Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Арт-МОЗАЇКА

13 квітня, 2001 - 00:00

Американський москвич у Києві

В понеділок у Колонному залі ім. Лисенка відбудеться концерт відомого піаніста, лауреата міжнародних конкурсів, професора Володимира Віардо

Він буде виступати разом iз Симфонічним оркестром Національної філармонії України (диригент Роман Кофман). Музиканти виконають Концерт № 3 для фортепіано з оркестром ре-мінор, Тв. 30, і Симфонію № 3 ля-мінор Сергія Рахманінова.

В. Віардо представник московської виконавчої школи, який одержав освіту в Московській консерваторії (клас професора Наумова). У 1971 році на престижному конкурсі піаністів імені Маргарити Лонг і Жака Тібо в Парижі удостоєний призу за краще виконання творів сучасної музики. У 1973 році на Міжнародному конкурсі імені Вана Кліберна в США завоював першу премію і два спеціальних призи: «Премію імені Рахманінова» та «Премію імені Копленда». Його виконання відрізняються особливою ліричністю і проникливістю. Нині піаніст живе в Америці, поєднуючи гастрольну діяльність з викладанням.

Музиканта часто запрошують взяти участь в авторитетних міжнародних конкурсах. 18 квітня в день відкриття IV Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця (середня і старша групи) Володимир Віардо не тільки візьме участь у концертній програмі, але й буде членом журі.



Спочатку буде Бах

З 18 квітня по 5 травня в Колонному залі ім. Лисенка відбудеться IV Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця (середня і старша групи)

Після першого відбіркового туру з 182-х претендентів залишилося 88 піаністів з 18 країн світу. Очолює журі композитор Іван Карабиць. Напередодні змагань конкурсанти пройдуть жеребкування. У другому турі музиканти повинні виконати одну з прелюдій та фуг Баха за своїм вибором. Третій тур обов’язкової програми — одна з сонат Гайдна, Моцарта, Бетховена, Клементі або Гуммеля. У фіналі учасники повинні продемонструвати як вони можуть грати в супроводі симфонічного оркестру і продемонструвати свою віртуозність (етюди Шопена, Ліста, Рахманінова або Скрябіна).

47 конкурсантів — іноземці і 41 — представляють українську фортепіанну школу. Зокрема, це молоді музиканти з Одеси, Харкова, Севастополя, Донецька, Кривого Рогу і Львова, але найбільшу групу складають піаністи з Києва. Вищі нагороди — в старшій групі (від 19 до 33 років) — перша премія, золота медаль, плюс 7 тисяч доларів, у середній групі (з 14 до 19 років) — перше місце має грошовий еквівалент у 4 тисячі доларів. Стати переможцем на конкурсі пам’яті В. Горовиця важко, треба вміти концентрувати сили, показати не тільки хорошу техніку, професіоналізм, але й артистизм, розкрити нюанси виконуваних творів.

Публіка також буде мати можливість не тільки стежити за ходом боротьби за призові місця, але й побувати на концертах віртуозних музикантів — почесних гостей та членів журі конкурсу. Так, Джером Ловенталь (США) грає II концерт для фортепіано з оркестром Бетховена, його співвітчизник Девід Дюбаль (музикознавець і піаніст, відомий біограф Володимира Горовиця) підготував лекцію «Вечори з Горовицем», в якій використовує унікальні відео- та аудіоматеріали про знаменитого киянина; відомий італійський композитор, диригент, музикознавець Хуберт Ступпнер розповість про виховання піаністів у системі міжнародних конкурсів; маестро з Німеччини, професор Вищої школи в Ессені Борис Блох підготував сольну програму, що складається з творів класичної музики.

48 годин музики

Сьогодні та завтра в Одесі вже всьоме пройде міжнародний фестиваль «Два дні та дві ночі»


Його організовано за зразками західних фестивалів, щоправда, з незначним застереженням на наші можливості. За кордоном подібні події проводяться місяцями, а у нас укладаються в кілька днів. Зате всі сценічні майданчики міста зайняті фестивальними програмами. Крім українських артистів, цього разу очікується приїзд понад 180 музикантів з різних країн світу. Зокрема, «зірка» з Англії Барі Вебб. Відомо, що ансамбль камерної музики «Контініум» із США виконає кантату «Коник» Ірини Кириліної, написану 1992 року. Першими інтерпретаторами цього твору стали музиканти «Київської камерати». Цей колектив можна назвати постійним співавтором українського композитора. А з легкої руки американців кантата «Коник» здобула міжнародну популярність, її включили до своїх репертуарів камерні ансамблі з Австрії і Швейцарії.

За словами постійних учасників фестивалю, «Два дні та дві ночі» відзначаються напрочуд теплою атмосферою, яку дбайливо зберігає одеський композитор Кармелла Цепколенко. Вона патріотка свого міста. Її ім’я добре відоме за кордоном, і саме завдяки цьому вона вміє залучити талановитих артистів, робить цікаві програми, що викликають інтерес публіки. Музикантам надається можливість імпровізувати, знайомити зі своїми новими роботами колег і глядачів. Ніхто не скаржиться на те, що немає часу елементарно виспатися — надзвичайно щільний графік виступів, зустрічей та дискусій.

Між небом та землею

У галереї «Совіарт» проходить виставка творів Олександра Сухоліта

Це — одинадцята виставка в програмі Асоціації артгалерей України і ЦСМ «Совіарт» «Музей сучасного мистецтва». Мета програми, розрахованої на п’ять років, як не важко зрозуміти — створення музею. А основні його фонди і виникнуть якраз на основі цих виставок: одна робота з кожної експозиції відходить у колекцію музею. Отже Сухоліт у музей вже потрапив, і це недивно. Адже Олександр — знакова фігура останніх 15 років, лідер скульптурного семінару «Азбука». З його іменем пов’язане становлення нової української скульптури і мистецтва взагалі.

Що ж до нинішньої виставки, то надамо слово фахівцеві, критикові О. Титаренку: «З приходом О. Сухоліта програма «Музей сучасного мистецтва» знаходить укоріненість. Сухоліт — те дерево, яке могло вирости тільки на нашій землі.

Земля і небо — основний зміст його офортів. «Між ними дбайливо розміщено пейзаж», — як говорили старі китайці і Сашин друг Бабак.

«Дбайливо» — також дуже важливе слово. Його роботи народжуються природно, неспішно, своєчасно, і Саша дбайливо доводить, «випасає» їх — як пастух, «пастир».

Дуже християнські роботи... і сучасні. Але хто сказав, що це тільки історія? «Заглиблений в архаїку» — але хіба ми стали якимись іншими, у нас додалося око чи виросло друге серце? Скульптор, а робить офорти, ще й перемагає на різноманітних японських print- ax. Але хіба нас цікавлять видові відмінності?

У просторі майбутнього музею обов’язково буде зона «Азбуки» — легендарного семінару початку 90-х, що об’єднав найбільш нестандартних, найбільш допитливих. У просторі майбутнього музею обов’язково буде простір Сухоліта, що створюється його об’ємами, рельєфами, просто дивними камінчиками-осколками, графікою, якимось особливим «полем» — дивно ділити-перераховувати навіть словами — бо Сухоліт створює саме простір. У нього можна буде увійти і вийти — трохи іншим».

Підготувала Тетяна ПОЛІЩУК, «День»
Газета: 
Рубрика: