Провідний блогер Живого журналу Рустем Адагамов (відомий у ЖЖ як drugoi) розшукав у Москві будинок на Пречистенці, в якому розгортаються події «Собачого серця» Булгакова і в якому свого часу зупинявся сам письменник.
Судячи з фотографій, ремонт там середнього ступеня хамства — сучасні склопакети (у будинку ХІХ століття), кілька ні в тин ні в ворота засклених балконів — усе цілком звично, але Адагамова — і мене разом з ним — дивує інше: «Зверніть увагу, як у цьому історичному і всім відомому будинку зветься кав’ярня — Cool. Маркетинг — на нулі. Назви це «Собаче серце», «Абирвалг» чи «Швондер», познач місце, і народ повалить валкою. «Я купую голубці в будинку, де мешкав професор Преображенський». Так ні ж бо — Cool! Ні розуму, ні серцю».
Кожен, хто бував за кордоном, знає, наскільки тамтешні ресторації, за винятком чи геть дешевих, чи мережевих у дусі «Макдональдсу», прагнуть прив’язати себе до історії місця, де вони розташовані. Одне з моїх свіжих вражень — лондонська кав’ярня The Witness Box, «Лава свідків» поряд із відомим кварталом «Адвокатське подвір’я». Якщо ж історичних місць по сусідству немає, господар закладу вибудовує власну міфологію. Мета одна: відвідувачеві має бути цікаво. Відчути особливий, не безликий затишок можна лише в місці з довгою та оригінальною історією.
Наші, пострадянські (байдуже — чи то українські, чи російські) підприємці переймаються лише одним: не мудруючи, приткнути де-небудь торговельну точку, заробити нашвидкуруч і накивати п’ятами. Через рік-півтора цей Cool, цілком імовірно, стане настільки ж нудним Hot, потім — крамницею турецького ширвжитку, потім — піцерією, потім — магазином китайської електроніки тощо. Який Булгаков, про що ви?
У відомого французького філософа Жіля Дельоза є капітальна праця «Капіталізм і шизофренія». З-поміж іншого, цікавим є це зближення суспільної формації і психічного розладу. Згідно з Дельозом, капіталізм є шизофренічним за своєю сутністю, продукуючи фінансові фантазми замість реальних речей. Здається, подібні формулювання цілком застосовні саме до нашої ситуації.
Наша доморощена буржуазія, на відміну від західної, не вкорінена в жодній традиції — ні в економічній, ні в культурній, ні в соціальній, ні в релігійній. По суті, наш капіталізм — галюцинації на голому місці, до того ж досить убогі — такий собі суцільний Cool без смаку, пам’яті й кольору. Та чого ще чекати від реальності, в якій Преображенські туляться в підвалах, а Швондери з підвалів перебралися на царювання?
А втім, я вірю: Абирвалг переможе.
