За минулу добу, 7 липня, в Україні зафіксовано 564 випадки захворювання на коронавірус, напередодні цей показник становив 543. В Офісі Президента вважають це позитивною динамікою та стабілізацією ситуації. Хоча ще кілька тижнів тому в Україні фіксували практично по тисячі нових хворих на добу.
Експерти пов’язували це із збільшенням кількості тестувань, здебільшого вимушеним — через вихід на роботу, мандрівки за кордон тощо. Друга причина — послаблення карантину, кількість тісних контактів збільшилась, відповідно, і показник підтверджених випадків теж. Утім, медики нагадують — карантин вводився передусім для того, щоб стримати пік епідемії, аби з перших днів країна не отримали цифри по тисячі хворих на день, а медичні заклади змогли більш-менш підготуватися до нових викликів.
І третій фактор — безвідповідальність значної частини суспільства, котра досі не усвідомила всіх ризиків. На цьому наголошували і в МОЗ, коли фіксували зростання показників на COVID-19 минулого тижня. Хтось вірить у теорію великої змови, хтось досі стверджує, що вірусу не існує, але ж є народна приказка, мовляв, береженого Бог береже. Одягти маску у громадському місті та стати в чергу в магазині за півтора метра від інших покупців — не так уже і важко, зате — безпечно.
«ЗНАЧНУ РОЛЬ ЗІГРАЛА ВИПАДКОВІСТЬ ТА ЖОРСТКІ ОБМЕЖЕННЯ В УРАЖЕНИХ РЕГІОНАХ»
Назагал ці три фактори й досі лишилися актуальними. При цьому кількість нових хворих зменшується. «Бачимо, що нових хворих стало десь на 20% менше, ніж було один-два тижні тому. В останній день (йдеться про 6 липня) їх стало менше вже на 30%, — пояснює кандидат фізико-математичних наук, молодший науковий співробітник Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України, член Робочої групи з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 Ігор ІВАНОВ. — Питання про те, чому епідемія пішла на спад, хоча ми «робимо все те саме», слушне. Але важко дати на нього відповідь. У якості гіпотези можу припустити, що тут значну роль зіграла випадковість. Спалахи у найбільш уражених регіонах були локалізовані і нових виявлено не було. Якщо це пояснення взагалі щось прояснить. Але виникає питання, чому це відбувається синхронно у межах країни? Можливо, статистично вплинув чинник більш жорстких обмежень в уражених регіонах. Можливо, у цих регіонах обмеження стали вводити більш розумно з огляду на інформацію про те, де саме виникли спалахи хвороби, адже таких даних вже зібрано чимало. Та, в цілому, у мене поки немає відповіді на це питання».
Як додав Ігор Іванов, у Національній службі здоров’я України змінили підхід до збору даних, зокрема почали надавати детальнішу інформацію про вік хворих. «Було введено 10 вікових категорій замість чотирьох, що були», — додає науковець. На статистику це не вплинуло, здебільшого додало клопоту фахівцям, котрі аналізують ситуацію з COVID-19 (доводиться шукати інші інструменти для аналізу даних).
У цілому ж залежності між збором даних, кількістю зроблених тестувань та свіжими цифрами — немає. Головний санітарний лікар Віктор Ляшко пояснював під час одного з брифінгів, що це загальносвітовий тренд, коли посеред тижня кількість нових випадків на коронавірус зростає, оскільки після вихідних лабораторії починають опрацьовувати накопичені тести, а на вихідних зменшується. Зараз до лабораторних центрів упродовж тижня надходить 1300 підозр, на вихідних — 700—900. Збільшилась і кількість лабораторій, котра проводить ПЛР-тестування — із трьох до 82.
«Є ПІДСТАВИ ДЛЯ ОПТИМІСТИЧНИХ ПРОГНОЗІВ»
Тобто в цілому країна має більше механізмів, щоб відстежувати кількість нових випадків захворювання на COVID-19. При цьому тестують більше, а виявляють хворих менше. До чого ж готуватися далі? Міністр охорони здоров’я Максим Степанов запевняє, що країна готова до другої хвилі епідемії, і рівень забезпеченості лікарень та лабораторій значно кращий, ніж три місяці тому. Для цього ж, власне, вводився карантин, тому було б дивно звітувати зараз про повну неготовність.
На конкретні цифри вказують науковці Робочої групи з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні (базова установа — Інститут проблем математичних машин і систем НАН України). За їхніми прогнозами розвитку епідемії на 3-10 липня, репродуктивне число становитиме 1,01 (якщо вище, це свідчитиме про черговий коронавірусний стрибок), кількість нових інфекцій у середньому становитиме 876.
«Аналіз даних найураженіших регіонів показав, що протягом червня зросла частка госпіталізованих, а кількість підозр майже зрівнялася з кількістю виявлених інфекцій, — ідеться в останній заяві згаданої робочої групи. — Прогнозні сценарії для кожної області різноспрямовані, а по Україні в цілому тенденція нейтральна. Репродуктивне число зменшується другий тиждень поспіль, що дає підстави для оптимістичніших прогнозів».
Та прогнозувати щось конкретне, коли йдеться про непрогнозований розвиток вірусу, не так просто. «Чого чекати далі, певності ще менше, — пояснює Ігор Іванов. — Число підозр знизилось до мінімумів за декілька тижнів, і це дозволяє ще надійніше стверджувати про і так зрозуміле, що завтра ми не побачимо значного збільшення числа хворих. Інертність епідемічного процесу, як показує історія, дозволяє досить надійно стверджувати, що за цей тиждень нових хворих буде менше, ніж за минулий. Але зазирнути далі — навряд чи хтось може».
Про щоб не свідчили цифри, розслаблятися не варто. Здоров’я має залишатися особистим пріоритетом кожного українця, і не лише під час епідемії коронавірусу.
