Валентина Ткач майже щодня публікує в «Фейсбуці» короткі відеоролики про роботу фабрики ВП «ТЕМП 3000». Підприємство розташоване поряд із її будинком. Чорний дим змінюється на сивий, шум практично не стихає, вночі з фабричних труб у повітря вилітає розжарене полум’я. В листопаді мешканці навіть зафіксували, як із труби вилітали жарини просто на вулицю, від чого зайнялася трава. Нагадаємо, фабрика розташована впритул до приватних садиб богуславчан на вулиці Шевченка.
«День» розповідав, що впродовж останніх двох років містяни намагаються зупинити роботу небезпечного підприємства. Для цього готували численні звернення до міської ради, правоохоронних та контролюючих органів. Але скрізь мешканці натрапляють на глуху стіну нерозуміння чи небажання вирішувати проблему.
БЕЗ ДОЗВОЛІВ І БЕЗ ФІЛЬТРІВ
Нещодавно активісти провели в Києві пресконференцію. Кошти на її проведення збирали всім містом. Це ще раз доводить, що богуславчанам несила далі жити під покровом чорного диму, небезпечного для здоров’я.
«Ми просимо уряд та Президента надати відповідні дозволи на перевірку діяльності фабрики, щоб зрештою винести її за межі житлової зони, а також зобов’язати фабрику встановити фільтри. Ми потерпаємо від цих викидів, мешканці скаржаться на погане самопочуття. Чорний дим летить просто на наші подвір’я, а на підприємстві фільтр зробили з мішка. Фабрика економить на фільтрах, а люди збираються на протести. Ми не проти, щоб фабрика працювала, але не за рахунок того, що нас труять», — розповідала ЗМІ про суть проблеми Валентина Ткач.
Фабрика зареєстрована в місті Ворзель, але фізично її підприємства розташовані в Богуславі. Як з’ясували мешканці, земельну ділянку установа отримала без необхідних дозволів. ВП «ТЕМП 3000» спеціалізується на виробництві бронежилетів та іншого захисного спорядження для військових. З одного боку, робить важливу для держави справу, а з другого — шкодить окремій громаді.
Офіційних коментарів за час конфлікту з богуславчанами керівництво підприємства не надавало. Депутат Богуславської міської ради Аркадій Карпенко нагадав, що на початку 2000-х років фабрика відкривалася як бавовняна, тож жодних ризиків для міста тоді ніхто не бачив. Згодом асортимент продукції розширився до хімічної. За словами депутата, зараз на фабриці не використовують жодної натуральної нитки.
Від колишніх працівників фабрики активісти дізналися, що робочим не дають індивідуальних засобів захисту, хоча працюють вони з отруйними матеріалами. Крім цього, в приміщенні відсутня належна система вентиляції. Влітку працівники відчиняють вікна та двері, відповідно, вся пара потрапляє на вулицю. Взимку ж співпрацівники дихають цими шкідливими випарами в закритому приміщенні без очисних фільтрів.
«Брудна вода з фабрики потрапляє через вулицю Шевченка просто в річку Рось, — додав Аркадій Карпенко. — Поряд побудовані ще два цехи без дозвільної документації, майже впритул до житлових будинків побудована ще одна котельня, і коли вона запрацює, з’явиться додаткове джерело забруднення для міста. Я вважаю, що це шкідливе виробництво треба винести за межі Богуслава. Не думаю, що керівництво фабрики буде міняти очисні фільтри, якщо зараз не хоче їх встановлювати взагалі».
«ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ НЕ ЗАХИЩАЮТЬ, А ЛИШЕ ЦИТУЮТЬ НАМ ЗАКОНИ»
У міській раді вперто не помічають ключових порушень у роботі фабрики. Так, ВП «ТЕМП 3000» розташовується на відстані 12 метрів від житлових будинків. Оскільки йдеться про небезпечне для здоров’я людей підприємство, в нього має бути визначена санітарно-захисна зона в межах 300 — 500 метрів. Проживання людей у такій зоні неможливе. Та чи є в фабрики погоджений з містом проєкт санітарно-захисної зони, дізнатися громаді не вдалося.
Збирати докази порушень у роботі фабрики богуславчанам допомагають експерти МБО «Екологія-Право-Людина». Юристи організації надсилали запити до фабрики та мерії з проханням дотриматися закону про доступ до публічної інформації та дати на ознайомлення дозвільну документацію, що стосується діяльності ВП «ТЕПМ 3000». Від фабрики не отримали нічого, а міська рада надала відписки, що немає жодних важелів впливу на підприємство.
«Насправді в міської ради немає бажання щось робити. Державні органи на сьогодні неефективні. З липня цього року, коли я почала допомагати пані Валентині, не проводяться перевірки, державні органи не захищають права мешканців, лише цитують нам законодавство в своїх відповідях. Держпродспоживслужба не може вийти на позапланову перевірку, бо на це не дає згоди Мінздоров’я, — пояснювала керівниця юридичного відділу МБО «Екологія-Право-Людина» Ольга МЕЛЕНЬ-ЗАБРАМНА. — Ми з’ясували, що вже півтора року МОЗ не відповідає взагалі на подібні звернення. Пані Валентина та інші жителі мають право на відселення чи компенсацію, щоб жити в інших умовах».
НАДІЯ — НА СУД
З допомогою народного депутата Анни Скороход громаді вдалося отримати припис від Державної екологічної інспекції щодо усунення виявлених порушень на фабриці. Також у прокуратурі Київської області відкрито кримінальну справу за статтею 421 Кримінального кодексу (про порушення правил внутрішньої служби).
Зібраний пакет документів може стати базою для підготовки судового позову. За законодавством його має право подавати місцева громада або міська рада. Поки що мер Богуслава В’ячеслав Дяченко про такі наміри відкрито не говорив. Тому судитися з фабрикою доведеться громаді.
«Усі дороги сходяться в міську раду, але міський голова нічого не робить, тільки лобіює інтереси фабрики», — вважає Аркадій Карпенко.
Керівництво фабрики, вочевидь, відчуває підтримку високопосадовців, через що ігнорує позицію місцевих мешканців. Приміром, кілька тижнів тому на фабриці організували день відкритих дверей для ЗМІ. Валентина Ткач від імені громади запрошувала провідні телеканали приїхати в Богуслав. Більшість відмовилася. Зрештою, на підприємство потрапили представники одного каналу, чий візит, певно, був узгоджений з керівництвом фабрики. Спілкуватися з жителями Богуслава журналісти не захотіли.
