Кінець грудня — традиційно час не тільки різноманітних звітів, а й пора підбивати підсумки прожитого року. 2020-й, як ніколи, був і лишається складним для всього світу. І тому вкрай важливо його проаналізувати та знайти ті, можливо, приховані, «поклади» оптимізму, які неодмінно він нам теж дав.
Тож дорогі друзі, ми вкотре звернулися до вас — своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів з проханням відповісти на запитання новорічної анкети «Дня». Адже й сама інтелектуальна спільнота, згуртована головним редактором та колективом, — це ще один позитив та ресурс, який надбав «День» за свої майже 25 років (цю важливу дату газета відзначить якраз 2021 року). Про цей ресурс для країни не варто забувати і з ним, переконані, неодмінно треба рахуватися. Ваші думки завжди цінні дня нас.
1. 2020-й рік на фоні історії (думка, деталь, штрих, фото).
2. Кого ви вважаєте героєм та антигероєм року?
3. «День» на фоні року (автори, статті, проєкти, які зацікавили вас найбільше).
4. Що надавало вам сил цього року (події, люди, враження)?
5. Які нові сенси, уроки, цінності дав цей рік особисто вам?
6. У 2021-му «Дню» виповниться 25 років. Чим він за цей час став для вас та України?
Юрій КОСТЮЧЕНКО, науковець, фахівець у галузі супутникових спостережень, геоінформатики і статистики, експерт з питань безпеки і ризиків:
1. Цього року сталося кілька беззаперечно видатних подій, що вони перевизначили глобальні тренди і зумовили розвиток багатьох важливих процесів і явищ. Очевидно, можна одразу відокремити глобальну пандемію COVID-19, яка викликала потужні і бурхливі реакції громад по всьому світі, змінила структуру соціальних комунікацій, структуру споживання, стала приводом для потужної, багатовимірної дискусії стосовно громадянських прав і свобод, примусила уряди багатьох країн та міжнародних організацій до безпрецедентних рішень, тобто, спричинила різноманітні і довготривалі соціальні, громадянські, економічні і політичні наслідки, що вони змінюватимуть світ і кожного з нас ще довго.
По-друге, безперечно, в якості «події року» слід відокремити потужні соціальні рухи, такі як BLM в США та EndSARS в Нігерії, що вони є індикаторами системних соціальних трансформацій, зокрема, змін в колективному розумінні і тлумаченні громадянських свобод, рівності та соціальної справедливості.
Також, на мою думку, слід звернути увагу на вибори в США, які впливатимуть на багато глобальних тенденцій — від пошуків «нового політичного лібералізму» до способів подолання зростаючого популізму стрімко урізноманітнюваними соціумами та інертними державними інституційно-правовими системами.
2. Беззаперечним героєм цього року для мене став білоруський народ, який продемонстрував рішучість у відстоюванні свого вибору, свою не схожу на інших «європейськість» та особливість протестних форм в специфічному соціально-політичному контексті.
Героями року для мене також є ті, про кого ми, як я сподіваюся, будемо розповідати нашим онукам: це члени команд, що розробляли і випробували міжпланетні космічні кораблі та інші новітні технологічні і наукові розробки.
Беззаперечними «антигероями року» можна було б назвати «керівну команду» України на чолі з президентом — настільки вражає їхня колективна некомпетентність, хаотичність та неймовірно низька якість управлінських рішень, стрімка деградація якості управлінського ресурсу, кричущий несмак в усьому, за що вони намагалися братися, та відповідна корозія соціальних і державних інституцій. Але для того, щоб стати антигероєм, треба бути хоч в чомусь героєм чи подавати якісь надії, а ми від початку знали, що популіст, до того ж популіст радикальний, є за природою своєю лише імітатором, тому навіть визначити цю збірну невігласів антигероями я вагаюся.
3. Насправді, важко відокремити якісь один проєкт. Але, мабуть, цього року, що пройшов під знаком критичного браку спілкування, важкої перебудови звичних комунікацій та перегляду традиційних комунікаційних ролей, дуже важливою була можливість уважно поглянути на світ. Отже, я б відокремив фотопроєкти «Дня», зокрема, роботи Миколи Тимченка, що є таким собі літописом соціальних трансформацій в нашому середовищі.
4. Попри всі цьогорічні виклики і обмеження — об’єктивні і суб’єктивні, соціальні і особисті, зумовлені зовнішніми і внутрішніми причинами, я маю сказати, що це був досить продуктивний і в чомусь доволі успішний рік. Нам з колегами вдалося розвинути і запустити кілька важливих проєктів, отримати багато цікавих результатів, провести низку складних робіт. Це все відбулося завдяки постійній підтримці з боку колег та інституцій — Національної академії наук, Національного фонду досліджень України, Social Transformation Group та багатьох науковців по всьому світові, що вони були рішучі у своєму прагненні працювати попри всі виклики, сповнені цікавості і бажання допомогти людям і новій, питомо ускладненій ситуацій. Все це неабияк допомагає і надає сил — отже, я хочу подякувати всім, з ким довелося жити і працювати протягом цього року.
5. Для мене особисто це виявився рік важких особистих випробувань, що дозволило водночас відокремити загальну тенденцію: якщо у відносно стабільні часи у суспільстві переважають методи політичного управління, то у добу соціальних трансформацій на перший план виходять засоби соціальних комунікацій, способи самоорганізації та кооперації. Інакше кажучи, один з головних уроків, що я його засвоїв за останній рік, це є те, що люди в переважній своїй більшості є кращими, ніж ми зазвичай уявляємо: є добрішими, чеснішими, розумнішими, готовими до допомоги і співпраці. Цей є тим невичерпним нашим спільним соціальним ресурсом, що на нього завжди треба зважувати і ним не можна нехтувати за жодних обставин, що він відтворюється і збільшується кожним з нас і всіма нами на кожному кроці нашої співпраці.
6. За 25 років «День» остаточно сформувався у таку собі інтелектуальну фортецю національних комунікацій, ставши не просто «газетою для розумних», а відкритою спільнотою, де випробовуються ідеї, що вони формують порядок денний та систему етичних координат національного ціннісного простору.
