Завтра французький кутюр'є Пакко Рабан проведе в
Парижі прощальну вечірку. Кутюр'є й одночасно ясновидець переконаний, як
уже повідомляла наша газета, що 11 серпня справдиться пророцтво Нострадамуса
і на Париж упаде російська космічна станція «Мир».
Минулого тижня аргументів для версії Рабана, викладеної
в його книзі «1999 рік, небесний вогонь», нібито додалося. Казахстан заблокував
запуски російських ракет із Байконура. А затримка старту космічного вантажного
корабля «Прогрес» (запланованого, щоправда, на 14 серпня), за словами генерального
директора Російського авіаційно- космічного агентства Юрія Коптєва, може
призвести до передчасного й неконтрольованого падіння станції.
Однак фахівці, закривши очі на «неспростовність» передбачення,
вперто доводять нереальність такого ексцесу. Вважається, що імовірність
падіння супутника на велике місто (а тим більше на місто абсолютно конкретне)
настільки мала, що її і порівнювати ні з чим. Хіба що з імовірністю не
зустріти в День Києва о десятій годині вечора на всьому Хрещатику жодного
п'яного. «З погляду науки й техніки, подібне «передбачення» — абсолютна
дурість, — сказав у інтерв'ю «Труду» заступник генерального конструктора
РКК «Енергія», професор Володимир Нікітський. — Якщо станція й буде приводнена
(а станеться це не раніше наступного року), то, звичайно, в найбільш безпечному
місці для всіх жителів Землі — у водах Світового океану».
Так що улюблений Париж може спати спокійно, незважаючи
на повідомлення, котрі підігрівають уяву, про все нові неполадки на російських
(і не тільки) космічних апаратах (наприклад, минулого тижня на «Мирі» вже
стався витік повітря). А кутюр'є-оригіналові, якщо його очікування так
і не справдяться, залишиться лише стригти купони з безкоштовної реклами,
забезпеченої мас-медіа, ласих до сенсацій. Проте кутюр'є не самотній.
ЦАР ЖАХУ
Чекають всього, хоч і досить одноманітно. Фігурують найбанальніші:
а) нашестя інопланетян; б) падіння астероїда; в) зіткнення Землі з кометою.
Дивись відповідно: «День Незалежності», «Армагедон» і «Глибоке проникнення».
Є й не такі засмикані цінителями голлівудської мас-культури версії несвітлого
майбутнього. Популярне, наприклад, трактування певного прогнозу Нострадамуса,
що стосується року 1999, тобто поточного. Називається й точніша дата: 11
серпня. У цей день велике протистояння планет і сонячне затемнення ініціюють
загальну кризу (так і чую: «що, іще гірше?!»), яка виллється у всезагальну,
відповідно, війну...
ТАК ЩО Ж ГОВОРИВ НОСТРАДАМУС?
Справді, є у знаменитого пророка такий катрен (праці свої
Нострадамус написав віршами), де мовиться приблизно таке:
прибічники «кінця світу за Нострадамусом» вважають прив'язку до точної
дати (до речі, за Нострадамусовим календарем сьомий місяць — саме серпень,
а не липень). Але це, мабуть, єдиний «момент згоди». Так, Царя Страху вважали
і астероїдом- невидимкою, і кометою, і інопланетним гостем (хай не побачить
плагіату «Муммій Троль»), нарешті, Христом, який знову прийде... «Короля
Анголмуа» — монголом, китайцем (або Китаєм), символом арабського світу
і... давно померлим Генріхом Валуа, королем Ангулемським (от і вір тлумачам!).
Адже навіть чимало прихильників Нострадамуса не знають, що високовчений
для свого часу лікар записав — певно не без умислу — свої «Пророцтва» такою
собі мовою, змішавши старофранцузькі, іспанські, латинські слова, збагативши
все чужомовними висловами та всілякими анаграмами. Таке не те що тлумачити
— перекласти нормально неможливо. От і ламають голови фахівці й аматори.
Втім, їх хлібом не годуй... А що ж народ?
ДУМКИ
Олена Степанівна, вчителька, 32 роки:
«Взагалі-то це не за моїм фахом, але, як я розумію, запитання
це складне. Проте я особисто не дуже вірю. Взагалі, якби треба було знищити
людство, обійшлося б без комет. Воно розумне, воно саме справиться».
Михайло СІЛЬСЬКИЙ, пенсіонер, фронтовик, 74 роки:
«Е, колись вірили в Сталіна, потім у Горбачова, потім в
Америку. Нині не вірять ні в що, а самі кінця світу бояться. Тому, що людина
повинна у щось вірити, так?»
Підліток, що не побажав назватися і вважає себе сатаністом:
«Люди — це зло. Зло прийде, щоб забрати нас. Death for everyone (смерть
усім)!»
Це найяскравіші зразки відповідей окремих громадян. Погляд
маси автор спробував з'ясувати в декількох ріелторських компаніях: а чи
не впали ціни на нерухомість? Чи не стали люди продавати будинки і квартири
— навіщо вони, адже кінець світу незабаром?
Виявилося, нічого подібного. Єдине, що характерно, — багатозначне
гмикання співрозмовника на тому кінці дроту після розмови. Мовляв, ну і
запитання в людини.
У турфірмі «Артекс» до запитання поставилися спокійніше.
Однак безапеляційно підтвердили: ні, люди не бояться. Так, до Парижа їдуть.
На Канари також. Взагалі, ви перший з таким запитанням...
