Коаліція за безпеку дітей в інтернеті, створена за ініціативою компанії «Майкрософт Україна», цього року свої пріоритетом висуває роботу з батьками. Кортні Зукоскі, директор академічних та соціальних програм «Майкрософт Україна», наводить результати недавнього дослідження, проведеного корпорацією Microsoft, яке продемонструвало, що «15% людей вважають, що розміщена онлайн інформація може вплинути на їхні шанси отримати бажану роботу. Діти над такими моментами взагалі не замислюються, а їхні батькам варто було б — адже розміщена в інтернеті інформація залишається в всесвітній павутині назавжди. В Україні міра проникнення інтернету загалом нижча, ніж у Європі, але серед дітей, старших шести років, цей показник — 78%. При цьому дорослі досі не розуміють, що безпека дітей в інтернеті вже давно є актуальною проблемою. Через це ми концентруємося на тому, як привернути увагу українців до проблеми, пояснюємо батькам про небезпеки, які підстерігають дітей та підлітків в інтернеті, і розповідаємо, як від цих небезпек захиститися».
Про всі випадки онлайн контактів, що викликають занепокоєння (підозри) у вас або ваших дітей, можна повідомити на сайт internet.nebezpeka.org.ua та за тел. 0 800 500 335 або 386 (з мобільного). Ще до придбання комп’ютера корисно обговорити з дитиною правила користування ПК — тривалість, цілі, засоби, обмеження.
У перший час комп’ютер бажано ставити в загальній кімнаті, користуватися ним лише спільно, а дитину потрібно привчати обговорювати з батьками все, що відбувалося з нею у мережі, і самим ділитися з дітьми власними враженнями від віртуальних занурень. І батьки не повинні соромитися звертатися до дітей за підказкою або допомогою! Потрібно попередити дитину про те, що будь-яка персональна інформація, яку він залишить у мережі, може бути використана проти неї — або просто з хуліганських причин, або в корисливих цілях. Тому повідомляти будь-кому своє справжнє прізвище, а тим більше адресу або номер банківської картки абсолютно неприпустимо.
З іншого боку, потрібно навчитися критично ставитися до будь-якої інформації, отриманої із мережі, знати, як можна провірити її достовірність, як і для чого її можна використати.
Обмежувати віртуальні соціальні контакти дітей із певного віку особливо важко, і заборонами тут справі не допоможеш. Розумно заручитися обіцянкою: якщо навіть дитина захоче зустрітися з якимось своїм віртуальним знайомим «наживо», то ця зустріч повинна відбутися лише в людному безпечному місці, щоб батьки про це знали, і з обов’язковими «контрольними дзвінками». Діти повинні розуміти, що вони не залишаються з віртуальними проблемами сам на сам, що їм є з ким ці проблеми обговорити, до кого звернутися по допомогу.
Необхідно також пам’ятати, що дитина може виявитися не лише жертвою віртуальних зловмисників, але й сама здійснювати протиправні дії. Мало хто в нашій країні вважає, що завантажуючи крадені антивірусні програми або ж залишаючи на різних сайтах хамські анонімні коментарі, ми самі демонструємо дитині віртуальну безкарність і вседозволеність, які в реальному житті дозволяємо собі не так часто.
І наостанок «діагноз» Ірини Колесник, дитячого і родинного психолога, консультанта Психологічного центру особового та професійного розвитку ALTERA: «Інтернет — це така сама реалія нашого життя, як телефон або телевізор. Далеко не всі українські батьки усвідомлюють, наскільки важливу роль грає інтернет у житті їхніх дітей. Батькам час зрозуміти, що вони несуть таку ж саму відповідальність за поведінку своїх дітей в інтернеті, як і на вулиці або в метро. Інакше вони можуть стикнутися із досить реальними результатами віртуального спілкування. Те, що ціла низка організацій узяли на себе сміливість цю тему порушити — великий крок уперед».
