Наступною після реформи вищої освіти на Україну чекає реформа середньої школи. Поки проект реформування перебуває на стадії розробки, але освітяни вже виокремили основні напрямки роботи. Найбільшу дискусію серед спеціалістів викликало повернення до ідеї 12-річної системи навчання. Президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень зазначає, що 12-річна школа — крок на шляху до інтеграції в європейську систему освіти. «Україні слід обов’язково перейти до 12-річної освіти. Ми йдемо до Європи, а у ЄС та серед претендентів на членство немає жодної країни, у якій школярі б навчалися менше 12 років. У 24 країнах — це 12 років, у 16 країнах — 13 років, дві країни — 14 років. Хоча обов’язковими є лише перші 10 років навчання, як правило, понад 95% учнів здобуває повну освіту. Нині дитині важко засвоїти за відведений час навчання необхідний обсяг матеріалу, тому збільшення цього часу дасть можливість для ефективнішої роботи», — пояснює він.
У РОЗКЛАДІ УРОКІВ: «ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ», «ЕТИКА», «ДУХОВНО-МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ»
Також пропонуються зміни до типових навчальних планів. Крім раніше задекларованого вилучення обов’язкової другої іноземної мови та збільшення годин алгебри, зважаючи на останні події заступник Міністра освіти і науки України Павло Полянський пропонує збільшити кількість годин предмету «Захист Вітчизни». «Події, що відбуваються сьогодні, спонукають нас до того, щоб ми на півгодини збільшили час предмету «Захист Вітчизни». Але ми вважаємо, що важлива не кількість годин, а зміст цих уроків. Насамперед має розглядатися захист життя і здоров’я людини в надзвичайних ситуаціях, — каже пан Полянський. — Окрім цього, чимало експертних пропозицій стосуються повернення до навчальних планів предмету «Етика» та курсу «Духовно-морального виховання». Щоб дотриматися балансу, ми розробили окремий навчальний план. Батьки, які висловлять бажання, щоб ці предмети вивчала їхня дитина, зможуть обрати переважною більшістю підписів такий план. Також ми пропонуємо збільшити кількість годин вивчення рідної мови у школах для представників національних меншин. Також ми працюємо над концепцією профільного навчання».
Окрім кількості годин освітяни пропонують попрацювати і з методами подачі інформації. Наприклад, Василь Кремень розповідає про необхідність збільшити роль середньої школи у патріотичному вихованні особистості. «На перше місце я поставив би ідеї національної єдності, патріотизму. Хоча нині розпочинається епоха глобалізації, але вона веде не до єдності, а навпаки — до більшої боротьби за ринки збуту, за економічні ресурси, інтереси. Для перемоги у цій боротьбі необхідне національне єднання. На даному етапі для України воно особливо актуальне. Також освіта має бути спрямована на те, щоб не лише навчати, а й спонукати людину здобувати знання самостійно у майбутньому», — пояснює пан Кремень.
«...СЕРЕДНЯ ОСВІТА ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ЛІФТ ПЕРЕСТАЛА ПРАЦЮВАТИ...»
Сьогодні якісна освіта в Україні є, але, за словами голови Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України Лілії Гриневич, доступна вона переважно жителям великих міст.
«Необхідно забезпечити доступність якості освіти незалежно від місця проживання. У нашій країні катастрофічно поглибилися різниці в доступі до якості освіти між селом та великим містом. Діти з сіл та міст у депресивних районах мають в п’ять-шість разів менше можливостей для вступу на бюджетну форму у вищі навчальні заклади. Особливі складнощі викликає здача іноземної мови: на ті спеціальності, де її вимагають, можливість вступу зменшується в десятки разів. Це означає, що середня освіта як соціальний ліфт перестала працювати. Не лише елітні групи молоді повинні мати високу якість освіти. Якщо ми хочемо інтегруватися в європейське суспільство, кожний випускник має знати хоча б одну з європейських мов на рівні В2», — розповідає Лілія Гриневич.
Ще одна проблема, що погіршує якість освіти у сільській місцевості,— відсутність належного забезпечення друкованою літературою та доступу до мережі Інтернет, нагадує спеціаліст управління освіти і науки Запорізької облдержадміністрації Валентина Фіврич.
«Для підняття якості освіти необхідно забезпечити швидкісний Інтернет у сільській місцевості. Скільки б не видавали доручень, на місцях їх не виконують — у нас більшість шкіл досі без Інтернету. Ми з 2004 року звітуємо про підключення Інтернету у сільській місцевості, але робимо все своїми силами, бо держава фінансування на такі потреби не виділяє. За допомогою послуг мережі можна зібрати необхідну інформацію навіть за відсутності певних підручників, які знайти у селах майже неможливо», — пояснює ситуацію Валентина Фіврич.
«ПЕРЕВЕДЕННЯ ШКІЛ НА НОВІ ПІДРУЧНИКИ ЗАЙМЕ БЛИЗЬКО ДВОХ РОКІВ»
Чималу увагу у новому законопроекті експерти приділяють розробці нових підручників. «Міністерство пропонує поновити вчительську комісію, — каже Павло Полянський. — Ми розробляємо такий порядок відбору підручників, щоб міністерство не мало жодного впливу на його результати. Переведення шкіл на нові підручники займе близько двох років».
Деякі освітяни пропонують підійти до проблеми підручників з іншого боку.
«Підготувати якісний підручник можна мінімум за два-три роки, — розповідає представник громадської організації «Центр освітніх технологій міста Вінниця» Тарас Ткачук. — Під час швидкої підготовки (за три місяці, як минулого разу) у ньому страждає не лише якість, а й послідовність викладу матеріалу. Ще виникає проблема з розміром цих книжок. Зважте портфель будь-якого п’ятикласника. Цей портфель за всіма санітарними нормами не можна носити дітям! У час нових технологій ми можемо спокійно замінити паперові важкі підручники невеликими електронними. У них вміщується маса інформації, а по ціні це вийде так само, як закупівля усіх необхідних паперових книжок».
Окремим пунктом освітяни визначають розвиток приватних шкіл та пропонують надати середнім школам автономію в аспекті управління фінансуванням.
