Одна з найбільш підступних травм, яку можна дістати під час бойових дій, — це контузія. Часто її наслідки спочатку навіть не відчуваються. Боєць після контузії може не лише продовжити завдання, а й часто взагалі не звертається по медичну допомогу. Але ця травма — бомба сповільненої дії, наслідки якої можуть наздогнати через роки. Один із можливих наслідків контузії — травма очей, так звана травматична катаракта. У травмованого з часом починає різко падати зір. І якщо вчасно не звернути на це уваги — зір можна втратити повністю. Один із можливих варіантів розв’язання проблеми — операція. Але вона досить вартісна і для багатьох — не реальна.
Вперше на цю проблему звернули увагу волонтери благодійного фонду «Український проєкт милосердя»: «Кожен може зробити свій внесок, і ми побачили, що можемо долучитися саме у сфері офтальмології, — розповідає керівник фонду Еміль АЛІБЕЙЛІ. — Було зрозуміло, що є багато ветеранів АТО, які дістали поранення та контузії під час бойових дій. І наше головне завдання — надати їм можливість безоплатних офтальмологічних операцій. Ми вирішили зосередитися на травматичній катаракті, бо вона є першочерговою патологією після отримання контузії».
Згодом до них долучилася і громадська організація «Зелена смуга». Разом вони поставили перед собою амбітну мету — допомогти повернути зір сотні військових і започаткували проєкт «100 очей». Нині в межах цього проєкту провели операції вже 30-ти бійцям. 15 із них — діючі військовослужбовці, котрі повернулися до виконання завдань у зоні ООС.
«Багато військових продовжують службу. — розповідає голова громадської організації "Зелена смуга" і співорганізатор проєкту Олександр КУКЛИШИН. — Це цілком нормально, в збройних силах США така ж практика. Відновлюють зір, і людина може бути навіть снайпером. Операція не складна, але вартісна і фахова».
НОВИЙ ЗІР ЗА П’ЯТЬ РОКІВ ВІЙНИ
Відомий військовослужбовець батальйону Національної гвардії імені Героя України генерала Сергія Кульчицького Відаді ІСРАФІЛОВ на фронті з 2015-го. Його військовий шлях розпочався майже 30 років тому. чоловік родом з Азербайджану. Саме там вперше взяв до рук зброю під час конфлікту навколо Нагірного Кабараху. 1997-го з родиною переїхав до України. Брав участь у Помаранчевій революції та Революції гідності. З початком бойових дій на сході України почав волонтерити, а вже за рік прийняв присягу та підписав контракт. П’ять років на війні далися в знаки і минулого року, під час планової медичної комісії, у Відаді виявили серйозні проблеми з зором.
«Мені повідомили, що далі служити так не можна, потрібно оперувати. Я почав думати, що робити: чи служити далі, чи звільнятися і лікуватися. Тут мені зателефонували знайомі волонтери, сказали, що є такий проєкт і лікарі можуть допомогти безкоштовно. Коли мені сказали, що будуть оперувати багатьох військових, я навіть спочатку не повірив. Зустрічався з лікарем, спілкувався, щоб зрозуміти, наскільки реальний такий масштабний проєкт. Але виявилося, що все можливо».
Після операції зір у Відаді на 100% не відновився, оскільки, окрім кришталика у військового є й інші проблеми. Але з його слів, бачити стало значно краще. Ще до операції він всілякого заохочував людей, що мають схожі проблеми, також долучитися до проєкту, цим займається і нині.
«У наших людей є одна проблема — ми не звикли лікуватися вчасно. Більшість людей, і особливо це стосується військових, не звертають увагу на проблеми зі здоров’ям. Обстежуються лише тоді, коли все дуже погано і лікуватися вже пізно. Я і сам не звертав увагу, думав що поганий зір, то вікове. Але, виявляється, причина зовсім інша. Тому зараз всім раджу, якщо є проблеми — краще перевіритися і шукати допомогу».
Операції щодо заміни кришталика роблять і у державних закладах, але як пояснює військовий, там отримати кваліфіковану допомогу значно складніше.
«Коли хлопці потрапляють в шпиталь і потребують такої операції, їм доводиться довго стояти у черзі. До того ж, доводиться оплачувати частину витрат. В цей момент, матеріали для операції є на наших складах, але через певну корупційну складову, вони не потрапляють вчасно до шпиталів».
ЗА КІЛЬКА РОКІВ — ПОВНА ВТРАТА ЗОРУ
Проєкт «100 очей» — міжнародний. Кришталики для операцій безкоштовно поставляє волонтерам американська компанія «Алкон». Операційні та необхідне обладнання надають українські лікарні. Операції проводить відомий хірург Георгій Пархоменко. До обстеження пацієнтів також долучаються інші лікарі на волонтерських засадах.
Еміль Алібейлі — не лише співорганізатор проєкту, а й сам лікар-офтальмолог. У межах проєкту надає консультації, аналізує медичні документи, щоб перевірити діагноз, після цього направляє до клініки. Еміль розповідає, травматична катаракта надзвичайно підступне ускладнення, на яке не можна не зважати.
«У нас був ветеран, якому виповнилося лише 24 роки, коли йому діагностували катаракту. Він дістав контузію на сході. Протягом трьох років хлопець чекав на безкоштовну операцію, але йому відмовили. Тоді він знайшов нас. Але за три роки він втратив 40% зору. Після операції ми не змогли відновити зір на 100%. Травматична катаракта може призвести і до повної сліпоти, якщо вчасно не провести оперативне втручання».
30 ОПЕРАЦІЙ — БЕЗ УСКЛАДНЕНЬ
Перед операцією всі військовослужбовці проходять попередню консультацію за місцем проживання або служби, щоб встановити попередній діагноз, виявити, що у пацієнта саме травматична катаракта і потрібне оперативне втручання.
«Потім ми все одно робимо повне обстеження, всі аналізи, щоб бути впевненими, що у бійця є ця проблема і ми можемо її вирішити. — розповідає Олександр Куклишин. — Лише після цього ми беремо його на операцію. Звісно, все це — безкоштовно. Трапляються у нас і труднощі, зокрема з постановкою діагнозу. Буває, приїжджає боєць. Йому діагностували одну проблему, а виявляється діагноз — хибний. Тоді ми його консультуємо, якщо можна не робити операцію, направляємо на медикаментозне лікування. На це витрачаються ресурси, але це також важливо».
Проєкт «100 очей» розпочали рік тому. За цей час провели вже чотири цикли операцій.
«Всі операції пройшли успішно, — запевняє Олександр Куклишин, — щоправда, був один складний випадок. Під час однієї з операцій в оперовану ділянку потрапив кисень. Але все добре, зір військового відновили. До того ж, ми спостерігаємо за пацієнтами після процедури. Якщо люди повинні затриматися, то ми надаємо їм житло. Інколи військові запевняють, що не можуть лишитися: в когось — робота, в когось — служба. Але ми домовляємося, оформлюємо документи, пояснюємо керівництву, що це важливо».
ГОЛОВНЕ — ЗНАЙТИ ПОСТРАЖДАЛИХ
Найбільша проблема, з якою стикнулися організатори проєкту — знайти людей, яким це справді потрібно. Олександр з колегами знали, що військових, які потребують таких операцій, досить багато. Але як на них вийти, якщо окремих реєстрів людей з таким діагнозом немає?
«Коли ми тільки організували безкоштовні операції, одразу поширили інформацію, щоб нас могли знайти ті, хто потребує. Після цього пішов потік людей. Але серед них були і досить сумнівні особи. Ми витратили на них левову частку нашого часу. Згодом ми попрацювали з військовими лікарями, скоординувалися, знайшли ветеранські організації. Вони в свою чергу й почали направляти до нас людей, які потребують допомоги. Цей проєкт — це данина нашим захисникам. Ми хочемо показати, що нам не байдуже те, що вони роблять. Не залежно від політичної атмосфери в країні, серед людей є розуміння того, що їх внесок важливий. Вони захищають цілісність нашої держави».
Нині волонтери знову у пошуку військових, що потребують заміни кришталика. Вже цього місяця планують продіагностувати охочих, а операції проведуть у березні. Усі військові, яким потрібна така допомога, можуть звертатися до представників проєкту через офіційні сторінки в соціальних мережах:
• громадська організація «Зелена Смуга» https://www.facebook.com/greenstripe.org.ua/;
• благодійний фонд «Український проект милосердя» https://www.facebook.com/ucporganisation;
• або за телефоном: +38(063)987-50-20, Олександр Куклишин, співорганізатор проєкту і голова громадської організації «Зелена смуга».
