Книга «Винаходи та інновації. Винахідники України» доводить, що науці в Україні бути! Шість академій, понад десять науково-освітніх закладів, десятки провідних науковців сучасності, а також наукові центри інформаційних технологій та установи із проблем екології, що ввійшли в збірник, засвідчують, наскільки різноманітною є система сучасної української науки. Іноді притаманний українському менталітету скептицизм заважає нам об’єктивно подивитися на сьогодення. Звісно, що після того розмаху, з яким розвивалася наука в радянські часи, нинішні наукові пошуки видаються не такими масштабними. Проте вони є! І вперше науковим досягненням сучасності присвячено окрему книгу — «Винаходи та інновації. Винахідники України», яка нещодавно вийшла друком у ТОВ «Видавничий центр «Логос Україна».
У нас так і не склалася традиція вивчати діяльність українських учених, і часто відомі в світі імена співвітчизників-винахідників дізнаємося у кращому разі із назв вулиць, організацій... Тому перший розділ книги «Сторінками історії» є доволі пізнавальний, бо подає близько сотні відомих-невідомих імен українських винахідників, котрі усвідомлено чи випадково творили українську науку.
Книга багата на маловідомі факти розвитку науки в Україні. Виявляється, наприклад, що перші випробування планера ще в 60-х роках ХІХ століття проводилися на берегах Південного Бугу біля села Потуш. Саме там Олександр Можайський досліджував свій винахід, «впрягаючи» човник на колесах і з крильцями у трійку коней. «Лише через 92 роки випробування відтвореної за його кресленнями моделі літака з двигунами більшої потужності довели можливість польоту «апарата, важчого за повітря», — читаємо у книзі.
Якщо погортати сторінки історії світових винаходів, то з’ясується, що значна частина їх походить з України. Це і винахід першого трамвая, розробник якого Федір Пироцький народився на Полтавщині. Автор понад 200-т винаходів і проектів Микола Бенардос — виходець із Херсонщини. Саме він став автором всесвітньовідомого пристрою з’єднання і роз’єднання металу під дією електроструму «Електрогефест», що використовувався наприкінці позаминулого століття практично у всій Європі. А ще — винахідник електронної вакуумної рурки Іван Пулюй, родом із Галичини, котрий став ректором Вищої технічної школи у Празі. Першим у світі використав Х-промені для просвічування і діагностики захворювань Микола Пильчиков. Він же винайшов протектор, що захищає прилади — телефони, маяки, гармати — від дії на них сторонніх електричних хвиль. І таких фактів у книзі наведено безліч. Автори книги не оминули увагою і новації в медицині, запроваджені відомим хірургом Миколою Пироговим, який уперше провів операцію під наркозом на полі бою 1847 р. на Кавказі. А також досягнення хірурга Миколи Волковича, терапевта Феофіла Яновського, засновника вітчизняної школи біохіміків Олексія Баха, вченого-ботаніка Володимира Лепського та багатьох інших. Історія розвитку української науки знайшла своє продовження у становленні Української академії наук.
Найбільш цікавий розділ книги — про розвиток космічної галузі в Україні у ХХ столітті. Чи не вперше книга подає не лише інформацію про заслуги провідних винахідників, а й їхні важкі долі — наслідок тоталітарної епохи. Наприклад, знаний у світі конструктор ракет Сергій Корольов кілька разів опинявся на межі смерті, безвинно відбуваючи термін засудження із 1939 року на копальнях у Магадані. І тільки потреба війни в талановитих раціоналізаторах врятувала відомого винахідника. У книзі описані винаходи Олега Антонова, Миколи Амосова, Миколи Страженка, відомого селекціонера Миколи Гришка та багатьох інших.
Ще одна перевага книги — розлога інформація про діяльність сучасних наукових установ та винахідників. Поряд із відомими інститутами (Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, Інститут проблем штучного інтелекту МОН України) міститься інформація про лабораторію фізики кристалів Інституту фізики твердого тіла, матеріалознавства і технологій у Харкові, Мукачівський державний університет. Цінна книга й тим, що в ній подано контакти винахідників та наукових центрів.
Редакційна колегія — заслужений діяч науки й техніки України Борис Малиновський, президент Інноваційної палати України В. Шепель, завідувач Музею правової охорони інтелектуальної власності А. Ферчук, а також кандидат філологічних наук Альона Артюх, упорядник — Оксана Гавриленко.
— Кілька років тому переді мною постало питання, що сьогодні в Україні є нового в науці, які винаходи здійснюються, як і де можна про це дізнатися. А позаяк інформації на той час було замало, то виникла ідея видати окрему книгу, — прокоментував директор ТОВ «Видавничий центр «Логос Україна» Микола Серб. — Ми ставили перед собою завдання, щоб зацікавлені читачі й винахідники, відомості про яких є у книзі, знайшли одне одного. Тобто книга — своєрідний місток поміж науковцями і споживачами. Впевнений, що «Винаходи та інновації. Винахідники України» знайдуть своїх прихильників. Утім, перше видання за браком часу не змогло вмістити всіх охочих винахідників і наукові заклади України, тому наразі готується до друку друге видання.
У період тимчасового «затишшя» в українській науці вихід такої книги, звичайно, подія. І якщо зважити на те, що книга вже спонукала «День» підготувати статтю про винахідника, котрий став легендою української науки — Бориса Малиновського, то стає зрозуміло, що своєї мети видавничий центр досягає.
