Давно не бачила країна медичних протестів? Схоже, скоро будуть. Учора, 21 вересня, коли Верховна Рада почала розглядати державний бюджет на 2022 рік, до парламенту з’їхалися медики з різних регіонів країни. Просили народних депутатів, щоб у законопроєкті про держбюджет збереглася норма про 5% від ВПП на медицину. Це передбачає закон про державні фінансові гарантії медичного обслуговування (прийнятий ще 2017 року). Але поки що парламентарі обіцяють медикам близько 2,7 - 2,9% від ВПП на медичну сферу.
За таких умов ні про підвищення зарплат, ні про придбання ліків та обладнання, ні про утримання молодих спеціалістів не йтиметься. Медичні експерти закликають лікарів та медперсонал мобілізуватися та просити Верховну Раду таки виділити з бюджету обіцяні 5% від ВВП. Тим паче що про збільшення зарплат говорить Президент Володимир Зеленський. У червні цього року він затвердив указ, за яким лікар має отримувати не менше ніж 20 тисяч гривень, а медична сестра – не менше за 14 тисяч.
Керівники медичних закладів у один голос стверджують, що платити такі зарплати своїм підлеглим без перегляду держбюджету не зможуть, навіть якщо їх підтримають на місцях громади.
Володимир КРАСЬОХА, головний лікар Вознесенської багатопрофільної лікарні, пояснює на власному прикладі, чому варіант із близько 3% від ВПП для медицини небезпечний. Він очолює опорний заклад Миколаївської області, який отримує фінансування, як і решта, за кількість наданих медичних послуг. За це Національна служба здоров’я України сплачує лікарні кошти за встановленим тарифом.
«Цього року лікарня є третьою за кількістю наданих послуг у Миколаївській області, - додає пан Володимир. – За ці послуги ми отримали кошти, з яких 85% - це заробітна плата. При чому мінімальна заробітна плата. На руки молоді лікарі отримують 4800 грн. Готуючись до старту реформи, ми оптимізували в лікарні всі процеси – закупівлі, енергоефективність, оптимізували 188 штатних одиниць, тобто вони були скорочені. За нашими розрахунками, щоб виконати указ Президента, нам потрібно ще половину нашого бюджету. Місцевий бюджет цих коштів не має, в програмі медичних гарантій ми бачимо, що додається лише 1% до минулорічного бюджету. Тобто мінімум 3,7% від ВВП потрібно, щоб виконати хоча б цю норму. Але лікарні – це й молодші медпрацівники, і технічний персонал, це 30 - 40% від загальної кількості. Ми не кажемо про медикаменти, я далекий від думки, що всі лікарні мають можливість забезпечити пацієнтів ліками на 100%. У нашій лікарні як мінімум мільйон гривень щомісячно потрібно для закупівлі ліків».
На первинній ланці, яка нині вважається більш успішною, ніж вторинний рівень, бо стала на шлях змін першою і не так болісно, як їхні колеги, теж прогнозують, що дефіцит медичного бюджету негативно позначиться і на ній. Андрій НЕЧИПОРУК, головний лікар КП «КНП «Шепетівський центр ПМСД», розповідає, що навіть в успішних на перший погляд центрах медико-санітарної допомоги не все так гладко: «Ми одні з перших увійшли в реформу, маємо успішні проєкти. У нас немає відтоку кадрів, працює 44 лікарі в закладі, обслуговуємо близько 60 тисяч населення, маємо чотири пакети послуг. Крім цього, займаємося ковідною вакцинацією, паліативною допомогою, надаємо супровід у лікуванні дітей та дорослих з туберкульозом. Маємо досить успішні показники бюджету. Та навіть при цьому, щоб дійсно вийти на той мінімальний рівень 20 тисяч зарплат для лікарів і 14 – для медсестер, нам не вистачить коштів. Маючи бюджет близько 4,4 млн грн річного фонду, в нас не лишається коштів на інші потреби, бо виходитиме близько 3 млн грн за новим бюджетом. Знаю, що в Англії на медицину виділяється 9% від ВПП, і то, в них є певні проблеми. А в нас усього 2,7%. Ми просимо 5%, бо це той мінімум, який забезпечить необхідний рівень зарплат. Має бути можливість для стимулювання лікарів, для їхнього розвитку, щоб від того був у виграші пацієнт. Ми на цьому повинні фокусувати увагу. А так щомісячно ми думаємо, як вийти з ситуації».
Якщо бюджет на 2022 рік затвердять без змін, то недофінансування системи охорони здоров’я становитиме 110,9 млрд грн. Якщо ж парламент таки повернеться до видатків у сумі 5% від ВПП, медична сфера отримає 268 млрд грн. «Це дасть змогу підвищити суттєво заробітні плати медикам, НСЗУ сплачуватиме більше коштів лікарням за послуги, пацієнти отримають більший перелік безоплатних ліків. Медики мають право на гідну оплату їхньої праці, а пацієнти — на гідні умови лікування, - зауважує Юлія БРИКУЛЬСЬКА, голова ГО «Медичні лідери». – Частина бюджету на медицину не влаштовує медиків. Але слід розуміти, що успішні заклади – це меншість, це, може, 10% узагалі в країні. Здебільшого це маленькі зарплати, невідремонтовані палати, старі матраци – всі ті скарги, які ми бачимо і чуємо від пацієнтів. ВООЗ уже давно рекомендувала 5% від ВВП виділяти на систему охорони здоров’я та програму медичних гарантій. Цифра про 5% зафіксована в законі про програму медичних гарантій. Але хтось ініціював просто прибрати цю цифру з офіційних документів. Ми закликаємо цього не робити».
Між тим, коли Президент підписував свій указ про збільшення зарплат медикам та медсестрам, запевняв, що «спільно з урядом та парламентом будуть ухвалені всі необхідні рішення, щоб загальний бюджет охорони здоров’я зростав, а відповідно, збільшувалися й тарифи програм медичних гарантій». Чи в Кабміні та ВРУ не чують Президента? Чи не розуміють, що для гарних умов роботи та якісних послуг у лікарнях мають бути гроші. До речі, ніхто з медиків, що приїхали просити збільшення медичного бюджету, не вимагав згортання медичної реформи, навпаки – хто побачив у ній плюси, готовий відстоювати впроваджені зміни і надалі. Але чи вистачить надовго цього ентузіазму без фінансових ресурсів?
