Нещодавно в Інтернет потрапив лист міністра освіти і науки, молоді та спорту Дмитра Табачника до голови КМДА Олександра Попова. У документі міністр пропонує відкрити в Києві гімназію «Київська Русь» із поглибленим вивчанням російської мови, а також історії й культури всіх слов’янських народів. Мова йде про школу в Дарницькому районі міста (новий мікрорайон Осокорки, вул. Гмирі, 6), яка перебуває на стадії будівництва.
На думку Дмитра Табачника, в лівобережній частині столиці склалася «складна ситуація» — тут діє всього одна школа з російською мовою навчання і п’ять двомовних навчальних закладів. Саме тому він запропонував до 1025-ї річниці створення першої школи в древньому Києві відкрити тут російськомовну гімназію. Проте ніхто не поцікавився думкою мешканців нового мікрорайону, а вони якраз хочуть, щоб їхні діти ходили в україномовну школу.
Люди відразу об’єдналися і за місяць зібрали 354 підписи під листом до Олександра Попова проти пропозиції міністра. «Враховуючи той факт, що в лівобережній частині Києва вже є одна російськомовна та п’ять двомовних українсько-російських шкіл, звертаємось до Вас з проханням підтримати ініціативу громадян про створення гімназії суспільно-гуманітарного спрямування, але без поглибленого вивчення російської мови. Таким чином ми пропонуємо Вам посприяти створенню україномовної гімназії гуманітарного спрямування із спеціалізацією на таких дисциплінах, як історія, культура, мистецтво, українознавство, та з поглибленим вивченням іноземних мов», — йдеться у листі мешканців мікрорайону.
Минув місяць, а на лист в КМДА так ніхто й не відреагував. Тепер активні мешканці нового житлового комплексу «Молодіжний квартал» хочуть зібрати 1000 підписів — це дозволить винести питання про україномовну школу на порядок денний Київради. «Вже понад місяць минулого з того часу, як ми направили листа на ім’я голови КМДА Олександра Попова і на ім’я міністра освіти Дмитра Табачника. Від Попова жодної реакції немає, якщо не брати до уваги його нещодавній публічний коментар щодо того, що школа буде російськомовною. Але це не є власне відповіддю на наше звернення, хоча всі строки вже зірвано — КМДА мала 30 днів на те, щоб поінформувати нас про розгляд нашої заяви», — розповідає «Дню» Кирило САВІН, один із активістів і організаторів збору підписів, юрист за професією.
На початку тижня Олександр Попов під час прес-брифінгу заявив, що питання про збільшення кількості російськомовних шкіл у Києві не обговорювалося столичною владою, бо немає відповідної ініціативи попиту з боку мешканців столиці. «Якщо буде попит, влада робитиме все для того, щоб цей попит задовольнити. Не важливо, якої мови це стосується, — російської, англійської, французької, іспанської, китайської, японської», — сказав голова КМДА. Але що стосується школи в мікрорайоні Осокорки, то вона буде російськомовною, зауважив Попов. «Є ініціативи бізнес-структур, які готові інвестувати у створення шкіл із поглибленим вивчанням російської та французької мов. Гімназія «Київська Русь» на лівому березі в Києві буде російськомовною, її побудують за кошти інвесторів», — підсумував чиновник. Натомість на будмайданчику можна знайти інформацію, що замовник —«Київміськбуд»...
«Сьогодні ввечері о 19-й годині на Осокорках збираються всі ті, кому небайдуже, і всі разом ми будемо вирішувати цю проблему. Поки що наш робочий план — збирати підписи, щоб поставити питання зі школою на порядок денний Київради. Є законодавчі норми, які говорять, що при зборі від тисячі підписів мешканців, яких безпосередньо це торкається, Київрада буде змушена розглянути це питання», — пояснює Кирило Савін. Активісти сподіваються на успіх, бо попередній збір підписів показав — люди хочуть, щоб їхні діти вчилися в україномовній школі, й готові відстоювати свої права. «Якщо робити приблизний соціальний портрет людей, що поставили свої підписи під листом до Олександра Попова, — то це представники середнього класу, інтелігенція відносно молодого віку — від 30 до 40 років, приходили подружжями, з дітьми. Звісно, були люди й похилого віку, й більш молоді. Специфіка нашого мікрорайону в тому, що він тільки будується, тому фактично мова йде про інвесторів, які за свій кошт купують собі тут житло», — пояснив Савін. Активіст розповів, що за україномовну школу виступають не лише україномовні батьки чи люди з яскраво вираженими націоналістичними поглядами — це не політичне питання, а питання зручності та майбутнього дітей.
«Серед підписантів були не лише україномовні батьки. Тут мотивація людей не в тому, що вони мають якісь націоналістичні погляди, а в тому, що, наприклад, якщо дитина навчатиметься в російськомовній школі, то їй буде дуже важко вчитися в українських вишах, які сьогодні є виключно україномовними. Батьки просто не хочуть створювати проблем своїм дітям у майбутньому. Приходили й російськомовні батьки, які хочуть, щоб мова викладання в школі була українська, бо самі вони не в змозі дати дитині якісь мовні навички в родині...» — підсумовує Кирило Савін.
