Школяр, що йде вулицею з пляшкою пива чи сигаретою в руках, — картина, яка нині мало кого дивує. За кількістю неповнолітніх курців та пияк Україна посідає одне з перших місць у Європі. І наслідки нездорового способу життя підлітків та молоді даються взнаки вже нині. За даними Державної медичної статистики, в Україні чисельність здорових підлітків скоротилася на 10%. Як зауважують медики, одна з причин — поширення різних захворювань, зокрема, хвороб органів дихання, а також низька рухова активність, нераціональний розподіл вільного часу, тривале сидіння за комп’ютером, перед телевізором, захоплення мобільним телефоном, а ще — шкідливі звички. На державному рівні діє ряд програм, що стосуються покращання здоров’я нації та молоді зокрема. Однак вони малоефективні, оскільки розраховані на широкий загал, тоді як, на думку фахівців Державного інституту розвитку сім’ї та молоді, для позитивного результату потрібен індивідуальний підхід. Як варіант, фахівці пропонують залучати молодь до волонтерського руху та виробляти в неї активну життєву позицію. Детальніше про це «Дню» розповіла керівник Центру здорового життя Державного інституту розвитку сім’ї та молоді Наталія РОМАНОВА.
— Пані Наталіє, як ставиться молодь до свого здоров’я і який зміст вкладає в це поняття?
— За даними дослідження нашого інституту про становище студентської молоді, вважають свій стан здоров’я середнім і добрим практично 96% студентів. Також ми поцікавилися, як вони ставляться до різних явищ, наприклад, до вживання наркотиків. Негативно це сприймає 83%, а от вживання спиртного не сприймає тільки 21%. Практично 7% лояльно ставиться до ранніх статевих стосунків, а більшість вважає це нормальним. До самогубства негативно ставиться майже 99%. Тобто є різне сприймання здоров’я молоддю. Лояльне ставлення до спиртних напоїв — це скоріше менталітет, ідеологія та поширення культури вживання пива. А що стосується дошлюбних статевих стосунків — це певна мода. Стосовно інших аспектів, то молодь задумується про здоров’я тоді, коли виникають певні проблеми. Нині кожна десята дитина не може відвідувати за станом здоров’я уроки фізичної культури. На жаль, у нас останнім часом дається більше негативної інформації: скільки дітей та підлітків вживає алкоголь, наркотики, а от чим захоплюються здорові діти, як формують своє здоров’я — не говорять. Така тенденція склалася ще з 90-х років, але не хочеться аналізувати негативні тенденції, бо про них і так часто згадують. Нині треба говорити про те, як зберегти здоров’я здорових дітей, підлітків та молоді. Тут важливо врахувати ціннісні орієнтації та моральні позиції молоді. А на першому місці в них — здоров’я, так відповіло у нашому дослідженні 97%. Далі йде сімейне благополуччя, особистий спокій, відсутність хвилювань та неприємностей; на четвертому місці — можливість реалізувати свої здібності та таланти (93%). Такі ціннісні орієнтації показують, що наша молодь не така вже погана, і вона дійсно задумується над тим, що і як їй робити в майбутньому.
В Україні прийнято 11 законів і державних програм, які так чи інакше стосуються здоров’я. Але більшість із них не спрацьовує ефективно, тому що проводяться просто заходи, розраховані на великий загал. А для результату потрібно включати індивідуальну роботу, тому треба розробляти ідеологію щодо здорового способу життя на індивідуальному рівні. Маємо працювати на двох рівнях, зокрема державному, коли мова йде про концепцію щодо здорового способу життя, яка поки що не прийнята. Існують програми від Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров’я, але вони не включають формування здорових навичок. Також треба формувати молодіжні субкультури. Наші студії притягують молодь, яка веде здоровий спосіб життя і вважає це модним, престижним та цікавим. Поки що ця робота ведеться тільки на рівні нашого інституту, але з часом така практика пошириться на національному рівні.
— Чи можна вважати волонтерську роботу стимулом для молоді, щоб вести здоровий спосіб життя? І чи можна вважати активність запорукою здоров’я?
— Участь молоді в екологічних проектах, робота в соціальних службах наразі дуже поширена. У більшості випадків волонтери — це студентська молодь, майбутні фахівці, яким цікава така робота і які мають велике бажання самореалізації. У нашому інституті діє програма «Молодіжні тренінгові студії з числа студентської молоді», розпочата 1996 року. Вона створювалась як експериментальна школа для молодих науковців, спеціалістів та студентів, яких цікавлять програми здорового способу життя і які можуть пропагувати це в соціумі. Для цього вони проводять дослідження, пишуть тренінги та працюють безпосередньо в школах, ВНЗ та коледжах з молоддю. За останні чотири роки ми підготували близько ста студентів-волонтерів із різних київських ВНЗ, які вже працювали в школах (найбільш активні студенти Києво-Могилянської академії, Університету ім. Драгоманова, ім. Шевченка, Київської політехніки). Нещодавно до проекту приєднались іноземці, які можуть проводити ці тренінги англійською мовою, а значить, пропагувати здоровий спосіб життя серед іноземних студентів, що вчаться в українських університетах. Тобто нам вдалося створити невеликі осередки молоді, яка дбає про своє здоров’я. Ми працюємо саме зі студентами, оскільки це дуже перспективна категорія. Після закінчення ВНЗ вони підуть на роботу, можливо, обійматимуть керівні посади і таким чином впливати на дух підлеглих чи колег. Наша програма реалізовується не тільки в Києві, а ще в двох регіонах України: Рівненському та Черкаському, в тому числі — в районних центрах. Тут діють дискусійні клуби стосовно способу життя молоді. Так, у Городищі Черкаської області працює студія театральних ляльок, де під час вистав показують, як можна перейти від негативної поведінки до позитивної. Є кілька програм щодо організації відеолекторіїв та тренінгів, і як показує досвід, це досить ефективні напрями роботи з молоддю. Бо саме активні люди схильні не тільки самі вести активний та здоровий спосіб життя, а й популяризувати його серед інших. До нас приходять і пасивні молоді люди, яких цікавить, як правильно харчуватися, яка має бути рухова динаміка, тобто вони хочуть робити щось для себе, а не для інших.
— На вашу думку, якою має бути ідеологія здорового способу життя?
— Говорячи про здоров’я нації, ми вважаємо здоровий спосіб життя одним із напрямів державної політики. Насправді це має бути такою ж ідеологією, як національне патріотичне виховання молоді, бо патріотизм, любов до батьківщини та збереження здоров’я — це ті основи, які зміцнюють державу. Тому потрібна національна концепція формування здорового способу життя. Але ефективною вона буде тільки тоді, якщо в ній прописати окремим пунктом роботу з кожною категорією населення, наприклад, з молоддю. Тому що програм багато, і молодь їх відвідує, але якщо подивитися на ККД цих відвідувань, було б добре, якби хоча б третина щось з них зрозуміла і винесла користь для себе. Однак молодь усупереч усьому буде докладати зусиль, щоб бути здоровою. Наразі змінюється економічна ситуація, коли людині треба боротися за те, щоб нормально себе почувати. Вже з’явилася потреба в іншій ідеології, коли модно буде не курити чи сидіти з пляшкою пива, а вести такий спосіб життя, який цікавий тобі та ровесникам. Мені здається, що серед молоді буде розвиватися пішохідний туризм та інші напрями, які не потребують великих фінансових затрат і водночас не супроводжуються негативними явищами. Світові тенденції теж впливатимуть на молодь, бо коли змінюються якісь стереотипи, то з ними міняється дуже багато речей, і наразі ця ніша — що робити, аби бути здоровим, — цікавить багатьох молодих людей.
