Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Будні «Солом’янських котиків»

Майже місяць київські волонтери допомагають захисникам та цивільним
24 березня, 2022 - 13:55

Із початком війни в Україні люди масово виявляють бажання бути корисними на фронті чи в тилу. Волонтерський рух вкотре підставив плече державі у пору випробувань. Плетіння сіток, розвезення ліків, доставка харчів, вивезення із небезпечних територій людей та тварин — до всіх цих та багатьох інших справ долучаються волонтери. У столиці таких мурашників добра, мабуть, кілька десятків. Один із них має назву «Солом’янські котики», що вказує на район міста, де найбільше надається така допомога. Детальніше про роботу в тилу, потреби містян і захисників, співпрацю з міськими органами влади нам розповіла співзасновниця волонтерської ініціативи, депутатка Київради Ксенія СЕМЕНОВА.

— «Солом’янські котики» працюють майже з перших днів війни, якщо не помиляюсь. Які потреби були тоді й зараз, що змінилося маже за місяць у запитах?

— Ми допомагаємо захисникам та цивільним у Києві. Фокус на Солом’янському районі. Шукаємо, відвозимо, купуємо, менеджеримо, збираємо кошти, пакуємо, розвантажуємо. З першого дня війни моя з Романом Грищуком спільна приймальня перетворилася на волонтерський штаб. За кілька днів до війни ми збиралися всією командою і проговорювали сценарії повномасштабного вторгнення рф в Україну і бойові дії в Києві. Тому були морально готові.

Як виявилося, ми були більше готові, ніж КМДА. Після бомбардувань я набрала голову районної адміністрації й запитала, чим допомогти. Всі були дуже розгублені. У деяких школах не пускали людей в укриття, бо ще не було такої вказівки. А, нагадаю, ракети вже прилетіли. Ми в авральному режимі пробували всіх привести до тями, принаймні переконати повідкривати укриття і розгорнути забезпечення ТРО.

До нас почали писати і дзвонити із ТРО, ЗСУ, лікарень з проханням щось купити, щось дістати. Зрештою, ми почали працювати більш системно над цими заявками. Уже пізніше Гена Новіков із нашої команди придумав назву «Солом’янські котики». Всім дуже сподобалося. У волонтерському штабі працюють усі помічники мої та Грищука, студенти НАУ і КПІ та активісти, з котрими ми багато працювали і до війни.

Ми відкрили картку для донатів, бо заявок стало дійсно багато. Це і в перші дні, і зараз була провізія, ліки, тактичний одяг та спорядження. Багато друзів із України й з-за кордону хотіли допомогти і запитували, куди переказувати гроші.

Пізніше набрали в команду водіїв з авто для доставки допомоги. Зараз у нас є доставка велосипедами. Велосипеди і рюкзаки для доставки дали небайдужі бізнеси. Ми в постійній співпраці з іншими волонтерськими осередками і депутатами як Верховної Ради, так і Київради. Буквально сьогодні передали памперси для спільноти Подолу, бо нам привезли багато.

Тиждень тому запустили нашу філію на Печерську — «Печерські котики». Там Олексій Єрінчев працює з потребами центральної частини міста. Ще наші друзі зі Львова й Чернівців допомагають нам знаходити необхідні для захисників речі. Також відкрили «Львівських» та «Чернівецьких котиків». Мали окремий проєкт із закупівлі необхідного в Польщі з ГО «Мапа реновації». До війни ми разом з ними захищали місто від руйнування внаслідок неконтрольованої забудови, тепер захищаємо від рашистів.

Ми багато працюємо з відповідальними підприємцями. Ресторани готові безоплатно давати їжу, мережі магазинів дають одяг, термобілизну, обладнання за собівартістю. Дуже допомагають усі контакти, які ми з Грищуком зібрали під час депутатської діяльності. Зараз всі наші знайомі й партнери готові допомагати захищати Україну та Київ.

Чи допомагає місто батальйонам територіальної оборони з харчами, амуніцією, ліками — чи все винятково на плечах волонтерів?

— Щодо взаємодії з містом є проблеми. Абсолютно провалена робота соціального захисту. Ті неповороткі бюрократичні механізми, які дуже заважають в роботі в мирний час, під час війни можуть коштувати комусь життя. Доходить до абсурду. Гуманітарка із усього світу йде на київські склади. Але ті заявки і прохання, які люди залишають через офіційний сайт КМДА, кидають на волонтерів, які до складів не мають доступу і мусять самі йти десь шукати їжу та ліки. А при цьому аптеки, навіть комунальна «Фармація», працюють погано. Телефони центрів надання соціальних послуг не працюють або не відповідають. Черги за гарячою їжею формуються з самого ранку і стоять на кілька кварталів.

Тому днями ми взяли на себе також завдання забезпечувати людей похилого віку провізією. Але це не нормально — минув майже місяць війни, і волонтери не можуть замінювати собою міські структури. Волонтери уже створили колективне звернення до мера міста, сподіваюся, він почує.

Щодо волонтерів — допомагати хочуть усі й одразу. Ваші поради, як краще долучатися до волонтерства зараз: що перевіряти, до кого звертатися — загалом, як спрямувати ось цю готовність допомагати найконструктивнішим чином?

— Зараз дуже багато людей хочуть бути волонтерами. Але ми вже зіткнулися з тим, що більшість не має для цього організаційних здібностей. Тобто людина приходить у штаб ТРО і каже: «Хлопці, буду у вас волонтером, що вам треба». А потім скидає ці потреби нам, типу давайте шукайте і привозьте. Це не допомога. Це зайва ланка між нами і захисниками. Якщо хочете допомогти конкретним людям, дайте їм номер «Солом’янських котиків», а самі йдіть на роботу! Серйозно. Зараз найбільша проблема в Києві — люди. Треба люди на «Київхліб», у комунальні компанії. Тому якщо ви втратили роботу через війну, то спробуйте знайти іншу роботу прямо зараз, бо варіанти є. Це буде найкраща допомога країні. Не всі мають іти в ТРО, і не всі мають бути волонтерами. Місто має жити, інакше для чого ми воюємо.

— Чи можемо зараз говорити про кількість зібраних коштів, якщо так, то назвіть бодай приблизну суму, яку маєте на сьогодні? Хто загалом допомагає зараз «котикам»?

— За весь час ми виконали майже 2000 заявок. Це і ТРО, і ЗСУ, і цивільні. Доставляли і корм для морської свинки у бабусі, і тепловізор на «передок». У команді працюють десь 200 волонтерів.

Нам перерахували суму майже в два мільйони гривень. Гроші відразу витрачаємо на тактичний одяг і взуття, турнікети, ліки, провізію, спальники і каремати. Фотозвіти публікуємо на сторінках у соцмережах. Жодна гривня не була зайвою. Тому насправді найбільша допомога для нас зараз — це гроші. Зараз формуємо в Німеччині велике замовлення на одяг для військових і тепловізори. Німці безкоштовно нам не віддадуть.


Як підтримати «Солом’янських котиків»?

Надсилайте кошти на допомогу для захисників (Андрій):

Монобанк 4441114453109090;

Приватбанк 5168745013080053.

Хочете допомогти: 099 393-38-72, якщо потрібна допомога — 093 803-20-30 (09.00 — 19.00).

Усі актуальні потреби пишуть у соціальних мережах: facebook.com/kittysolom, instagram.com/kitty_soloma, https://t.me/kitty_soloma

Інна ЛИХОВИД, «День»
Рубрика: