївною змінюють мене, надихають, підтримують, навчають. Я вдячна долі за знайомства з унікальними людьми, культурною, інтелектуальною, політичною елітою країни. Я відчуваю силу читачів і команди “Дня”, повірте, це люди які справді змінюють країну, розширюють територію розумного. Думаю, в наступному році нам варто окреслити наявні мережі дружніх організацій та інституцій, щоб ініціативи “Дня” стали іще потужнішими у великих і малих містах України.