Офіційний статус біженця в нашiй державi мають тільки 3 тисячі 360 чоловік.
Ті, в кого його немає, позбавлені права на прописку, роботу, медичне обслуговування, навчання у вузах та інші блага. Для того, щоб полегшити процедуру оформлення документів, чотири роки тому за фінансового сприяння Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців у Києві було відкрито приймальний центр, в якому можна отримати не тільки необхідну інформацію, але й, коли є така потреба, матеріальну допомогу. А недавно в столиці почала працювати ще одна служба, головним завданням якої є інтеграція біженців в українське суспільство, надання їм соціальної та психологічної допомоги.
— Ми приїхали з Кабула чотири роки тому, — сказала кореспондентові «Дня» голова комітету жінок і дітей — біженців в Україні, співробітник центру Парвін. — Однак досі зазнаємо труднощів як соціального, так і психологічного характеру.
На жаль, у такій же ситуації перебуває більшість закинутих волею долі в Україну людей.
— Діти багатьох біженців сьогодні не відвідують середню освітню школу або дитячі садки, оскільки в їхніх батьків немає коштів для оплати навчання, — розповідає Парвін. Деяких дітей не приймають у навчальні заклади через те, що, спішно покидаючи батьківщину, вони не змогли забрати потрібні документи. Співробітники центру допомагають вирішити ці проблеми, надсилаючи офіційні листи в школи. Ми також надаємо допомогу в отриманні посібників і пільг найбільш вразливим сім'ям. Наприклад, до нас звернулася безробітна жінка, яка прибула з Афганістану, чоловік і син якої хворіють на тяжку форму цукрового діабету. У результаті вона одержала грошову допомогу на придбання ліків.
Не зважаючи на те, що більшість біженців мають вищу освіту і посідали на батьківщині досить високі і добре оплачувані пости, в Україні вони змушені торгувати на ринку. Виручка від продажу взятого на реалізацію товару з Польщі або Туреччини не може покрити витрати на оплату квартир, продукти харчування і навчання дітей (у сім'ях біженців, як правило, не менше, як четверо дітей). Багато які сім'ї не в змозі самостійно платити за житло і вимушені знімати три- або чотирикімнатну квартиру спільно із ще декількома сім'ями. Подібні побутові умови не можуть не пригноблювати звиклих до забезпеченого життя людей. Часом унаслідок матеріальної і побутової невпорядкованості руйнуються сім'ї. Розповідає співробітник центру, кандидат психологічних наук Лариса Кияшко: «Тільки за один день до нас у центр приходить понад 35 чоловік. Дорослі і діти не можуть самостійно справитися із життєвими проблемами і потребують професійної допомоги психолога.
Особливо важко переживають соціальну невпорядкованість чоловіки, оскільки в Україні вони не можуть реалізувати свій інтелектуальний потенціал і мати нормальний рівень прибутку. Моральне і матеріальне незадоволення кидає їх у депресію, яка призводить до сімейних сварок.
Впливають на атмосферу в сім'ях і культура, звичаї нашого суспільства. Недавно до нас звернулася молода жінка з Афганістану, яка була вимушена піти із сім'ї через конфлікт зі свекрухою. Мотивом до сварки стала згода жінки, яка отримала в минулому медичну освіту, за відповідну матеріальну винагороду робити ін'єкції вдома.
Безумовно, особливої уваги вимагають діти. Покинувши батьківщину, багато хто з них пережив тяжку моральну травму. Ми проводимо з ними низку різних за напрямком занять. Судячи з того, з якою охотою дорослі і діти відвідують наш центр, нам вдається допомогти цим людям пристосуватися в Україні».
Діти до 17 років можуть також безкоштовно відвідувати студію образотворчого мистецтва, ляльковий театр, музичні заняття. Незабаром у центрі будуть організовані заняття для вивчення російської, української та англійської мов.
Шестирічний афганець Вас, який регулярно приходить у центр, — сам себе він називає Дмитром, — сказав кореспондентові «Дня»: «Мені дуже подобається приходити сюди, особливо я люблю заняття в художній студії. Афганістан я не пам'ятаю, тому і не малюю. Зате мені подобається малювати двір, в якому я живу в Києві».
Бажаючі відвідати центр можуть звертатися за адресою: проспект Маяковського, 10-а, дитячий садок № 758.
ДОВІДКА «Дня»
Торік міграційне сальдо в Україні, за даними Держкомстату, було негативним для всіх регіонів, окрім Києва (4,6 тис.).
Інтенсивність міграції порівняно з 1996—1997 роками істотно не змінилась. Основну частину становили громадяни СНД і Балтії. З країн далекого зарубіжжя торік в Україну на постійне місце проживання прибуло 5,1 тис. чоловік.
Найбільша кількість мігрантів — із Азії (3,0 тис.) та Європи (1,1 тис.). У країни далекого зарубіжжя виїхало 50,0 тис., із них у країни Азії — 20,1 тис., Америки — 14,6 тис., Європи — 14,5 тис. чоловік.
