Шоколадний торт зі свічками, подарунки в яскравих обгортках, принесені друзями, — все що треба для гарного святкування. Не вистачає лише іменинника. 17 липня члену регіонального меджлісу кримськотатарського народу і виконавчого комітету Всесвітнього конгресу кримських татар Ервіну Ібрагімову виповнилося 33 роки. Зазвичай він святкував день народження у Криму, з рідними і численними друзями. Але вже третій рік, як він зник і про нього нічого не відомо.
24 липня біля посольства Російської Федерації громадська організація «Крим SOS» провела вже 25-ту щомісячну акцію в межах кампанії Find&Free з вимогою до російської влади, яка контролює анексований півострів, розслідувати справи викрадених там громадян України.
«ПОКИ РЕЗУЛЬТАТУ НЕ БАЧИВ»
У цей же день, 24 липня, настав 72-й день голодування кримчанина Олега Сенцова, засудженого Росією за безпідставними звинуваченнями у тероризмі, 128-й — фермера з Криму Володимира Балуха, якого по суті судили за прапор України над будинком. Ще один приклад нової «кримської» арифметики: з часу анексії правозахисники нарахували 44 насильницькі зникнення та викрадення. Перша хвиля припала на період одразу після окупації півострова, викрадали активістів Євромайдану та Автомайдану, у більшості випадків їх вдалося визволити. Наразі залишаються зниклими безвісти 16 людей, серед них і Ервін Ібрагімов.
Весь цей час пошуками Ервіна займається його батько Умер. Він прийшов на акцію біля посольства РФ, щоб подякувати людям, яких турбує доля його сина. У Криму він подав понад 120 звернень до представників різних щаблів влади: до слідчих, ФСБ, Ради міністрів. «Поки результату не бачив. Кажуть, що це не в їх компетенції, передають справу до інших слідчих», — говорить Умер ІБРАГІМОВ. Також він двічі звертався до Президента України. Якоїсь реакції не отримав.
«СЛІДЧІ» У КРИМУ САБОТУЮТЬ СПРАВУ ПРО ВИКРАДЕННЯ
«Наразі відомо тільки про те, що «слідчий» у Криму вкотре призупинив розслідування справи (щодо викрадення Ервіна Ібрагімова. — Ред.). Справу передавали від одного слідчого до іншого. Востаннє її призупинили у вересні 2017 року, про це не повідомили ані батьку Ервіна, ані адвокатам, зокрема Емілю Курбедінову, який веде цю справу. Чому справу призупинили — невідомо», — розповідає Таміла ТАШЕВА, співзасновниця і координаторка «Крим SOS».
Суд першої інстанції і так званий Верховний суд Криму відхилили скарги Еміля Курбедінова щодо бездіяльності слідчих органів у пошуках Ервіна Ібрагімова. Між іншим, є підстави вважати, що зникнення чоловіка пов’язане з окупаційною владою Криму. Є записи з камер спостереження неподалік від будинку Ібрагімова. Усе відбувається 24 травня 2016 року на об’їзній дорозі Бахчисарая: Ервін намагається втекти від переслідувачів, але його ловлять люди у формі російської Державної інспекції безпеки дорожнього руху і силоміць садять у мікроавтобус. Втім, ці матеріали не надто цікавлять «слідчих».
«Якщо відверто, то справа з викраденими хлопцями обстоїть дуже складно, — говорить заступник голови меджлісу кримськотатарського народу Ахтем ЧИЙГОЗ, несправедливо засуджений окупаційною владою Криму за організацію масових заворушень і звільнений торік завдяки втручанню президента Туреччини. — У Криму так звані слідчі органи саботують розслідування, вони вже двічі закривали справу. Ми чекаємо тут (на материковій частині України. — Ред.), поки там поетапно не пройдемо процес, до того часу не можемо піднімати цю справу на майданчику Європейського суду з прав людини. Прокуратура АРК (працює у Києві та Херсоні. — Ред.) у міру можливостей шукає корисні матеріали».
«НЕ ЗУПИНЯЮСЬ У ПОШУКАХ СИНА»
«Багато чого чув, але тримаюсь саме фактів, які щось підтверджують. Знаю, що буває багато порожніх розмов, і я їм не довіряю, — каже Умер Ібрагімов про те, що вдалось дізнатися про сина, хоча б з неофіційних джерел. — Живу з надією, намагаюсь не думати про погане».
Друзі Ервіна підтримують його родину. «Дай Бог кожному таких друзів! Чесно кажучи, і не уявляв, що у сина їх стільки. Це було видно, коли проводили молебні за сина. Вдячний його друзям. Вони підтримують, заспокоюють нас, шукають новини, — ділиться Умер Ібрагімов. — На жаль, погроз мені не було. Так, на жаль. Я не боюсь, я страх давно втратив. Я і Слідчому комітету прямо казав. Все-таки, поки немає жодної інформації, але я їм говорю, викладаю підозри. Як викрали мого сина, я не зупиняюсь у пошуках, Боженька дає можливості ходити, здоров’я — я тільки на нього і покладаюсь. Молю його про скоріше повернення не лише Ервіна, а й інших зниклих, насильницьки викрадених».
Ця витримка об’єднує різних людей, постраждалих від агресії Росії. Днями у медіа пройшла новина від британського видання Independent, яке з посиланням на сестру Олега Сенцова Наталю Каплан повідомило, що «бранець Кремля» у передсмертному стані. Коли інформація сполошила український інтернет-простір, Наталя відреагувала у «Фейсбуці»: «Не говорила я нічого про передсмертний стан Олега. Або знову щось не так зрозуміли, або для красного слівця зафігачили. Панікери, спить уже, похорону не буде, не дочекаєтеся».
ЗНИКНЕННЯ ТРИВАЮТЬ
Правозахисники давно на контакті з робочою групою ООН з насильницьких зникнень, готують документи для ЄСПЛ. «Але сказати, що ми знайшли хоча б одну людину з тих 16, які вважаються зниклими безвісти, ми не можемо. На жаль, новин немає», — констатує Таміла Ташева.
Останнє викрадення відбулось у квітні 2018 року. Харків’янина Олександра Стешенка затримали на КПВВ «Чонгар» російські «прикордонники», які буцімто засумнівались у достовірності фотографії у його паспорті. Пізніше Олександра виявили в ізоляторі тимчасового тримання у Сімферополі, де він відбував адміністративне покарання нібито за куріння у непризначеному місці, його мали відпустити 25 квітня. Але, як потім дізналися журналісти, з ізолятора його забрали на мікроавтобусі без номерів i відвезли в невідомому напрямку. За місяць ФСБ заявила про «розкриття» у Криму діяльності екстремістської організації, створеної меджлісом за підтримки СБУ (існувала вона хіба що у мареннях ФСБ), до складу якої входить Олександр Стешенко. На одному з російських каналів вийшов сюжет, де Олександр розповідає про свої начебто диверсії. Голова меджлісу Рефат Чубаров потім коментував журналістам, що у Криму Стешенка катували.
Вже два місяці про місцезнаходження Олександра нічого не відомо. Таміла Ташева зазначає: «Ми розуміємо, що найімовірніше він перебуває у ФСБ, але поки що не знаємо це достеменно».
