Європейський іслам — не релігійна проблема
Відомий на Заході ісламський теоретик Тарік Рамадан вважає, що не можна розглядати останні драматичні події у Франції лише як конфлікт цивілізацій, — замість цього необхідно зайнятися розв’язанням соціальних проблем іммігрантів у Європі. «Звичайно, за всім, що відбувається у Франції (а тепер — і в інших країнах), стоять групи декласованих вандалів, однак у найбільш мирних іммігрантів складається враження, що їх «ні в що не ставлять, що на них дивляться зверхньо й кожного моменту можуть образити, принизити». Тарік Рамадан закликає уряд європейських країн не «ісламізувати проблему передмістя — це проблема соціальна, а не релігійна. Але сьогодні всі одержимі ідеєю релігійної ворожнечі, ніхто й не думає про нерівномірний соціально-економічний розвиток, про порівняння передмістя-гетто і заможних благоустроєних районів», а також про вкорінений расизм. Наявність у країні «другогатункових громадян» є реальністю, якою ніхто не займається. Рамадан, якого багато хто вважає ідеологом європейського ісламу, ставить акцент також на тому, що європейські мусульмани не повинні замикатися в своїх громадах, що їм необхідно здобувати європейську освіту й активно брати участь у суспільно-політичному житті Європи. Лише таким шляхом можна сприяти поширенню ісламу. Рамадан написав понад 20 книжок, присвячених цій проблемі, остання з яких («Що означає бути європейським мусульманином?») дістала широку популярність. («France Press»)
Католики та лютерани не відмовляються від екуменізму
Екуменізм усе ще сприймається не всіма християнами й потребує постійного діалогу між окремими церквами. Сьогодні особливо сильною є традиція такого діалогу між Католицькою та Лютеранською церквами — між їхніми представниками не припиняється традиція спільних богословських досліджень, обміну думками, об’єднаних конференцій. Минулого тижня Римський папа Бенедикт ХVI на зустрічі з лідерами лютеранської всесвітньої Федерації висловив їм вдячність за присутність на похороні свого попередника, а потім — на його інавгурації. На думку папи, діалог католицьких і лютеранських богословів виявився дуже плідним — вже усунуто деякі серйозні богословські розбіжності між двома церквами. Папа підкреслив, що цей діалог особливо важливий «у атмосфері загальної невпевненості в християнських істинах і в християнських етичних нормах, які ще зовсім недавно ніхто не піддавав сумніву». Римський папа також нагадав, що вже йдуть приготування до 500-річчя Реформації, ювілей якої припадає на 2017 рік. За цих умов богослови різних конфесій повинні прагнути до більш глибокого розуміння того «що нас об’єднує й що досі розділяє, а також того, що ми можемо взаємно пробачити один одному». (Всесвітня Федерація лютеран існує з 1947 року; до її складу входить 66 мільйонів віруючих.) (PortalWiara.ru)
Райс звинувачує Росію
Минулого тижня держсекретарем США Кондоліззою Райс було представлено щорічну доповідь про свободу совісті в країнах світу. Розділ доповіді, присвячений Росії, містить розгорнутий аналіз ситуації зі свободою віросповідання за останній рік. Значне місце в ній присвячене православ’ю, особливий статус якого в російській державі, на думку авторів доповіді, призводить до того, що інші релігії послідовно відтісняються на другий план. Ця тенденція почала проявлятися особливо помітно 1999 року. Діячі Російської православної церкви вважають, що в Росії склалася «особлива модель співпраці держави з релігійними організаціями». Більше того, «багато урядовців ототожнюють православ’я з приналежністю до російського народу. Це виражається в особливих відносинах православної церкви та держави» — зазначається в доповіді. Одним із конкретних виявів «особливого становища» автори вважають те, що православна церква підтримує тісні зв’язки з багатьма російськими міністерствами та відомствами, включаючи МОЗ, Міносвіти, Міноборони, МВС, МНС, Федеральну податкову та Федеральну прикордонну служби. Доповідь нагадує також, що в ході виборчих кампаній передвиборні штаби — як на федеральному, так і на місцевому рівні — часто залучають до своєї роботи православних священиків.
У доповіді детально аналізується ситуація з релігійними меншинами. На думку дослідників, у сьогоднішній Росії меншини вважаються чимось ворожим або, принаймні, чужорідним. Серед тих, хто постраждав протягом останнього року від свавілля влади, автори доповіді називають «Свідків Єгови», саєнтологів, крішнаїтів, Армію порятунку. На сто відсотків згоден із висновками, зробленими в цій доповіді, й голова Духовного управління мусульман азіатської частини Росії муфтій Нафігулла Аширов. «Сьогодні ваххабізм — зручний ярлик, який дозволяє правоохоронним органам провести будь-які репресивні дії щодо російських мусульман». Ще одним фактом, який не узгоджується з принципом свободи віросповідання, автори доповіді вважають зростаюче в Росії втручання силових структур (Наприклад, ФСБ) до справ релігійних меншин. Це втручання має найрізноманітніші прояви — від відмови у видачі в’їзних віз до ретельного контролю на території Росії.
Керівництво РПЦ вважає висновки зовнішньополітичного відомства США «упередженими». Заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату єпископ Марк заявив, коментуючи доповідь: «Кожна держава живе, керуючись своїми історичними традиціями, наприклад, у Америці існує одна модель співпраці з релігійними організаціями, в європейських країнах інша, а в Росії — ще інша... У Росії РПЦ має такі ж права, як і інші релігійні організації і я гадаю, що в нас немає ніякого ущемлення прав віруючих».
P.S. Серед колишніх радянських республік, окрім Росії, найбільшу заклопотаність викликають у американців Узбекистан та Білорусь. В Узбекистані влада посилила кампанію проти несанкціонованих ісламських груп, підозрюваних у екстремістських поглядах. А в Білорусі «триває переслідування деяких релігійних течій — «агентів іноземного культурного чи політичного впливу». Наприклад, — протестантів через їхні гадані зв’язки зі США». (Російські ЗМІ)
В Італії згадують Максима Березовського
6 листопада в Болоньї зібралися численні представники української діаспори Італії — цього дня в філармонії міста проходив вечір пам’яті українського композитора Максима Березовського. Організатором свята виступило Християнське товариство українців у Італії та українська парафіяльна громада міста Болоньї (настоятель о. Василь Поточняк) при підтримці Амбасади України в Італії. Святкування почалося з літургії в болонському храмі св. Тіла Господнього. В урочистій академії, яка відбулася в філармонії, взяли участь музиканти та адміністрація філармонії, представники Амбасади України в Італії та Християнського товариства українців у Італії. З нагоди свята в книгозбірні Болонської філармонії було відкрито експозицію архівних документів, пов’язаних із перебуванням Максима Березовського в місті. Документи, зокрема, свідчать, що Максим Березовський став другим — після Моцарта — композитором- чужоземцем, ім’я якого було колись вигравіюване на меморіальній дошці цього центру культури та мистецтв — Болонської філармонії. У пам’ять про композитора в книгозбірні філармонії встановлено меморіальну дошку, виконану львівськими скульпторами. Сплатили за роботу і свято українці з різних міст Італії. (RISU)
P.S. Максим Березовський (поч. 1740-х — 1777 рр.) із Глухова, вчився в Київській духовній академії. Навесні 1769 року поїхав для навчання до Італії, до знаменитого педагога та композитора Мартіні. Іспитом для Березовського було створення поліфонічного твору на задану тему. За декілька місяців до нього такий же іспит витримав чотирнадцятирічний Моцарт. У Болоньї Березовський отримав статус іноземного члена академії. — К.Г.
