Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Альпійські» діброви ростимуть на Волині

В Україні почали вирощувати дубки за новою французькою технологією
1 грудня, 2006 - 00:00
БОГДАН КОЛІСНИК І ЗІНОВІЙ КОРИТАН БІЛЯ ПЛАНТАЦІЇ В АЛЬПАХ / ФОТО АВТОРА

Хто б подумав, що це могутнє дерево — цар серед дерев — таке примхливе і вибагливе! Дуба не стосується приказка про мак, який хоч би й сім літ не родив, то голоду не буде. Урожайним на жолуді буває один рік iз шести, а бувають і такі, коли їх майже нема... У дубка своєрідний корінь — довгий стержень, і лише на самісінькому кінці — кореневі волоски, якими й чіпляється за землю. Тому дубків треба висаджувати на одному місці багато: якийсь та виросте!

Зіновій Коритан, директор Волинського лісового селекційно-насіннєвого центру, каже, що це проблема, з якою стикається й над якою міркує «цілий світ». Нещодавно він та начальник обласного управління лісового господарства Богдан Колісник повернулися з ділової поїздки до Франції, де побували на запрошення родини Робінів, сімейним бізнесом якої стало заліснення Альп. Як відомо, після Другої світової війни Альпи, які не одне століття були основним постачальником деревини для Центральної Європи, знеліснилися. Цілі схили оголилися, відкриваючи дорогу лавинам... У деяких місцях садили ялини — як дерево, що швидко виростає, і тепер тут справжня «ялинова пустеля» через дуже рідкий підлісок.

Макс Робін — голова родини — був піонером заліснення Альп дібровами. Саме він придумав і запатентував технологію, яка й донині вважається у Європі неперевершеною. А познайомилися з нею волинські лісівники у... Польщі, де у свій час побувала делегація від Комітету лісового господарства України.

— Ми побачили посадковий матеріал у спеціальних пінопластових контейнерах, усередині яких був поживний субстрат, — розказує Зіновій Коритан.

Щоб їх придбати, селекційно-насіннєвий центр узяв у банку позику у 130 тисяч гривень. Сума для розсадника, звичайно, не мала, але «фірма Коритана» відома в Україні як базова для впровадження нових технологій лісорозведення. Перші дубки в контейнерах висадили у волинську землю минулої осені. І перший досвід засвідчив, що за такою технологією — майбутнє українських дібров.

— Якщо французи завдяки цій технології заліснили свої гори, то у нас теж вистачає і пісків, і боліт, які іншим чином просто не заліснимо... Як влізти у болото навесні? А деревця у контейнерах можна висаджувати у грунт і серед літа!

Секрет контейнерів простий: завдяки їм формується значно сильніша коренева система і деревце приживається краще.

Нині родина Робінів володіє двома базовими лісорозсадниками. Розміщені вони поблизу міста Ліон. Волинські лісівники перебували тут нетривалий час, але побачили все, що хотіли. Заліснення Альп, що продовжується і тепер, це лише один із напрямків родинного бізнесу. До речі у контейнерах Робіни готують посадковий матеріал не лише дубків, а й модрини, сосни і навіть ліщини. Більше того, вони беруть участь у європейській програмі «Мікорин»: у субстрат для контейнерів додають спори грибів, створюючи таким чином істинне лісове середовище. На фотографіях цікаво бачити, як з контейнера біля сіянця дубка росте рижик чи опеньок! Між іншим, подібним чином збиралися заліснювати вражені Чорнобилем землі і в Україні, над цим проектом працювали й українські науковці. Проте у нас традиційно далі розробок справа не пішла...

Крім заліснення гір, Робіни вирощують «земляні» гриби-трюфелі, які ростуть на коренях дерев на глибині від 15 до 40 сантиметрів. Справа не проста, але й досить прибуткова. Кілограм найцінніших осінніх трюфелів коштує тисячу євро. Гриби ці вважають дуже поживними і корисними. Власне, й екологічно чистими, а тому — дорогими, проте, на думку Зіновія Михайловича, наші опеньки чи боровички таки смачніші... Ще мають Робіни мережу магазинів «Ботанік» (з наголосом на останньому складі), де продають і посадковий матеріал, і гриби, і різні садові меблі. А також вирощують для продажу різдвяні ялинки.

Незважаючи на те, що родина ця одна з найбагатших у Франції, але вразили, каже Коритан, демократичність її членів та працелюбність. Нинішній голова фірми Бруно Робін сам відбирає ялинки, знає, де і що у нього посаджено і як росте. Працюють французи, зауважили волиняни, дуже багато та, образно кажучи, «з іскоркою в очах». Наразі вдалося домовитися, що влітку на практику у розсадники Робінів поїдуть чотири студенти Шацького лісного технікуму, аби майбутні спеціалісти прилучилися до найсучасніших технологій ведення лісового господарства. Французи охоче приймають учнів з усієї Європи. А Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр придбає ще 10 тисяч пінопластових контейнерів. Це у майбутньому — півмільйона штук сіянців дуба.

Наталія МАЛІМОН, Луцьк
Газета: 
Рубрика: