Як відомо, 14 липня Франція відзначає своє національне свято - День взяття Бастилії. З цього приводу новий Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Паскаль Фієскі влаштував прийом для відомих київських дипломатів, політиків, діячів мистецтва, а також журналістів. Користуючись наданою нагодою, ми вирішили ближче познайомитися з "головним французом України".
- Пане амбасадоре, як відомо, Ваш попередник грав на скрипці. А чим захоплюєтеся Ви?
- Такий дипломат, як Домінік Шассар, у нас лише один. Правда, збираючись до вас, я намагався відшукати в собі якісь таланти! Я дуже люблю класичну музику, будь-яку - від ХІІ сторіччя до найсучаснішої. Можливо, я занадто скромний у оцінці своїх здібностей.
Звісно, навряд чи можна назвати звичайною людину, в активі котрої - дипломи юридичного факультету, школи міжнародних відносин і школи східних мов. До речі, у Франції східними мовами вважаються також грецька, російська і українська.
- Звідки Ви родом?
- Взагалі я народився у центрі Франції. Але мій дід - грек з невеличкого сільця на Корсиці. Мій батько все життя пропрацював на дипломатичній службі, тому я ще в дитинстві побував у різних країнах. Моє перше знайомство із соціалістичним табором відбулося 1967 року в Польщі.
- Чи не могли б Ви трохи розповісти про свою родину?
- У мене п'ятеро дітей. До речі, за нашими законами моя родина вважається багатодітною. Звісно, це не типово для Франції, хоча у моєї дружини 10 братів і сестер. На нашій родинній раді збирається не менше 60 осіб.
- А чим зараз займаються Ваші діти?
- Двоє молодших приїдуть до Києва, коли розпочнеться навчальний рік. Старший вчиться в університеті. До речі, мій молодший син народився 1987 року в Москві, після початку перебудови.
- Пане после, а чому на прийомі з французьких страв і напоїв є лише шампанське?
- Ви знаєте, я лишень 3 тижні в Києві і поки не освоївся. Та обіцяю, що на наступному прийомі обов'язково будуть неодмінні атрибути французького столу: сир і червоне вино.
- Чи встигли Ви покуштувати щось із української кухні?
- Так. Ще не розкуштував, але вже знайомий з борщем, котлетами по-київськи і, звичайно, горілкою.
- Як Ви вважаєте, що буде пріоритетним у Вашій роботі в Україні?
- Насамперед я намагатимусь налагодити тісніші торговельно-економічні зв'язки між нашими країнами.
- Чи не плануєте Ви за прикладом англійців відкрити в Києві французьку торговельно-промислову палату?
- Я вважаю, що поки це робити рано. Кожна фірма може сама відкрити своє представництво і, до речі, цієї осені ми плануємо провести тут зустріч українських і французьких бізнесменів.
- Чи не ускладнить економічні відносини між нашими країнами відставка Павла Лазаренка?
- Се ля ві! У нас також відбуваються зміни кабінетів, але це суто внутрішня справа кожної країни. Я вважаю, що особливих проблем це викликати не повинно.
- Що б Ви побажали українському народові в день національного французького свята?
- Наше свято - свято демократії. Взяття Бастилії дало нам три основоположних символи: "свобода", "рівність", "братерство". Цього б я хотів побажати й усім мешканцям України.
Бесіду вели Олександр БІЛЕНЬКИЙ та Олексій ГОЛУБ, "День"
