Історія скандального будівництва на території колишнього Сінного ринку в листопаді вкотре опинилася в центрі громадської уваги. Чомусь практично жодного резонансу не викликало створення спеціальної робочої групи при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ, яке мало розв’язати суперечки довкола 11 скандальних будівництв у Києві. Приводом для появи цієї групи стало саме будівництво житлового комплексу «Ярославів град» на місці Сінного. До речі, на останньому засіданні згаданої робочої групи це питання несподівано зняли з порядку денного.
«День» стежить за ситуацією понад рік, і практично жодного разу пікети активістів не викликали такого ажіотажу. Аж коли до конфлікту долучилися представники партії «Національний корпус», які минулого тижня демонтували паркан на будівництві, здійнялося інформаційне цунамі. Кількома днями раніше міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що підготував припис про демонтаж будівельного паркану. Забудовник мав три дні, до 17 листопада, на самостійне знесення. Однак у «Нацкорпусі» не дочекались доброї волі інвестора «Емпоріум Пропертіз» і штурмували паркан самі.
«Вимагаємо від центральної та міської влади, ДАБІ (Державної архітектурно-будівельної інспекції. — Ред.), Мінрегіону, Мінкультури і КМДА перегляду дозвільних документів та скасування дозволів на забудову так званого ЖК «Ярославів град» у 22 поверхи», — ішлося на «фейсбук»-сторінці «Нацкорпусу».
СУД — ЗА ПАРКАН
За словами Віталія Кличка, припис про демонтаж — це все, що може зробити місто в межах своїх повноважень. А от анулювати дозвіл на будівництво та містобудівні умови може тільки Державна архітектурно-будівельна інспекція. Кілька народних депутатів із «єврооптимістів» провели брифінг у Верховній Раді з приводу ситуації на Сінному, просили Президента Петра Порошенка втрутитись у конфлікт. Низка публікацій у столичних виданнях з перемиванням кісток тим, хто може стояти за скандальним будівництвом, доповнила історію з розгромом паркану.
Нагадаємо, у вересні активісти звертали увагу, що в компанії-забудовника «Емпоріум Пропертіз» немає дозволу на встановлення огорожі навколо будівельного майданчика. Комунальне підприємство «Київблагоустрій» навіть провело перевірку, довівши цей факт.
Але що змінилося? Картинка буцімто боротьби влади із забудовником створена, однак ситуація залишається напруженою. Розв’язки не видно. Наступного дня після знесення паркану робітники відновили будівельну огорожу. Адже Окружний адміністративний суд міста Києва виніс рішення на догоду забудовнику про незаконність її демонтажу. Комунальне підприємство «Київблагоустрій» зараз оскаржує це рішення в апеляційному суді. Як ідеться в апеляційній скарзі, підприємство вважає рішення окружного суду таким, що порушує норми матеріального та процесуального права.
«Сінний, борня триває, — коментує у «Фейсбуці» судове рішення народний депутат Ігор ЛУЦЕНКО. — Хоча, звісно, це їм не допоможе, але забудовник Сінного ринку сіпається. Побіг до «судді» Анни Ігорівни Кузьменко в Окружний адмінсуд і швиденько склепав судове рішення... Звісно, судового засідання не було, відповідача не викликали, стрімко надрукували рішення, і ось є папірець».
«ТАКІ КОНФЛІКТИ СЛІД РОЗВ’ЯЗУВАТИ ЮРИДИЧНО»
На думку голови громадської організації «Барви життя» Лідії ГОНЧАРЕНКО, останнє пожвавлення довкола Сінного — це черговий піар. «Я не розумію, яким боком там взявся «Нацкорпус», а все решта — це ігри двох владних команд. Одна — Віталія Кличка та Володимира Гройсмана, інша — Віталія Яреми і президентських сил, які стоять за цією забудовою. От вони граються, маючи свої інтереси. А від Кличка та Гройсмана є свої активісти і депутати, — коментує Лідія. — Однак такі конфлікти слід розв’язувати юридично. Якщо депутати просто пальчиком посварили забудовника і наказали зупинити будівництво, це нічого не дасть».
На місці Сінного ринку збираються звести 14 будинків, за проектом вони можуть мати від шести до 22 поверхів. Місцеві жителі проти такого сусідства, оскільки це становить величезне навантаження на наявну інфраструктуру і порушує низку містобудівних вимог. Одне з порушень пояснював журналістам експерт із міського управління та містобудування Віктор ГЛЕБА: відповідно до державного реєстру земель, територія Сінного ринку вважається землею ринкової інфраструктури. Тож на території Сінного мали б з’явитися торговельні заклади, садочки, школи, лікарні, кафе тощо. Проте, як зауважив Віктор Глеба, в документах, які підтверджують право власності інвестора на земельну ділянку, йдеться про будівництво, експлуатацію та обслуговування торговельно-офісно-житлового центру з підземним паркінгом і знесенням сусідніх споруд.
НАДІЯ НА НАБУ
Оскаржувати ці протиріччя та видані з порушеннями документи мали б Київська міська держадміністрація і Київрада. «Віталій Кличко міг би все це вирішити давно. Незрозуміло, навіщо грати в таку примітивну гру, — продовжує Лідія Гончаренко. — Мер може вжити безліч заходів. Як голова КМДА — подати позов про скасування історико-містобудівних обґрунтувань, про скасування містобудівних умов та обмежень. Це так само може зробити кожен депутат. Дозвіл на будівництво виданий 24 грудня 2015 року, а історико-містобудівні обґрунтування з’явилися за півроку потому. Причому дозвіл видавався на ділянку на вулиці Бульварно-Кудрявська, 17, а будують ще й на Бульварно-Кудрявській, 15А та на Олеся Гончара, 38Б. Міська влада може навіть давати свідчення в уже відкритих кримінальних провадженнях. Ще важливі документи й відповіді на звернення повинен підписувати тільки керівник установи або виконувач обов’язків, а ми бачимо, що всі містобудівні умови підписує заступниця міністра культури Тамара Мазур. Таким чином, все це можна оскаржувати».
Активістка додає, що вся надія зараз на НАБУ. На вимогу активістів там відкрили кримінальне провадження щодо іншого скандального об’єкта на вулиці Митрополита Василя Липківського, 37, у межах якого також розслідується забудова колишнього Сінного ринку. Після завершення розслідування НАБУ може притягнути до відповідальності посадовців за зловживання службовим становищем. І 21 листопада Лідія Гончаренко давала перші свідчення в цій справі.
