Виходить, пірати перемогли. І ніякі прокатні посвідчення,
авторські узгодження, атестати на право торгівлі, адміністративна й навіть
кримiнальна відповідальність відеофлібустьєрів не лякає й не рятує Україну
від всесвітньої ганьби.
Ну що ж. Тепер за антипіратську справу в Україні беруться
міжнародні й зарубіжні організації. Не так давно в Державному агентствi
авторських i сумiжних прав України пройшла міжнародна конференція «Фотографічна
та аудіовізуальна продукція на ринку України. Форми і методи захисту авторських
і суміжних прав».
Спеціально до конференції було видано досить солідний звід
українського законодавства та міжнародних конвенцій з авторського права,
до яких приєдналася Україна.
Конференцію було підготовано при активній підтримці міжнародної
програми ТАCIS «Інтелектуальна власність», і в ній, крім українських експертів
і фахівців, взяли участь представники зарубіжних організацій, що професіонально
займаються практичною боротьбою з піратством у інтелектуальній сфері.
Учасники конференції ознайомилися з досвідом російських,
французьких, німецьких, англійських правоохоронних органів і громадських
організацій, з принципами законодавчого регулювання ринку інтелектуальної
власності в цих країнах.
Червоним рядком у виступах українських практиків і експертів
звучала вимога легалізувати аудіо-, відеобізнес в Україні, спростити законодавство,
знизити податки (зняти, наприклад, ПДВ на інтелектуальну власність, чого
немає в жодній країні світу, включаючи Росію).
Образливою новиною для української сторони прозвучала інформація
від керівника російської антипіратської організації А. Земченкова про те,
що «ноги» багатьох піратських діянь ростуть з України. Так, наприклад,
стверджувалося, начебто є докази, що «Сибірський цирульник» у піратському
вигляді пішов із України...
Так що, мабуть, в Україні починається новий етап упорядкування
в сфері інтелектуальної власності: за справу беруться іноземці. Ну що ж,
нам не звикати: «Приходьте, Рюрики...».
Аби ж на користь.
