Уже декілька років Сімферопольська міськрада намагається визначити кордони парків і скверів міста. Процес виявився складним: на паркові зони міста зазіхають сьогодні й будівельники, й транспортники, й промисловість, у результаті «легені» міста скорочуються, мов шагренева шкіра. Коли виконком підготував на сесію картографічні матеріали, екологи та лікарі бурхливо запротестувати. І було через що — якщо ці кордони будуть затверджені, зелена зона Сімферополя скоротиться на цілих 40 гектарів. Ситуація зайшла в глухий кут: або рятунок парків, або зміна міської влади.
Розставити крапки над «і» спробували кримські екологічні організації, й у першу чергу їхній флагман — асоціація «Екологія світ». Вони провели громадську екологічну експертизу «Оцінка екологічної та економічної шкоди екосистемі Сімферополя при відчуженні частини територій зелених насаджень загального користування». Виявилося, що запропоновані виконкомом Сімферопольської міськради парків і скверів проекти кордонів не лише не розширюють їхні площі для поліпшення очищення міського повітря, а навіть передбачають їх скорочення на 39,8 гектара. Звісно, ці ласі шматки міської території відразу підуть під забудову кав'ярнями, ресторанами, житловими будинками, торговельними центрами. Крім того, за даними екологів, за межами кордонів зелених зон у місті залишиться 3936 дерев і чагарників 82 порід. Таким чином, вони залишаються без захисту, бо позбавляються статусу зелених насаджень загального користування й у будь-який момент можуть бути вирубані. За підрахунками екологів, втрати міста в грошовій формі становитимуть майже 3,5 мільйона гривень. Експерти порахували, що тільки ці рослини з квітня до вересня осаджують 31,7 тонни пилу й засвоюють 199,69 кілограма сірчастого газу. Після вирубки весь цей канцерогенний пил осідатиме в легенях сімферопольців, зауважують зелені.
Способами знищення парків у Сімферополі, на думку екологів, є самовільне вирубування чагарників і дерев, що супроводжується несанкціонованим захопленням землі під будівництво, а також загибель зелених насаджень через хвороби й шкідників. Термін експлуатації більшості насаджень швидко й невблаганно наближається до завершення, вони не оновлюються, в місті немає ефективної, науково обгрунтованої системи управління зеленими зонами, здатної оперативно реагувати на надзвичайні ситуації. Нині в міськраді немає навіть точного обліку зелених насаджень, оскільки остання інвентаризація їх проводилася ще 1985 року, хоча повинна проводитися кожні п'ять років.
Екологічній експертизі були піддані всі парки Сімферополя. У разі затвердження виконкомівського проекту найбільше постраждає головний зелений об'єкт міста — Гагарінський парк, який планується скоротити на 22,425 гектара. При цьому під «списання» підпадають понад 2,5 тисячі дерев балансовою вартістю 1,3 мільйона гривень. Дитячий парк депутати приготувалися скоротити майже на три гектари, будуть знищені 269 кущів і дерев, серед яких вісім дубів віком від 100 до 150 років. Парк Салгірка, якому присвоєно статус об'єкта природно-заповідного фонду, скоротиться на 10,1 гектара й утратить 455 дерев і кущів балансовою вартістю понад півмільйона гривень. Як повідомив на прес-конференції депутат Юрій Комов, це робиться тому, що правобережну частину Салгірки депутати збираються віддати під будівництво чергового елітного селища.
Більше того, відомий кримський еколог професор Віктор Тарасенко розповів журналістам, що Сімферополь лежить у глибокій улоговині між другою й третьою грядами Кримських гір, що сприяє осіданню на його території шкідливих речовин з вихлипних труб і димарів, які, як правило, важче за повітря. Тому розроблений після війни генплан міста, за яким воно розбудовувалося в 50-х — 70-х роках, був досить грамотним, він передбачав створення в міській архітектурі спеціальних «коридорів провітрювання», «зон очищення повітря», спеціальних зелених, водних, рекреаційних зон. Вони були створені, але сьогодні, коли нового генплану міста ще немає, в місті ведеться інтенсивне будівництво. «Зони провітрювання» інтенсивно забудовуються висотними будинками, через що втрачають свої властивості.
Тому разом із зеленими дуже занепокоєні екологічною ситуацією в Сімферополі й лікарі. Як повідомив на прес-конференції головний лікар Республіканської дитячої клінічної лікарні, голова постійної комісії міськради із соціальних питань і охорони здоров'я Олександр Астахов, Сімферополь нині посідає друге по Криму місце за рівнем легеневих захворювань. За словами Олександра Астахова, в місті зараз постійно зростає кількість уроджених каліцтв, зросла кількість ракових захворювань, з'явилися навіть випадки захворювання дітей на рак крові ще в утробі матері. І не дивно, адже за даними головного лікаря Кримського онкологічного диспансеру, керівника депутатської фракції «Столиця» Федора Кисельова, нині в атмосферу Сімферополя, розташованого на головній курортній дорозі Криму, якою щорічно на Південний берег Криму проїжджають мільйони автомобілів з усього світу, щорічно викидається близько 30 тисяч тонн шкідливих речовин, зокрема 27 — 28 тисяч тонн викидів автомобільного транспорту, які містять свинець, миш'як, сурму та інші канцерогенні речовини. Це призводить до того, що стан екосистеми Сімферополя з кожним роком погіршується: якщо 1975 року в Криму стояли на обліку 19 тисяч онкологічних хворих, то 2005-го — вже 40 тисяч, хоча кількість населення скоротилося.
Розглядаючи підсумки експертизи, вчені та екологи дійшли висновку, що при «кризовій екологічній ситуації, що склалася в Сімферополі, таке скорочення площ зелених насаджень загального користування неприпустиме». Кримські зелені пропонують міськраді Сімферополя й іншим органам влади Криму і кримських міст оголосити мораторій на зміну цільового призначення зелених насаджень загального користування та на виділення земельних ділянок на цих територіях під будівництво.
