Моя мати боролася з раком майже 10 років і померла, коли їй було лише 56. Їй вдалося побачити своїх перших онуків і потримати їх на руках. Але мої молодші діти ніколи не познайомляться зі своєю бабусею. І не дізнаються, скільки любові і краси в ній було.
Ми часто говоримо про «матусю матусі», і я весь час намагаюся пояснити дітям, що це за хвороба така, яка забрала її від нас... Вони запитали: чи може те ж саме статися вже з їхньою мамою — зі мною? Звичайно, я завжди відповідала їм негативно. Але правда в тому, що я — носій «неправильного» гена, BRCA1, який різко підвищує шанси захворіти на рак грудей і на рак яєчників.
Мої лікарі, які мене лікують, діагностували у мене високий ризик захворювання і тим і іншим: 87% — ризик захворювання на рак грудей, 50% — на рак яєчників. Хоча в кожному індивідуальному випадкові, у кожної жінки, ризик, звичайно, теж індивідуальний.
Лише в частини пацієнтів рак викликаний успадкованими генетичними змінами. Носії дефектного гена BRCA1 в середньому схильні до ризику на 65%.
Щойно я дізналася про стан своїх справ, я вирішила піти на випередження і мінімізувати ризики — настільки, наскільки в моїй ситуації це можливо. Тому я вирішила зробити подвійну профілактичну мастектомію — видалення молочної залози. Я почала саме з грудей, тому що ризик захворювання на рак грудей у мене вище за ризик захворювання на рак яєчників і ця операція складніша.
27 квітня закінчився мій тримісячний курс терапії і процедур в рамках мастектомії. Весь цей час мені вдавалося зберігати це в таємниці і продовжувати працювати.
Чому я пишу про це зараз? Бо сподіваюся, що іншим жінкам допоможе мій досвід. «Рак» — це лишень слово, яке, проте, вселяє страх у серця людей, паралізує свідомість, роблячи її безпорадною. Але сьогодні з’ясувати, чи високим є ризик захворювання на рак (грудей чи яєчників), можна за допомогою аналізу крові. З’ясувати — і потім діяти.
Мій особистий шлях розпочався 2 лютого, з процедури, відомої як «Nipple delay» , — вона виключає болі в грудних протоках позаду сосків і сприяє додатковому припливу крові. Це трохи боляче, після процедури багато синців, проте у вас більше шансів зберегти сосок.
Два тижні потому я перенесла найважливішу операцію: грудь відрізається, на її місце ставляться тимчасові «філери», заповнювачі. Операція займає до 8 годин. Ви пробуджуєтеся зі спеціальними трубками-відсмоктувачами і експандерами в грудях. Відчуття — неначе ви знімаєтеся в науково-популярному фільмі. Але минають дні — і ви повертаєтеся до нормального життя...
Дев’ять тижнів опісля. Фінальна операція: відновлення, «реконструкція» грудей за допомогою імпланта. За останні роки медицина зробила крок далеко вперед у цьому напрямку, варіантів імплантації — безліч, і результат може бути досконалим і приголомшливим.
Мені захотілося написати про все це для того, щоб розповісти мільйонам інших жінок: вирішити видалити груди не було для мене простим. Але зараз я щаслива, що пішла на це. Ризик того, що я захворію на рак грудей, знизився з 87% до менш ніж 5%. Тепер я можу сказати своїм дітям, що їм більше не потрібно боятися: рак грудей не забере від них їхню маму.
Це так здорово, що віднині немає нічого, через що вони могли б переживати. Так, вони можуть бачити мої невеликі шрами, але це — все. Все інше — це їхня мама, матуся — така, якою вона була завжди. І вони знають, що я їх люблю і зроблю все, щоб бути поряд із ними якомога довше. Від себе особисто: я не відчуваю, що тепер я «менш жінка», ніж була до операції. Я вирішила і це було складно, я зробила непростий вибір — то хіба це применшує мої достоїнства як жінки?
Маю сказати також, що я щаслива з того, що маю поряд такого люблячого і дбайливого партнера, як Бред Пітт. Тому звертаюся до всіх, чия дружина чи кохана жінка проходить зараз через те ж саме, що пережила я: знайте, ви — дуже важлива частина цього процесу. Бред перебував поряд зі мною кожну хвилину мого перебування в центрі для боротьби з раком Pink Lotus. Нам удавалося навіть посміятися разом. Ми знали, що це є найбільш правильним з того, що ми можемо зробити зараз для нашої родини, і це те, що кінець кінцем зробить нас ближчими. Виявилося, що ми мали рацію.
Я сподіваюся, що кожна жінка, яка прочитає ці рядки, знає: у неї є безліч можливостей. Я хочу підтримати і підбадьорити кожну жінку, особливо якщо у вашій родині вже хворіли на рак грудей чи яєчників: шукайте інформацію, не лінуйтеся знайти доброго фахівця, який допоможе вам, зробіть свій усвідомлений і єдино вірний вибір.
Знаю, що є багато чудових лікарів-голістів, які працюють над альтернативами методами лікування раку не хірургічними способами. Мій власний план лікування буде опубліковано на сайті Pink Lotus Breast Center. Сподіваюся, це зможе згодитися багатьом жінкам.
Рак грудей убиває щороку близько 458 тисяч людей (згідно зі звітом Всесвітньої організації охорони здоров’я), в основному це мешканки країн з низьким і середнім рівнем прибутку. Здається, це очевидно, що можливість здати генетичний тест і отримати необхідне лікування — це має бути пріоритетом, незалежно від того, чим займається жінка і де вона мешкає. Вартість тесту на BRCA1 і BRCA2 лише в США — понад 3 тисячі доларів. Це залишається головною перешкодою для більшості жінок.
Я вирішила розповісти все як є, бо в світі стільки жінок, які просто зобов’язані знати, що вони МОЖУТЬ жити без раку. Я живу з надією, що у них вийде здати генетичний аналіз, і якщо виявиться, що ризик захворіти високий, ці жінки знатимуть: можливості вилікуватися — є!
Життя підносить нам безліч випробувань.
Ті, які ми можемо взяти під особистий контроль і впоратися з ними, більше не повинні нас лякати.
(www.echo.msk.ru), переклад оригіналу з New York Times Алли Максимової
КОМЕНТАР
Галина МАЙСТРУК, голова Правління БФ «Здоров’я жінки та планування сім’ї», член Європейської Коаліції проти раку, гінеколог-онколог:
— Рівень захворюваності на рак молочної залози в Україні стабільно підвищується. В рік діагностується більше ніж 16 тисяч випадків. Пік захворювання припадає на 45 років і залишається високим у 65 років, хоча випадки захворювання діагностується серед усіх груп жіночого населення. У 8—10 % жінок, які захворіли, діагностують спадкову генетику — зміни в генах, які призводять до захворювання. Якщо є історія в родині, коли хворіють найближчі родичі — мама, сестри, тітки, — то в Західній Європі та Північній Америці рекомендують звернутися до генетичної консультації. Фахівцями робляться спеціальні тести, і якщо вони позитивні, то лікарями приймається рішення щодо подальшого лікування. Все залежить від рівня ризику. Ця операція називається профілактична мастектомія з подальшою одномоментною пластикою: вилучається тканина молочної залози і замість неї ставляться імпланти. Це пропонується тільки тим, хто має високий рівень ризику онкологічної хвороби. Тому що рак молочної залози — досить агресивний і погано підлягає лікуванню. Після такого хірургічного втручання ризик розвитку онкохвороби зменшується у 10 разів. Хочу наголосити, рак молочної залози не обов’язково є причиною генетичних змін. Наш досвід показує, що у багатьох жінок, які мають захворювання молочної залози, є спадкова історія. Але при цьому рівень генетичних зрушень в Україні є нижчий, ніж у світі — 6—7%.
