Релігійні діячі — проти ксенофобії та нетерпимості
Останнім часом суспільно-релігійне життя російського суспільства затьмарюють все частіші випадки дискримінації та ксенофобії на релігійному ґрунті. У зв’язку з цим представники різних конфесій Санкт-Петербурга звернулися до жителів Санкт-Петербурга, Санкт-Петербурзької області та Північного-Заходу Росії з закликом поважати достоїнство та святість людського життя незалежно від конфесійних відмінностей. «Бо хоча шляхи наші до Бога різні, в нас є надійна загальна основа нашої людської природи — людинолюбство, взаємоповага, співчуття». Тому у своїх проповідях, служінні, освітній і соціальній діяльності всі духовні особи повинні боротися з ксенофобією, екстремізмом, національною ворожнечею, релігійною нетерпимістю та виховувати в прихожанах почуття поваги до представників іншої віри. Духовенство Санкт-Петербурга звернулося також до органів влади з закликом рішуче перешкоджати будь-яким екстремістським і націоналістичним заявам і діям, вживати заходів для забезпечення безпеки віруючих, як і всіх громадян Російської Федерації, в місцях проведення богослужіння. Надзвичайно важливим і необхідним є створення спеціальних просвітницьких і освітніх програм, які висвітлюють основи різних віросповідань для різних груп населення, особливо для молоді. Бо свобода вибору сучасної людини засновується на знанні. (Прес-служба ЄРОСПБ)
Буддисти зустріли Новий рік
30 січня розпочалося святкування Нового року «Вогняної собаки» в буддійських монастирях. Лами-священики здійснять освячення дарів богам, моляться десяти божествам і прохають про благополуччя всього живого — від людини до крихітної комахи. Перед Новим роком здійснився головний передноворічний ритуал Дугжуба, призначений для придушення 64 злих сил, що несуть у світ нещастя та хвороби. Дата зустрічі Нового року в буддистів обчислюється за місячним календарем і тому це свято в різних буддійських країнах святкують не одночасно. У Бурятії день настання Нового року означає і початок народного свята Білого місяця — Цагаалгана, який має статус державного. Цього дня Новий рік «Вогненної собаки» святкують також у Китаї, де проводяться ходи ряджених, феєрверки, вистави. (ІТАР-ТАРС)
«Екуменічний рух під загрозою»
Так заявив на зустрічі членів Ради католицьких, протестантських, православних, англіканських і старокатолицьких деномінації Європи в Римі, глава Папської ради зі сприяння християнській єдності кардинал Вальтер Каспер. Підставою для його песимізму є те, що учасники світового екуменічного руху досі не дійшли згоди щодо конкретної мети екуменізму. «Якщо в нас немає спільної мети, то, зрештою, ми можемо стати ще далі один від одного, чим були спочатку. Адже в останнє десятиріччя ми все більше й більше дізнавалися про відмінності між нами, аніж про те, що нас об’єднує». На доказ цього, прелат згадав, зокрема, відому ватиканську декларацію «Dominus Iesus», у якій про протестантські деномінації сказано, що вони не можуть вважатися «Церквами в повному розумінні слова». Водночас, кілька протестантських Церков виступили з заявами, які повністю заперечують позиції Католицької Церкви. Цю ситуацію, проте, не треба розцінювати як «настання льодовикового періоду екуменізму чи кінець діалогу, бо лише партнери, які усвідомлюють та які цінують свою ідентичність, можуть визнати достоїнство інших і вступити в серйозний діалог й обмін думками». Лютеранський єпископ із Німеччини Маргот Кессманн також вважає, що постійні спроби християнських Церков підкреслити свої відмінності від інших послаблюють їхнє спільне свідчення про Христа: «В епоху, коли в Європу приходить так багато релігійних течій, від ісламу та буддизму до езотеричних вчень, свідчення християн про свою віру повинне бути як ніколи сильним і єдиним. А для цього нам потрібно виробити єдину позицію з таких етичних питань, як біотехнологія, евтаназія, енергетична політика та становище біженців». Православний митрополит Італії та Мальти Константинопольського патріархату Геннадіос розцінив як ознаку поліпшення клімату між православними та католиками заплановане в столиці Італії на вересень перше за останні шість років засідання Православно-католицької комісії з теологічного діалогу. Роботу комісії було перервано в 2000 році через розбіжності між Ватиканом і Московською патріархією в питанні про уніатів, головним чином — через Українську греко-католицьку церкву. (Роrtal.Credo/ru)
Порушення прав людини в Росії
Депутати Держради Татарстану закликали федеральну владу Росії розглянути питання про відтворення міністерства РФ у справах національностей, а також ухвалити федеральний закон про державну національну політику, яка сприяла б викоріненню міжнаціональної та міжрелігійної напруженості в країні. У зверненні депутатів говориться: «Останнім часом у країні почастішали випадки порушення прав людини за національними та релігійними ознаками. Хуліганські витівки, міжнаціональна і та міжрелігійна нетерпимість у ЗМІ стають поширеним явищем у житті багатонаціональної Росії». Небезпечні наслідки мають осквернення мечетей і мусульманських святинь у різних регіонах РФ, трагічний інцидент у московській синагозі й інші подібні факти. Татарські парламентарії підняли питання також про введення в школах Росії курсу основ релігійного навчання. («Інтерфакс-Релігія»)
Рік Ліхачова
Архієпископ Новосибірський і Бердський Тихон Російської православної церкви запропонував новосибірським школам і вищим навчальним закладам присвятити 2006 рік пам’яті Дмитра Ліхачова, сторіччя від дня народження якого буде відмічатися в країні. «Більшість наукових і публіцистичних праць академіка Ліхачова прямо чи непрямо стосуються духовно-етичного виховання дітей і молоді, — сказав владика. — Якщо школа зуміє почути та засвоїти культурно-історичні уроки та духовно-етичні заповіти цього великого вченого й патріота Росії, то проблеми етичного виховання й культурного формування дітей і молоді певною мірою буде вирішено. Дмитро Сергійович Ліхачов вважав заборону викладання Закону Божого й церковнослов’янської мови колосальним ударом не лише по російській мові, але й по духовній культурі народу. («АНН»)
Пам’яті великого композитора
27 січня увесь світ відмічав 250-річччя від дня народження геніального австрійського композитора Вольфганга Амадея Моцарта. В Австрії, на батьківщині музиканта, святкування пройшли у Відні та Зальцбурзі, де відбулися численні концерти, виставки, театральні прем’єри і феєрверки. У Зальцбурзі, де народився композитор, відмічали не лише день, але й час народження — рівно о 20.00 усі церкви міста били в усі дзвони, дзвін яких сягав альпійських вершин. Епіцентром свят став грандіозний концерт за участю знаменитого Віденського філармонічного оркестру під орудою відомих диригентів — Ніколауса Харнонкурта та Рікардо. (Склалося враження, що в Києві більше цікавилися Родзинським, аніж Моцартом..) (КАІ)
Пасхальні канікули єпископа
Нещодавно стало відомо, що єпископ Лондона Річард Чартрес (Англіканська церква) збирається провести наступні пасхальні дні в морському круїзі Середземним морем, а не відправляти урочисте богослужіння разом зі своєю паствою в соборі св. Павла. З цього приводу паства єпископа публічно висловила своє незадоволення, хоча круїз не коштуватиме церкві ані копійки: єпископа Чартреса запрошено на корабель безкоштовно, але за умови, що під час круїзу він читатиме пасажирам лекції, присвячені давнім культурам Середземномор’я — Єгипту, Риму, Карфагену. Варто також відзначити, що єпископ має намір подорожувати з дружиною (англіканське духовенство має право на шлюб). Спроби лондонських ЗМІ взяти в єпископа Річарда коментар із приводу його «пасхального» круїзу залишилися безуспішними. («The Guardian»)
