Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Це лише початок тривалої доброї співпраці»

Як приватна ініціатива львівської науковиці допомагає рятувати українські ліси
24 липня, 2019 - 18:53
ОБСТЕЖЕННЯ ТА ЗБІР ЗРАЗКІВ НА ТЕРИТОРІЇ УЛАШКІВСЬКОГО ЛІСНИЦТВА ДП «ЧОРТКІВСЬКЕ ЛГ»

Кілька днів тому на території державних лісогосподарських підприємств, підпорядкованих Закарпатському обласному управлінню лісового та мисливського господарства, працювала наукова експедиція. Українські та закордонні фахівці (зокрема з дослідницького центру фітофтори Університету імені Менделя м.Брно (Dr. Ivan Milenkovic та Dr. Tamara Corcobado Sanchez), Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного лісотехнічного університету та Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Львівлісозахист») на базі 5-го та 6-го кварталів Шаланківського лісництва Виноградівського лісгоспу обстежували насадження на предмет ураження патогенними організмами. Науковці відібрали зразки для визначення видового складу патогенів з роду Phytophthora, які призводять до масових ушкоджень лісів на різних континентах.

Таке обстеження на території України є дуже актуальним, позаяк достовірна інформація про поширення цих патогенів та їх вплив на стан насаджень відсутня. Украй важливо й те, що науковці аналізуватимуть відібрані на Закарпатті зразки із застосуванням сучасних методів дослідження мікробіології, біоінформатики, генетичного аналізу матеріалу, що дасть змогу виявити загрози лісостанам та розробити дієві методи з покращення біологічної стійкості лісів.

Про деталі експедиції, як мовиться, по свіжих слідах, у розмові з її ініціатором та учасницею — докторанткою кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України, кандидаткою біологічних наук Іриною МАЦЯХ (інтерв’ю з нею див. також у «Дні» № 126 від 18 липня 2019 р.).

«Я ДАВНО МРІЯЛА ПРАЦЮВАТИ З ФІТОФТОРОЗАМИ В ЛІСАХ УКРАЇНИ»

— Як виникла ідея організувати таку міжнародну експедицію?

— Я давно мріяла працювати з фітофторозами в лісах України. Свого часу трошки в цьому напрямі було зроблено в моїй кандидатській роботі, однак детальні дослідження з виявлення та вивчення видів з роду Phythophthora розпочалися минулого року. 2018 року я отримала постдок грант до Південного Шведського Лісового Наукового Центру (Swedish University of Agricultural Sciences, Southern Swedish Forest Research Centre,) у м.Алнарп (Мальмо, Швеція), де мала можливість працювати над вивченням поширення та видової різноманітності інвазійних видів Phytophthora, що впливають на ліси та міські ландшафти України й оцінити роль кліматичних факторів у поширенні хвороб, спричинених цими збудниками. Це був хороший початок для розширеного дослідження, пов’язаного з вивченням цього питання, та, безумовно, мій особистий досвід роботи з досить специфічною і цікавою групою патогенів, яка потребує посиленої уваги.

Вісім років тому, на літній школі у Варшаві, я познайомилась із визнаним ученим Др. Томасом Юнгом, який присвятив усе своє життя вивченню фітофтор на планеті. Саме тоді й виникла ідея проведення спільних досліджень. Томас підтримав ініціативу проведення експедиції до України, оскільки очолює дослідницький центр фітофтори (Phytophthora research centre, http://www.phytophthora.org/) при Університеті імені Менделя (Брно, Чехія), в якому працює група науковців, орієнтована на дослідження хвороб, спричинених видами з роду Phythophthora.

Ця робота дасть можливість оцінити сприйнятливість і стійкість дубових та інших широколистяних насаджень до впливу ґрунтових патогенів з роду Phytophthora, включаючи територію України.

Чому обстежували саме ці ліси (Закарпаття)?

— Ми хотіли охопити широколистяні ліси на заході України, включаючи Закарпаття — як регіон із специфічним мікрокліматом, рослинністю та багатством широколистяних лісів. Ще в 1950 — 1960-х роках у лісівничій літературі були згадки про так звану чорнильну хворобу дуба у високопродуктивних дубових лісах по берегах річки Тиса на території Шаланківського лісництва. Було зауважено, що в нижній частині стовбура виділявся чорний слиз, а деревина на зрізі мала чорний або темно-синій колір. Витікання рідини чорного кольору може бути однією з зовнішніх ознак ураження дерев фітофторою. Однак такі самі чорні патьоки можуть виділятись і в місцях живлення деяких стовбурових шкідників. Тому ідентифікація фітофторозів потребує знань, досвіду та відповідного лабораторного аналізу. Окрім Закарпаття, були обстежені широколистяні ліси у Львівській, Тернопільській та Волинській областях.

НАУКОВЦІ ВІДІБРАЛИ ЗРАЗКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВИДОВОГО СКЛАДУ ПАТОГЕНІВ З РОДУ PHYTOPHTHORA, ЯКІ ПРИЗВОДЯТЬ ДО МАСОВИХ ПОШКОДЖЕНЬ ЛІСІВ НА РІЗНИХ КОНТИНЕНТАХ

«КІЛЬКІСТЬ РАНІШЕ НЕВІДОМИХ ІНВАЗІЙНИХ ВИДІВ І ВІДМИРАННЯ ЛІСІВ ЗРОСТАЄ В ГЕОМЕТРИЧНІЙ ПРОГРЕСІЇ»

— Чи справді фітофтора становить серйозну загрозу для лісів? І які дерева передовсім може уражати?

— Це справді так, і це розуміння прийшло з часом. Більшість видів із роду Phytophthora є первинними патогенами рослин, які здатні уражати здорові рослини, тобто можуть інфікувати цілком здорову клітину чи тканину рослини-господаря. Для проникнення в клітини та тканини рослини-господаря види з роду Phytophthora розвинули складні механізми маніпуляції з клітинами рослин, які вони намагаються інфікувати. Також види, які живуть у ґрунті, і ті, які поширюються повітряним шляхом, здатні роками виживати в несприятливих умовах навколишнього середовища, формуючи структури спокою (ооспори, хламідоспори). Вони уражають найдрібніше коріння і кору вкорочених корінців, а також прикореневу частину стовбура з допомогою рухомих зооспор, що вивільняються зі спорангіумів під час зволоження ґрунту. Повітряні види Phytophthora уражають листки, пагони, плоди і кору гілок та стебел, формуючи певні морфологічні структури, що теж, зі свого боку, утворюються під час зволоження в інфікованих тканинах рослин та розносяться дощем і вітром. 

Багато видів мають дуже великі діапазони рослин-господарів, які включають різні родини рослин, у тому числі — наші, місцеві, види, які ростуть у лісах та парках. Інші види Phytophthora можуть уражати лише кілька видів рослин-господарів або навіть одного.

Упродовж останніх шести десятиліть кількість раніше невідомих інвазійних видів Phytophthora і відмирання природних та напівприродних лісів і лісових масивів зростає в геометричній прогресії, і більшість проблем зумовлена інтродукованими видами з роду Phytophthora. В лісових та декоративних розсадниках Європи, Північної Америки та Австралії виявлено високі показники інвазій із широким спектром екзотичних видів фітофтор. Одним із ключових шляхів поширення видів з роду Phytophthora між континентами та в різних країнах у межах континентів є висаджування уражених рослин.

«У СЕРПНІ ПЛАНУЄТЬСЯ УКЛАДАННЯ УГОДИ ПРО СПІВПРАЦЮ»

— Де і хто досліджуватиме відібраний під час експедиції матеріал?

— Лабораторна робота з листям із потоків та річок проводилась уже під час експедиції, із використанням поживного середовища зі складом антибіотиків, що дає можливість ізолювати патогени одразу після збору матеріалу. Щодо зразків ґрунту, то їх транспортували в Брно. Дослідження, яке розпочнеться в серпні, проводитиму я разом з колегами з центру, а триватиме воно орієнтовно до жовтня. Також до від’їзду планую зібрати матеріал по насадженнях у Львівській області, оскільки фізично, за браком часу, це не встигали зробити під час візиту колег із Чехії.

Чи проводилися раніше аналогічні дослідження в Україні?

— Так, але не в таких масштабах. Дослідження були виконані в межах моєї дисертаційної роботи при співпраці з Інститутом декоративних рослин (м.Скєрнєвіце, Польща) та Лісовим дослідницьким інститутом (м.Сейкочін Старий, Польща).

— Це була разова експедиція з закордонними колегами? Чи передбачається подальша співпраця?

— Думаю, це лише початок тривалої доброї співпраці, оскільки науковці, які приїжджали до нас, є моїми друзями. Так, Др. Івана Мілєнковіча знаю 10 років — пам’ятаю його ще аспірантом Белградського університету. З Др. Тамарою Коркобадо ми познайомилися два роки тому в Лісовому дослідницькому інституті у Відні і відтоді підтримуємо тісний контакт. Крім того, в серпні планується укладання угоди про співпрацю між Навчально-науковим інститутом лісового і садово-паркового господарства Національного лісотехнічного університету України та дослідницьким центром фітофтори Університету імені Менделя м.Брно.

— Чи не цікавилися в чеських колег, як часто такі експедиції проводять у них у країні? І взагалі в світі?

— Однією з цілей проєкту, який реалізовується в дослідницькому центрі фітофтори Університету імені Менделя, є вивчення різноманітності, адаптації та процесів гібридизації видів з роду Phythophthora на континентах, тому, звичайно, колеги багато подорожують. Були експедиції до Індонезії, Суматри, Австралії, Японії, Азії, Північної та Південної Америки, країн Скандинавії та Європи.

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів, фото Ірини МАЦЯХ
Газета: 
Рубрика: