Тристороння контактна група, що працювала минулого тижня в Мінську, за пропозицією української сторони обговорила, зокрема, питання про запрошення на непідконтрольні Україні території фахівців міжнародних організацій для оцінки екологічної ситуації. Схоже, на даному етапі без цього не обійтися. Агентство «Інтерфакс-Україна» минулої п’ятниці цитувало першого заступника голови СММ ОБСЄ в Україні Олександра Хуга: «Вдалося відновити водопостачання близько 400 тисяч абонентів у населених пунктах навколо Донецька й у частині самого Донецька». За словами Хуга, до втручання ОБСЄ спеціальна фільтрувальна станція не працювала, тому що ремонтні бригади не могли дістатися до неї через постійний обстріл.
Того ж дня у Києві представники влади, учені й активісти громадських організацій також говорили про техногенні загрози для населення й усього живого через війну на Донбасі. При цьому звучав жахливий висновок: Донбас перетворюється на другий Чорнобиль. Його зробив доктор економічних наук, радник Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна» В’ячеслав Потапенко. «Наша влада слабо уявляє рівень катастрофи на Донбасі, — стверджує він, — тому важливо донести до неї суть проблеми, провести системний моніторинг території та запропонувати шляхи вирішення. Нам уже зараз потрібно створювати базу для подальшого відновлення Донбасу. А все це вимагає повноцінної державної програми».
Думку про моніторинг і державну програму учасники дискусії підтримали. Але порівняння Донбасу з Чорнобилем було заперечене. Керівник відділу економічних проблем екологічної політики Інституту природокористування і розвитку Євген Хлобистов наголосив, що Чорнобиль відрізняється від Донбасу тим, що там катастрофа сталася вмить, а далі країна ліквідовувала її наслідки. «Проблема Донбасу в тому, —стверджує професор, — що ця надзвичайна подія триває. І тому ми повинні визначатися зі збитками в процесі того, що там зараз відбувається».
На його думку, є ще і величезні «відкладені у часі втрати, що вимагають окремих досліджень». У зв’язку із цим учений наполягає, що «оновлювати Донбас у прямому розумінні цього слова нам не потрібно — потрібно формувати нову економіку Донбасу». Хлобистов наголошує, що довготривалі наслідки цієї війни Україна відчуватиме на собі ще багато років. «Це наша рідна земля!» — вигукує директор центру екологічного аудиту (Дніпропетровськ) Георгій Шматков і говорить не лише про бомбардування, а й про тисячі «копанок» і безліч «хвостосховищ», які не залишають місця для сільського господарства. За його словами, на Донбасі «орати вже не можна».
Голова Луганської обласної організації «Зелений світ» Олексій Свєтіков говорив про те, що область не лише втратила 86% економічного потенціалу. За його словами, повністю знищено унікальний Луганський природний заповідник. Він відзначає необхідність відновлення трьох провідних підприємств регіону, які мали експортний потенціал, але не впевнений, що це вдасться зробити у короткостроковій перспективі, оскільки вони розташовані неподалік від лінії розмежування, уздовж якої території заміновані, і господарювати там неможливо. Свєтіков висловлює також здивування з приводу того, що у цих складних умовах військово-цивільна адміністрація області ліквідувала у своєму апараті Департамент екології, створивши замість нього департамент екології та сільського господарства, де провідними, напевно, будуть інтереси користувачів природних ресурсів, а не тих, хто їх (ці ресурси) охороняє.
«Так, загроза проходить уздовж лінії зіткнення, — переконана і керівник громадської ініціативи «Відновлення Донбасу» Олена Петряєва. — Ми не знаємо, що відбувається на непідконтрольних територіях. Є лише уривчасті відомості про затоплені й радіоактивні шахти, аміак у розподільній системі «Стиролу», рідкий хлор на фільтрувальних станціях. Але і на підконтрольній Україні території ситуація не набагато краща. Безперервні бойові дії і відсутність або дорожнеча предметів першої потреби призвели до істотного ослаблення здоров’я українців».
Більше інтересу влади до природного середовища зони АТО хотів би бачити і заступник директора Департаменту екології і природних ресурсів Донецької ВЦА Олександр Лихач. За його словами, на колегії військово-цивільної адміністрації було визначено п’ять основних екологічних напрямків, за якими працює ДВЦА. Це охорона водних ресурсів, поводження з відходами, моніторинг довкілля, розвиток природно-заповідного фонду й екологічна освіта. Усі ці напрямки вимагають законодавчої і, звісно ж, фінансової підтримки. Тому на колегії ухвалили відповідне звернення і направили його уряду.
«Були там і пропозиції про розробку державних програм з цих напрямків, але рішень досі немає», — констатує чиновник. «День» звернув його увагу на те, що всі ці напрямки «заточені» лише на підконтрольну територію. Виходить, решту області влада чи то здала противнику, чи то просто вилучила зі сфери управління?
Відповідаючи «Дню», Лихач сказав, що планувати якісь заходи або напрямки роботи на непідконтрольній території немає жодної можливості, оскільки відсутня будь-яка інформація про тамтешню ситуацію. При цьому він зазначив, що адміністрація області надсилала до Мінська, де ведуться переговори тристоронньої групи із залученням представників ОРДЛО, відповідні запити. Що там вирішили — невідомо. Чи можна вважати відповіддю повідомлення про те, що у Мінську обговорювалося питання про відрядження на Донбас міжнародних екологів? Лихач сказав, що читачі отримають детальну і кваліфіковану відповідь, якщо газета надішле до ДВЦА свій запит.
Тим часом експерти й учені обговорювали проект петиції, яку мали намір розмістити на сайті Президента України. У ньому, зокрема, констатувалося, що «контролюючі органи у сфері екологічної і техногенної безпеки виявилися неспроможними виконувати свої функції (на Донбасі), а відсутність єдиної системи координації відомств і роз’єднаність дій державних структур неминуче призводять до того, що великі території України стають зонами екологічного лиха».
Автори петиції закликають Президента на основі космічної зйомки і ГІС-моделювання розробити єдину систему аналізу екологічної ситуації, що склалася у результаті техногенних аварій і боїв на Донбасі, оцінити збитки і розробити першочергові заходи для їх мінімізації і рекультивації території. «Закликаємо не залишатися осторонь проблем, що становлять загрозу для майбутніх поколінь, — наполягають автори петиції і нагадують, що, згідно з Конституцією України, «збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави».
