Минулої п’ятниці у Житомирі Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні Його Високоповажність Тадаші Ідзава в урочистій обстановці передав директору благодійного фонду «Пожежні Чорнобиля» Борису Чумаку перелік обладнання для Медичного центру Головного управління МНС в Житомирській області. Новий апарат ультразвукової діагностики для обстеження пожежних, серед яких багато ліквідаторів аварії на ЧАЕС, був придбаний і введений в дію дещо раніше за кошти гранту в розмірі більше 65 тис. доларів США, наданого урядом Японії в рамках Програми безвідплатної допомоги Проектам безпеки «КУСАНОНЕ». Того ж дня у Коростені пан посол передав ще каталог обладнання, придбаного згідно названої програми для Міжрайонного діагностичного центру. У даному випадку Японія виділила фінансову допомогу в розмірі більше 66 тис. доларів США. Апарат для ультразвукового обстеження і два комп’ютери для зберігання та аналізу даних вже встановлені і використовуються з метою діагностичних досліджень стану здоров’я жителів Коростеня і 8 прилеглих районів, більшість яких після аварії на ЧАЕС постраждали внаслідок радіаційного забруднення. Загалом, починаючи з 2002 року, в Україні в рамках програми «КУСАНОНЕ» реалізовано сорок два проекти на суму 2 млн. доларів США (про деякі з них, зокрема, стосовно поліпшення водопостачання в селі Листвин Овруцького району на Житомирщині, «День» в свій час писав). Усього Японія надала нашій країні на двосторонній і багатосторонній основі безвідплатну допомогу на суму більше 151 млн. доларів США.
У п’ятницю, під час проведення в Коростеньському міськвиконкомі спеціального засідання круглого столу, присвяченого чорнобильським проблемам, і в знак вшанування 23-ї річниці аварії на ЧАЕС був також презентований новий проект «Міжнародна науково-інформаційна мережа з питань Чорнобиля» (англійською мовою ICRIN). Його ініціаторами виступили такі структури Організації Об’єднаних Націй як Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ), Програма розвитку ООН (ПРООН), Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). У рамках названого проекту, розрахованого на три роки (фінансування в обсязі 2,5 млн. доларів США планується з коштів Довірчого фонду ООН) передбачається поширення самої нової наукової інформації про наслідки аварії на ЧАЕС. Здійснюватиметься воно через освітні заклади, мас-медіа, викладачів, медиків, радіологів, а також неурядовими організаціями з тим, щоб заохочувати людей до здорового і безпечного життя.
Із слів координатора програм захисту здоров’я дітей ЮНІСЕФ в Україні Олени Шерстюк, нині назріла необхідність формування у людей, які проживають в забруднених місцевостях, розуміння того, що здоров’я їхніх синочків і дочок залежить більше від поведінки та способу життя батьків (в тому числі в період від завагітнення жінок і до пологів) ніж від радіаційних факторів. Власне цій темі присвячена серія інформаційних брошур, буклетів і плакатів «Факти для життя» (частина з них, що демонструвалися у Коростені, достатньо переконливі).
В свою чергу заступник голови Житомирської облдержадміністрації Микола Черненко наголосив, що реальне відродження забруднених радіацією районів можливе тільки в разі, коли там відновиться повноцінна економічна діяльність, для чого насамперед треба усунути суперечності в українському законодавстві.
Той факт, що міжнародна спільнота не забуває про одну з найбільших трагедій минулого століття, був підтверджений встановленням під час згаданого засідання прямого телемосту між Коростенем і штаб-квартирою ООН у Нью-Йорку.
Враховуючи, що інформація, навіть дуже актуальна, має властивість не завжди доходити до тих, кому вона найбільше потрібна, а ще люди часто відверто нехтують пересторогами, виникало питання, на яку ефективність нового проекту розраховують його ініціатори. Суть коментарю, що його надав «Дню» керівник Чорнобильської програми відродження та розвитку в Україні (впроваджується ПРООН) Павло Замостьян була наступною — щодо даного питання буде проведений спеціальний моніторинг, а ще, на його думку, люди повинні мати доступ до відповідної інформації, яка буде їм зрозумілою. А далі вони робитимуть висновки — чи жити спокійно в таких районах, виховувати дітей, започатковувати якусь справу, або виїжджати і шукати щастя в інших місцях. На думку П.Замостьяна, на нинішній час загроза відійшла, і в таких районах, як Коростенський, можна жити спокійно і безпечно, виконуючи загальні правила здорового способу життя, дбаючи про себе. І вже час повернутися до визначення цих місць як Полісся, а не обзивати їх «зоною».
