Нова книга Папи
Найближчим часом виходить чергова книга Римського папи Івана Павла II «Пам’ять та особистість». У ній автор торкається, головним чином, проблеми зла й тих форм, яких воно набуло у ХХ столітті. На думку Івана Павла II, демократія не є гарантією від зла та його ідеологій. Так, демократичний режим дозволив прийти до влади Гітлеру, а сьогодні цей режим погоджується з іншими злочинами, наприклад з узаконеним знищенням зачатих і ще ненароджених людських істот. Папа порівнює аборти з Голокостом і знищенням інших людських спільностей. Він наводить ще багато прикладів узаконеного «зла» в сучасному людському суспільстві. Папа пише, що сучасна «відмова від Христа» породила потужні антиєвангелістичені течії. Вони перевертають «основи людської моралі, зачіпаючи сім’ю та сіючи етичну вседозволеність». Ця «програма» реалізується із залученням «величезних фінансових коштів» у світовому масштабі й намагається нав’язати свої умови країнам, що розвиваються. Бачачи все це, ми маємо право запитати себе: «Чи не є це новою формою тоталітаризму, прихованого під зовнішнім виглядом демократії?». Вірний своїй релігії та досвіду особистого знайомства з нацистським і комуністичним тоталітаризмом, Іван Павло II залишається проте переконаним, що Бог завжди встановлює розгулу зла межі: «Господь Бог дав нацизму дванадцять років існування, і потім ця система впала. У цьому ми бачимо межу, покладену Божественним Провидінням, подібному безумству». Зло — це таємниця. Можливо, що воно — зло — іноді необхідне й корисне для світу і для людини — корисне тим, що створює передумови для добра». Іван Павло II покладає надії на Центральну та Східну Європу, де «ще живе переконання, що Бог є вищим гарантом гідності людини та її прав». (Zenit)
На Вселенського патріарха скоєно замах
Кілька днів тому в Стамбулі стався вже другий за останні чотири місяці замах на Константинопольського патріарха Варфоломія I — на території його резиденції знайшли ручну гранату в бойовій готовності, яку знешкодила команда фахівців. Гранату, що лежала на даху церкви Святого Георгія, першими побачили мийники вікон. У минулому Константинопольська патріархія вже неодноразово зазнавала подібних атак, і всі вони закінчувалися вибухами. Попередня спроба замаху на патріарха Варфоломія мала місце 7 жовтня минулого року, коли невідомі кинули на територію його резиденції вибуховий пристрій, внаслідок чого Георгіївський собор і прилегла до нього будівля патріархії зазнали незначних пошкоджень. Ніхто з людей не постраждав. МЗС Греції розцінило інцидент як провокацію і виступило із засудженням подібних явищ: «Ми категорично засуджуємо екстремістську поведінку й акти нетерпимості, подібні до цього». Грецькі дипломатичні представництва в Константинополі (Стамбулі) й Анкарі закликали турецьку владу забезпечити безпеку Константинопольського патріарха. Тим часом турецькі націоналісти розцінюють підтримку Константинопольського патріарха з боку уряду Греції як спробу поширити в Туреччині грецький вплив. За місяць до замаху перед патріархією відбулася маніфестація турецьких націоналістів, які демонстративно спалили зображення православного ієрарха. (РІА «Новости»)
У греків — релігійний скандал
У зв’язку зі звинуваченням кліриків Елладської (Грецької) православної церкви в корупції та незаконній діяльності було скликане екстрене засідання Синоду, що почалося з покаяння архієпископа Афінського та всієї Еллади Хрістодула: «Я смиренно прошу вибачення у людей і священства, яке здебільшого з честю носить свою рясу, — заявив він. — Усі чекають наших рішень щодо очищення, маємо багато зробити, щоб впорядкувати наш дім». Безпрецедентний для православного світу самокритичний виступ предстоятеля Елладської церкви транслювало державне телебачення Греції. Екстрене засідання Синоду викликане серією гучних скандалів, які останніми місяцями вибухнули в Елладській православній церкві. У лютому митрополита центральної області Аттіка Пантелеймона Синод усунув від виконання архіпастирських обов’язків через звинувачення в корупції. Раніше було заарештовано архімандрита Іакова, якого звинувачують у причетності до крадіжки старовинних ікон із монастиря, а також у тому, що він за великі хабарі сприяв звільненню з тюрем торговців наркотиками. Крім того, прокуратура Греції відкрила факт існування у швейцарських банках рахунків кількох грецьких владик на загальну суму понад 7 млн. євро. Уряд Греції вимагає від церкви вжити заходів для боротьби з корупцією. Дуже можливо, що ЕПЦ практично втратить статус державної, хоча 97% населення країни — православні. (ЕNI)
Англіканських священиків можуть звільнити
Англіканська церква Великої Британії планує змінити правила, які існують у країні понад 800 років (значно довше, ніж сама Англіканська церква). Йдеться про те, щоб відмовитися від довічного призначення духовенства на посаду парафіяльних священиків. Зокрема, делегати Синоду церкви обговорювали необхідність й обов’язковість заміни священиків у разі їхньої недбайливості або некомпетентності. Згідно з прийнятими Синодом положеннями залишитися без своєї позиції можуть навіть єпископи. При цьому право власності на житло кліру передається місцевій діоцезії. Те саме стосується і звільнення священиків на пенсію, а також — їх захисту відповідними цивільними законами, які забезпечують права кожного працюючого громадянина країни. («The Independent»)
Відбиток пальця Леонардо да Вінчі
Історики мистецтва завжди знаходили ознаки стилю великого Леонардо да Вінчі в картині «Поклоніння немовляті Христу» — одній із кращих картин Відродження, яка зберігається в галереї Боргезе (Рим). Але якихось доказів його авторства досі не було знайдено. А зовсім недавно на цій картині виявили відбиток пальця, зроблений на ще мокрій фарбі у процесі створення картини. Цей відбиток помітили у процесі реставрації (під мікроскопом) після видалення шарів лаку, нанесених на картину 500 років тому. Вченим було давно відомо, що Леонардо да Вінчі іноді спеціально залишав відбитки пальців на своїх картинах — замість підпису. Для ідентифікації знайденого відбитка необхідне його порівняння з відбитком на картині «Леді з горностаєм» (Краківський музей), приналежність якої Леонардо да Вінчі є беззаперечною. (Картина «Поклоніння немовляті Христу» опинилася у володінні сім’ї Боргезе 1790 року; її авторство приписували Рафаелю, Гірландайо, Фра Бартоломецці та ін.) («The Guardian»)
Біблія й почуття гумору
Біблія відома всьому світу аж ніяк не завдяки своєму гумору, однак варто лише зазирнути в Біблію дещо глибше, щоб знайти там жарти й дотепи. Так вважають учені-теологи, які зібралися в Італії для того, щоб спростувати уявлення про те, що давні християни були чванливими людьми, позбавленими почуття гумору. На триденній конференції «Сміх і комічне у давньому християнстві» (університет Туріна) експерти представили доповіді на теми, присвячені гумору у Старому й Новому Завітах. Деякі вчені знайшли в Біблії свідчення того, що почуття гумору було також в Ісуса і що в Письмі є комічні моменти, гідні того, щоб посміхнутися. «Існує забобон про те, що гумор і християнство — це дві несумісні речі, — кажуть організатори конференції. — Якраз навпаки, в Біблії є багато епізодів і діалогів, сповнених іронії та сарказму». Як приклад вони наводять Нафанаїла, який у зв’язку із згадкою рідного міста Ісуса запитує: «Чи може бути щось добре з Назарета?». Учені також вказують на той факт, що ім’я патріарха Старого Завіту Ісаака в перекладі означає «сміх», і його вибрали тому, що народження Ісаака принесло величезну радість його батькам Аврааму і Сарі. Ці та інші прояви гумору в Біблії свідомо оминали увагою впродовж багатьох століть — після того, як церква почала дуже суворо інтерпретувати Євангеліє, не схвалюючи веселощів і насмішок. Тепер дедалі більше вчених вважають, що мав хороше почуття гумору сам Ісус. Вони кажуть: «Люди любили Христа. Якби він був надто серйозним, похмурим, то не мав би стільки послідовників». («The Guardian»)
