Можливо, частина парламентаріїв і представників Кабміну,
до яких очевидно, і звертався спікер, досі і не знають, що український
народ (насамперед селяни) веде саме такий спосіб життя.
Людей на земельних ділянках у неймовірну спеку втримує
не стільки їхній менталітет, скільки прагнення прогодуватися. Імовірно,
все було б по-іншому, якби зник із лиця землі перший у табелі про ранги
шкідник — колорадський жук.
У радянські часи було заведено вважати, що одного разу,
1917 року, американські льотчики, в яких немає ні сорому, ні совісті, посідали
в свої наповнені жуками літаки, піднялися в повітря і поскидали комах на
територію СРСР. В Америці спеціальні дядьки сиділи і за цим процесом у
велику підзорну трубу спостерігали. Незрозуміло тільки, як радянські ВПС
пропустили в свій повітряний простір чужі літаки і як бідні комахи падали
на землю, розчепіривши ніжки, якщо вони за своєю природою вміють літати.
Люди в це вірили, а в багатьох і тепер у підсвідомості залишається провина
американців у наших проблемах із колорадським жуком.
Справді, батьківщиною жука є Північна Америка. Називався
він десятилінійним листкоїдом, харчувався пасльоном, а картоплю вподобав
після появи поселенців. І тут пішло-поїхало. Особливо він зашкодив у штаті
Колорадо і тому став колорадським. Проте як зміг жук потрапити в Європу?
Можливо, внаслідок масового переміщення людей після війни або передислокації
військових частин. Згодом західні країни цю проблему розв'язали, а в нас
вона й досі актуальна. Тепер смугастий спецагент усіх примушує працювати
на Україну, живе, приспівуючи, і, між іншим, має право вимагати від нашого
уряду поклону і поваги. Адже людям, які вигадують усілякі хитрощі, щоб
позбутися американських жуків, просто ніколи розгинатися і йти пікетувати
Кабмін, вимагаючи пенсій і зарплат...
Тим часом наша «модернізована» сільськогосподарська наука
має багато розробок для боротьби зі шкідником. Наприклад, існує генератор,
що імітує поклик самиць жуків. Самці, природно, відразу ж прямують туди,
а невтішні самиці залишаються незаплідненими. Проте чи знайдуться гроші
на «обманку»? Можна, звичайно, рік відпочити і взагалі не посадити картоплю,
помідори, баклажани, перець, тютюн... Проте жук перетворюється на лялечку
в землі і може залишатися там декілька років. Отже, нічого не вийде.
А умови в нас сприятливі: урожай збирай, на стихійному
ринку продавай (благо, увечері такі ринки дуже не ганяють), нехай копійки,
але заробляй. Ніколи задумуватися над тим, що відбувається, та чи й варто?
За роботою і вгору поглянути ніколи. Проте іноді ми таки робимо це. Чекаємо,
чи не з'являться заправлені небесною манною американські літаки...
(Окрема подяка нашому читачеві із села Старе Бориспільського
району Володимирові Терещенку за допомогу в тематичному пошуку)
