Шампунь, мило та дезодорант — ці засоби, напевне, є у вашій шафці у ванній кімнаті, незалежно від того, якої ви статі чи скільки вам років. А чи замислювалися ви, як саме ці косметичні засоби потрапляють до вас, і завдяки кому вдається з’ясувати, що вони не завдадуть шкоди?
«Більшість випробувань косметичних препаратів проводять на мишах, щурах, кролях та мавпах, — розповідає Дмитро КІРКЕВИЧ, представник благодійного фонду, що спеціалізується на допомозі тваринам, «Щаслива лапа». — Але часто собаки й коти також стають жертвами випробувань парфумів та різних аерозолів. Тварин закривають у герметичних камерах та наповнюють їх парами токсичних речовин, потім спостерігають за реакцією».
КРОК ДО ГУМАННОСТІ
В Європейському Союзі ще з 2009 року заборонено тестувати не лише декоративну косметику, а й інгредієнти для її виготовлення. Про заборону випробувань косметики на тваринах в Україні йшлося давно, але досі профільні установи не переходили до реальних дій. Нині ж Міністерство охорони здоров’я вирішило змінити вимоги до виробників косметики та розробило новий проєкт постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Технічного регламенту на косметичну продукцію». Цей документ забороняє вводити в обіг косметичну продукцію, якщо її кінцевий склад, інгредієнти чи комбінації інгредієнтів були тестовані на тваринах.
«При всьому розвитку людства й інноваційних технологій та нових стандартах гуманності, чому досі проводять випробування на тваринах, завдаючи їм шкоди та страждання, доводячи до смерті? — дивується Дмитро Кіркевич. — Чому в той час, як людство навчилося вирощувати тканину та органи, ідентичні людським, та має комп’ютери з шаленими обчислювальними можливостями, ми маємо повертатися до «середньовіччя», та проводити випробування на тваринах?»
Новий технічний регламент — це серйозний крок уперед, адже досі практично всі виробники косметики, крім натуральної, тестували свої продукти саме на тваринах, виправдовуючись тим, що «краса потребує жертв». Хоча нині відомо багато альтернативних варіантів тестування.
ТЕХНОЛОГІЇ ЗАМІСТЬ МИШЕЙ
У Благодійному фонді «Щаслива лапа» розповідають: нині токсикологічні тести можуть проводитися на штучно вирощених біоматеріалах. Ці інноваційні розробки підвищують надійність тестів. Також вони дають можливість перейти на підвищені стандарти безпеки засобів, зокрема й щодо догляду за обличчям і тілом. Крім того, етичні методи при масовому застосуванні здатні знизити вартість випробувань. Ось кілька таких альтернативних варіантів.
Тести в колбі проводять на моделі людської шкіри. Спочатку в добровольців беруть зразки шкіри та вирощують із них нові клітини. Так отримують повноцінну структуру епідермісу та підтримують її вологість спеціальними речовинами. Завдяки цьому тестують декоративну косметику, засоби для обличчя та волосся. За словами експертів, такі дослідження на культурах тканин можуть успішно замінити 75% випробувань на тваринах. Вони точніші та дешевші, також виявляють токсичність речовин на найглибшому рівні.
Замінник шкіри. В США натуральну шкіру замінюють білковою мембраною, це також ефективний та недорогий метод тестування. В пробірці можуть виростити штучну печінку, яка імітує людський орган. На ній проводять досліди щодо впливу косметики, ліків і хімічних речовин.
Комп’ютерне моделювання. Потенційно небезпечні речовини можуть відсіювати й за допомогою моделювання на комп’ютері. Технології дають можливість спрогнозувати деякі взаємодії в залежності від хімічних властивостей речовини та структури тканин.
Тестування на людях. Для клінічних досліджень залучають і добровольців, щоб отримати повну картину дії речовин на організм. Як правило, на людях ставлять досліди після успішного тестування на тваринах. Дослідники відбирають здорових добровольців або ж з певними патологіями, наприклад, з облисінням і дерматитами. До того ж їхнє здоров’я має бути застраховане в обов’язковому порядку. Весь термін тестування за ними спостерігають медики, вивчаючи швидкість розщеплення речовин. Після експериментів випробовувані проходять обстеження, а досліди продовжують робити вже в лікарнях.
Отже, вибір є, і деякі українські компанії вже нині оцінили переваги альтернативного тестування.
НАТУРАЛЬНІ ТЕСТИ
Якщо в розвинутих країнах виробники часто відмовляються від тестування продукції на тваринах, то в Україні про це заявляють лише п’ять косметичних брендів. Представники трьох із них погодилися розповісти «Дню» про свої методи роботи.
White Mandarin функціонує з 2012 року та позиціонує себе як бренд натуральної косметики. В компанії нам пояснюють: за законом, вони можуть тестувати косметику на людях, оскільки не використовують синтетичних складників.
«Спочатку ми в лабораторії перевіряємо текстуру нового засобу, його дію, компоненти, потім тестуємо фактично на собі. Нашими тестувальниками виступають працівники компанії та їхні рідні. Це коло з приблизно 300 осіб, які вже давно з нами працюють. Вони вже знають, як потрібно здійснювати тестування, які мають бути реакції, тому ми отримуємо від них професійний зворотний зв’язок. Загалом на створення та тестування одного продукту йде близько року», — розповідає керівниця відділу просування компанії-виробника Людмила СУШКОВА.
Львівський бренд косметики Suemade наголошує: всі компоненти їхньої косметики: сертифіковані, екологічно чисті, виготовлені виключно з рослинної сировини та не тестуються на тваринах.
«Вихід нової продукції триває приблизно пів року, — ділиться косметологиня бренду Анна СТАШКОВА. — Насамперед ми тестуємо витримку та термін придатності продукту, потім тестуємо на собі. Якщо все добре та немає алергічних реакцій, збираємо фокус-групу добровольців-дівчат, які згодні на тестування нової продукції. Подібний метод можна застосовувати лише за наявності професіонального косметолога та технолога на виробництві! Оскільки ми використовуємо рослинну сировину найвищої якості з професіональним підходом — проблем не буває. А дівчата-добровольці почуваються першовідкривачками, і це їм дуже подобається».
Не тестують косметику на тваринах і в одеському бренді натуральної косметики ручної роботи DUSHKA, розповідає його власниця Олена ДУШЕЧКІНА:
«Ми любимо братів наших менших, тому раді, що сьогодні є багато альтернативних методів тестування. Перед тим, як потрапити на полиці магазинів, кожен продукт проходить тестування технологічного відділу та внутрішній тест наших працівників. Тому ми й жартуємо, що тестуємо всю косметику на собі. Крім того, більшість інгредієнтів ми отримуємо з європейських країн: Німеччини, Нідерландів, Італії, Франції, а також із Індії. Там узагалі заборонено тестування на тваринах».
В ОБХІД ПРАВИЛ
Але трапляються бренди, які позиціонують себе як «етичні», та декларують відсутність тестування на тваринах, хоча насправді в їхній роботі не все так прозоро. «Траплялися випадки, що бренд сам досліджень на тваринах не проводить, але купує матеріали для своїх засобів у виробників, які проводять такі дослідження. Також якщо компанія експортує продукцію до Китаю, то вона попередньо обов’язково тестується на тваринах, тому що там така вимога закріплена законодавчо», — пояснює Дмитро Кіркевич.
Новий технічний регламент перебуває на етапі громадського обговорення. Чи буде він прийнятий і чи ввійде до нього заборона на тестування на тваринах — дізнаємося згодом. Поки ж самостійно відмовляються від тестування на тваринах лише бренди натуральної косметики. Для тих же, хто використовує синтетичні складники, альтернативне тестування може стати складнішим та дорожчим.
