Жити на острові в оточенні озер та вікових дубів — хіба не мрія? Звісно, доступна не кожному, а, певно, людям із великими статками та необхідними зв’язками. Бо як інакше пояснити появу маєтків посеред заказника місцевого значення «Жуків острів»? Наразі з його площі у майже дві тисячі гектарів у приватні руки, здебільшого на підставні фірми, оформлено та роздано половину земель. Так, 74 гектари острова дев’ять років тому опинились у руках житлового кооперативу «Котміст», фіктивної фірми, котру пов’язують із екс-регіоналом Юрієм Іванющенком. На цій території планувалося збудувати розкішний житловий комплекс, котрий за розмахом, дизайном та оздобленням мав перевершити навіть резиденцію екс-президента Віктора Януковича. Екологи та активісти через це іменують маєток Іванющенка на острові «Межигір’ям-2».
СУМНІВНА АРГУМЕНТАЦІЯ
Добудувати його до кінця екс-нардепові не вдалось через спротив громади та втручання Генеральної прокуратури. Після Євромайдану ГПУ подала позов до Господарського суду міста Києва та повернула десятки острівних гектарів у власність територіальної громади столиці. На відвойовування земель пішло два роки. Тепер цей шлях активістам і прокуратурі доведеться пройти знов: кооператив «Котміст» подав касаційну скаргу на рішення Господарського суду Києва до Вищого господарського суду, при тому, що термін оскарження давно минув. Як пояснювали представники фірми на судовому засіданні, вони не встигли подати касацію вчасно, оскільки не мали коштів для сплати судового збору. Дивна аргументація для кооперативу з такими масштабами будівництва.
Утім, судді на це не зважили та повернули справу на розгляд суду першої інстанції. «Судді фактично віддали землі природно-заповідного фонду, що входять до складу заказника «Жуків острів», у руки Юрія Іванющенка. Можемо припустити, що статки суддів від такого рішення суттєво збільшаться», — прокоментували у Facebook активісти спільноти «Екомайдан». Також оголосили імена суддів, котрі прийняли таке рішення, і вказали, з посиланням на сайт «Наші гроші», їхні статки: Лариса Рогач (одна квартира, один будинок, один автомобіль і річні прибутки на суму 380 тисяч гривень), Інна Алєєва (дві квартири, один будинок, три автомобілі, дохід чотири мільйони гривень за два роки) та Анатолій Полянський (одна квартира, один будинок, два авто).
СУДИ ЙДУТЬ, А МАЄТОК БУДУЄТЬСЯ
Попри те, що все доведеться починати з нуля та вкотре доводити, що землі Жукового острова мають належати громаді, а не приватним особам, активісти налаштовані оптимістично. Експерт Національного екологічного центру України Олександр Соколенко вважає новий поворот справи частковим програшем. «Ми бачимо, що суди ухвалюють рішення переважно на користь громади Києва. Інша справа, коли це доходить до касації чи до Верховного суду, і справи повертаються назад, — зазначає експерт. — Ситуація вкотре «зависла». А поки йдуть суди, маєток продовжують будувати. Це житловий комплекс, який складається з кількох споруд у палацовому стилі, плюс допоміжні будинки. За цим маєтком сто відсотків стоять впливові люди, інша річ, що ми не знаємо, як вони можуть впливати безпосередньо на суддів».
Історія проблеми веде у 2007-й рік, коли Київрада ухвалила рішення про уточнення меж заказника «Жуків острів». Їх уточнили так, що із 1700 гектарів під заказник відводилося лише 154 га. Далі ці землі роздавалися дрібним підставним товариствам. «Відтоді прокуратура поступово повертала всі ці ділянки у власність громади, скасовувалися рішення про передачу земель різним садовим товариствам, на сьогодні лишилось буквально два проблемні питання, одне з них — «Межигір’я-2», котре перебуває на балансі «Котміста», — додає Олександр Соколенко.
«ПРАКТИЧНО ТИСЯЧУ ГЕКТАРІВ ОСТРОВА ЗНИЩЕНО»
Навіть якщо знову пощастить повернути ці землі державі, що робити з маєтками? На їхнє знесення потрібні кошти, які державні структури навряд чи знайдуть. Хіба пристосувати будівлі для громадських потреб. Але понівечений ландшафт вже втрачено назавжди.
«Там були: дубовий ліс, заплавна ділянка біля озера Конча, була дуже мальовнича місцевість, яку засипали піском, дерева вирубали, від колишніх природних принад нічого не залишилось, — розповідає Олександр Соколенко. — Якщо подивитися на кадастрову карту, то практично весь острів порізано на ділянки, і будь-якої миті їхні власники можуть заїхати сюди та почати щось будувати. Практично тисячу гектарів острова знищено. Уся південна частина, до середини острова, не являє собою такої цінності, як раніше. Збереглися ще острівки дібров, але це не порівняти з тим, коли тут були суцільні дубові ліси, заплавні луки, безліч озер і струмків».
Щоб відновити втрачені діброви та заплави, потрібен не один десяток років повне невтручання людини у життя острова. І чи з’являться тут ще коли-небудь дуби, яким було б по 500 років?
ГОЛОС ІЗ «ФЕЙСБУКУ»
«ТАКІ ДІЇ СУДДІВ РОЗГЛЯДАЮ ЯК НЕПРАВОВІ»
Юрій ЛУЦЕНКО, Генеральний прокурор України:
— 22 березня ГПУ в Господарському суді добилася повернення громаді Києва 70 га заповідної землі на Жуковому острові. Усі терміни оскарження цього рішення минули. Але раптом 27 липня Вищий господарський суд під головуванням судді Рогача підтримує клопотання ТОВ «Котміст» імені Ю. Єнакіївського (прізвисько Іванющенка. — «День») про поновлення терміну касаційного оскарження. 9 серпня той же суд під головуванням того ж Рогача скасовує рішення від 22 березня й відправляє справу на перегляд у першу інстанцію. Як Генпрокурор офіційно заявляю: я розглядаю такі дії суддів як явно неправові і даю вказівку зібрати матеріали для притягнення їх до кримінальної відповідальності. Також прокуратура Києва почала слідчі дії щодо відповідальності посадових осіб Київради, які в 2007 році незаконно передали зловмисникам 70 га землі на 126 млн грн. Час дерибану минув. Хто цього не хоче усвідомити — відчує силу закону.
