На сьогодні письменницею видано два романи – «Доця» (2019) і «Принцип втручання» (2021).
Як зізнається письменниця, понад двадцять років вона працювала перекладачкою економічних текстів і жодних письменницьких амбіцій не мала. Все відбулося після Майдану, коли вона стала військовою волонтеркою і побачила на власні очі, що таке війна. А потім з’явився її дебютний роман про війну і любов.
Роман «Доця», виданий 2019 року видавництвом «Білка», приніс письменниці стрімку популярність. Роман був відзначений премією Книга року BBC за 2019 рік, а за версією Українського інституту книги увійшов до тридцяти найважливіших прозових творів незалежної України.
Власне, це чи не єдиний у сучасній українській літературі прозовий твір великої форми, події в якому відбуваються під час російсько-української війни 2014 року на Донбасі. Як зазначається в авторській передмові до книги, вона є документальною настільки, наскільки це можливо для художнього твору. Саме тому й увага до роману була особливою.
Письменниця Тамара Горіха Зерня (в центрі)
Як пише критика, «Доця» дуже швидко стала однією з найобговорюваніших художніх видань про війну на Донбасі, потрапила у відомі рейтинґи, а додатковий тираж довелося друкувати вже за кілька місяців після виходу книги. Тож не дивно, що й з початком повномасштабного російського військового вторгнення в Україну «Доця» не втратила своєї актуальності – її читають у бомбосховищах, беруть з собою в дорогу біженці. За словами авторки, достовірно зображена в романі обстановка в окупованих районах Донбасу і типова поведінка росіян, дає чітко усвідомити, позбавляючи будь-яких ілюзій, з ким насправді ми маємо справу.
У зв’язку з цим доволі цікавим є твердження письменниці, що окрім суто художнього змісту (в основі роману власне любовна історія головної героїні), її книга має й суто практичне значення – як своєрідний порадник щодо найбільш раціональної і безпечної поведінки в умовах війни з такими нелюдами, як росіяни, для яких злочин є нормою. За словами Тамари Горіха Зерня, їй вже доводилось чути від багатьох читачів, що її книга допомогла їм швидше зорієнтуватися в умовах повномасштабної російської військової агресії, підготуватися до труднощів, з якими вони зіткнулися, і взагалі позбутися розгубленості та невизначеності.
До речі, відповідаючи на одне з запитань читачів стосовно перекладу роману іншими мовами (наразі «Доцю» вже переклали англійською, німецькою і польською, планується й екранізація роману), Тамара Горіха Зерня зазначила, що в жодному разі не погодиться перекладати її російською, бо щось доводити росіянам, на її думку, сьогодні вже є марною справою. І взагалі письменниця вважає, що враховуючи токсичність нинішньої так званої російської культури, її варто ізолювати й перевести на карантин. Чим викликала аплодисменти українських і польських читачів, які прийшли на зустріч з нею до бібліотеки.
Слід зазначити, що зустріч з Тамарою Горіха Зерня у краківській бібліотеці відбулася в рамках туру письменниці польськими містами. Такі зустрічі вже відбулися на Міжнародному книжковому ярмарку у Варшаві, а також у Любліні та Жешуві. Наступні зустрічі заплановані в Ополе, Вроцлаві, Лодзі та в кількох інших польських містах, а також у Празі (Чехія), де проходитиме Міжнародний книжковий фестиваль.
