На Всесвітній виставці, яка закінчилась у Гельсінкі, титул чемпіона світу з-поміж собак своєї породи отримав однорічний чау-чау Bis Lac Absolute, який постійно мешкає в Харкові у власниці розплідника «China oasis» Олени Фесенко.
Господарка чемпіона поділилася з нашим кореспондентом чудовими враженнями від виставки. У столицю Фінляндії з’їхалися власники з 15 тисячами собак різних порід, однак ані найменшого безладдя ні на виставці, ні довкола неї не було. У скандинавській країні наших співгромадян може лише здивувати упорядковане ставлення (взагалі, а не лише на таких масштабних форумах світового значення) до собак та їхніх власників: у кожному ліфті житлового будинку є схема розташованих поблизу майданчиків для вигулу, самі майданчики забезпечені ящиками зі спеціальним пісочком, який «скипається»... Дещо здивувало Олену Фесенко і те, що за кубок, виборений її вихованцем, та диплом, який підтверджує титул, довелося заплатити — $50 і $4 відповідно. За свої ж гроші господарям учасників чемпіонату доводилося купувати і квитки на ринги, де змагалися інші породи. Власник багатошарового імені (який у побуті, однак, охоче відгукується на ім’я Рома) сприйняв свою перемогу як належне — спокійно і з достоїнством, як завжди і чинять чистокровні чау-чау.
У Китаї представники цієї породи відомі з ХI століття до нашої ери, причому, всупереч широко поширеній помилці, не тільки і не стільки як «м’ясні собаки». Чистокровні чау були мисливцями: зграї вельмож доходили до кількох тисяч, — а непородисті використовувалися селянами дуже широко: схожі на ведмедів, приземкуваті, сильні пси були і мисливцями, і перевізниками поклажі, й охоронцями худоби. І самі йшли на м’ясо (до початку ХХ століття, коли поїдання собак у Китаї було заборонене імператорським указом).
У Європу (Англію) першу пару чау-чау привіз молодий британський офіцер 1780 року. До речі, своїм нинішнім ім’ям собаки зобов’язані англійським шкіперам, які не утруднювали себе визначенням, якого саме звіра вони везуть, і які просто позначали псів у переліку вантажів як сhow-сhow («всяка всячина»).
Абсолютним чемпіоном серед усіх порід на виставці в Гельсінкі визнано мініатюрного папільйона зі Швеції. Ця постійно тремтяча собачка, завбільшки з людську долоню, біла, в чорні цятки, на тоненьких ніжках, із величезними — для свого зросту — очима і волохатими вухами, всюди з’являлася в супроводі двох могутніх чоловіків у сонцезахисних окулярах, які, можливо, й були господарями, однак відмовлялися від будь-якого інтерв’ю. Перше місце зайняла найменша, друге — найбільша собака — ірландський вовкодав із США. Третім із найкращих став фокстер’єр, який мешкає в Німеччині.
