Як зігрітися в мороз
Якщо людина залишається з холодом сам на сам — організм може якийсь час чинити опір. Боротьба завжди йде за одним і тим же сценарієм: спочатку ми вкриваємося гусячою шкірою. Це рефлекс, що дістався нам від наших волохатих предків: щоб збільшити теплоізолюючий шар, треба підняти шерсть сторчма. Звісно, зараз набагато дієвішим є інший прийом не бажаючого замерзати тіла: зробити все для того, щоб зберегти робочу температуру для внутрішніх, життєво важливих органів. Судини шкіри звужуються, щоб накопичене в крові тепло не випаровувалося, постачання крові до кінцівок сходить нанівець.
Наступна стадія — озноб. Це коли «трусить від холоду». За рахунок мимовільного скорочення м’язів утворюється додаткове тепло. При температурі тіла 35° тремтіння сягає максимуму. При 32° воно припиняється, й тіло починає «застигати», шкіра синіє, часто виникають галюцинації. При охолодженні ще на 2 градуси, як правило, людина непритомніє, наче засинає. Усі функції організму ледь жевріють, аби зберегти рештки тепла. Пульсу майже немає, артеріальний тиск падає, однак і в такому стані її ще можна врятувати. В умовах стаціонару використовуються такі методи, як внутрішньовенне вливання теплого розчину, гемодіаліз із підігрітими компонентами крові тощо.
Що робити у разі відмороження
У тяжких випадках (непритомність, набряки, пухирі, отвердіння шкіри, зміна її кольору до воскового, синювато-пурпурового) викликайте «швидку». До її приїзду потерпілого треба покласти в теплому місці, обережно зняти мокрий одяг, загорнути в ковдру. Оптимальний, але не завжди прийнятний спосіб — зігріти людину своїм тілом, краще — двома.
При сильному переохолодженні зігріватися краще в теплій ванні (близько 38 градусів, воду можна перевірити ліктем, як при купанні дитини), але не занурювати потерпілого повністю, а почати з обморожених місць — зігріваючи у воді до появи нормального кольору шкіри, хвилин 20—30. (Ні в якому разі не гаряча ванна! Користі при обмороженні вона не принесе, а може тільки серйозно зашкодити.)
Тепле питво (бульйон, какао, чай). Знеболюючі ліки.
На уражені ділянки шкіри накладіть ізолюючі марлеві пов’язки.
Чого робити не можна
Розтирати снігом! Це тільки посилює переохолодження, а також ушкоджує тканини, можна занести інфекцію.
Зігріватися сухим теплом (біля вогню, плити, поклавши руки-ноги на батарею)! Ризик невідновних ушкоджень тканин.
Давати алкоголь, каву. Різкий удар по звужених судинах може призвести до їхнього розриву, внутрішніх крововиливів, порушення роботи серця.
Розрізати або проколювати пухирі на обморожених місцях.
Щоб не змерзнути
Переохолодитися, причому серйозно, можна й при температурі вище нуля — при високій вологості та сильному вітрі. Сприяють цьому також перевтома, неповноцінне харчування (наприклад, у тих, хто поститься або сидить на дієті), алкогольне сп’яніння, тісні — нехай і теплі — одяг і взуття. І деякі захворювання — порушення кровообігу в судинах, нервові й ендокринні розлади. Також опірність холоду знижується з віком і у завзятих курців.
На мороз виходьте у багатошаровому одязі: два светри під пальтом або курткою, двошарові рукавиці бавовняні, а зверху шерстяні шкарпетки. Зніміть з себе металеві прикраси: кільця, ланцюжки, браслети.
Ні в якому разі не змащуйте обличчя кремом, особливо зволожуючим! Дуже збільшує ризик обмороження. При слабких і середніх морозах користуйтеся жирною косметикою, при сильних — не варто наносити на обличчя ніякої.
Не йдіть на вулицю голодні.
Якщо відчуваєте, що ноги-руки починають замерзати, негайно починайте рухатися, пізніше робити це буде вже боляче.
Не розтирайте обличчя рукавичкою, тільки сухою долонею, а краще повправлятися у гримасах: усміхніться, зморщіть носа.
Коли сильно замерзнете, будьте обережними, потрапивши нарешті в тепле місце: у транспорті постарайтеся сісти, оскільки часто процес зігрівання супроводжується сильним відчуттями болю та запамороченням аж до непритомності.
