Римський Папа відмовив українським греко-католикам
3 червня Римський Папа Іван Павло II прийняв главу Української греко-католицької церкви (УГКЦ) кардинала Любомира Гузара та членів Синоду УГКЦ, які прибули до Ватикану просити згоди Святішого Отця на встановлення патріархату в Україні. Під час аудієнції Іван Павло II запевнив, що поділяє прагнення УГКЦ, а також визнав, що українські греко-католики заслуговують на те, аби «мати повну церковно-юридичну структуру»; до того ж це не суперечить церковним канонам. Він, однак, наголосив, що час для патріархату ще не настав: «Ваше прохання серйозно вивчається серед іншого й у світлі оцінок інших християнських Церков». Папа підкреслив, що остаточне рішення щодо статусу греко-католиків в Україні не повинне загальмувати екуменічні процеси у світі, налагодження нормальних стосунків між католиками та православними.
Українські греко-католики вельми занепокоєні тим, що справа внутрішнього устрою їхньої Церкви дискутується не у Львові, Києві чи Римі, а в Москві (Московському патріархаті) та ще й без участі представників УГКЦ. Виходить так, що справу вирішують постійні загрози московського патріарха Алексія II повністю розірвати стосунки між Католицькою і Російською православною церквами.
Під час останнього візиту Папа Іван Павло II висловив глибоку пошану до УГКЦ, до її стійкості та віри протягом століть, а також до кліриків та вірних, які розбудовують церкву сьогодні — в умовах вільної України.
Відмову Римського Папи заснувати патріархат УГКЦ в Україні безумовно помітили в Російській православній церкві. «У нашій Церкві належним чином оцінюють той факт, що Римський Папа Іван Павло II з увагою сприйняв позицію майже всіх помісних Православних церков світу, які негативно відреагували на ідею створення в Україні Греко-католицького (уніатського) патріархату. Із заяви Понтифіка випливає, що питання створення цього патріархату не переводитиметься зараз у практичну площину. Хочеться сподіватися, що цього не відбудеться ніколи», — прокоментував заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату протоієрей Всеволод Чаплін. (РІА «Новости»)
Наступного дня після прийому делегації ієрархів УГКЦ Папа Іван Павло II відбув до Швейцарії — у свою 103-ю закордонну мандрівку.
У Росії церкві довіряють тільки 19% населення
Дослідницький холдинг ROMIR Monitoring провів дослідження щодо довіри громадян Росії основним суспільним інститутам та суспільно-політичним діячам. Було опитано 1600 росіян у віці від 18 років у 46 регіонах РФ та 107-ми населених пунктах.
Найчастіша відповідь на всі поставлені запитання — «не довіряю нікому» (39%). Найбільшим скептицизмом відзначаються мешканці великих міст — 50% опитаних жителів міст-мільйонерів відповіли, що не вірять нікому. Довіряють громадяни Росії в першу чергу президенту Путіну (35%), хоча після минулих виборів рівень довіри президенту трохи знизився. Церкві сьогодні довіряє 19% росіян. Найвищі позиції церкви зафіксовані серед громадян віком понад 60 років, при цьому саме вони, як правило, довіряють і президенту.
Патріарха Московського турбує церковна ситуація в Україні
Московський патріарх Алексій вважає, що ситуація навколо канонічної Православної церкви (УПЦ Московського патріархату) в Україні незадовільна. «В Україні багато проблем, але головна проблема — це поділ, — сказав патріарх у Москві, зустрічаючись із главою Київської обласної держадміністрації Анатолієм Засухою. — Сьогодні в деяких областях України склалася така ситуація, що Православна церква опинилася в ролі меншини, причому переслідуваної меншини. Особливо це стосується західних областей України». Втім, навколо Києва, «матери городов русских», відзначив патріарх, подібних проблем немає — завдяки діяльності глави Київської обладміністрації. За працю «во благо Церкви» Алексій II нагородив Анатолія Засуху орденом преподобного Сергія Радонежського I ступеня, а його дружину Тетяну Засуху — депутата ВР, Героя України — орденом святої рівноапостольної Ольги II ступеня. (Нагадаємо, що УПЦ МП, яка «опинилася в ролі меншини», є сьогодні найчисельнішою церквою України — до її складу входить майже 11 тисяч приходів.) (ІНТЕРФАКС)
Майбутньому королю дозволяють одружитися
Газета «The Times» повідомила, що Англіканська церква готова дозволити спадкоємцю королівського престолу Великої Британії принцу Вельському Чарльзу одружитися й вінчатися в церкві зі своєю старою подругою — розлученою Каміллою Паркер Боулз.
Як відомо, Чарльз (55 років) овдовів у 1997 році, а Камілла (56 років) розійшлася зі своїм чоловіком два роки тому. Протягом декількох років Англіканська церква в особі її архієпископа Кентерберійського, а також консервативно налаштованих віруючих, негласно, але вперто противилися церковному шлюбу принца Вельського. Головною причиною є те, що ця пара перебувала в незаконному зв’язку ще тоді, коли Чарльз мав дружину, а Камілла не розлучилася зі своїм чоловіком. Між тим майбутній король Великої Британії, яким рано чи пізно стане принц Вельський, повинен мати бездоганну репутацію. Передусім із тої причини, що британський монарх є титульним главою державної Англіканської церкви. Однак уявлення про бездоганну репутацію останнім часом перетерпіли в британському суспільстві неабиякі зміни (згадати хоча б ставлення до одностатевих шлюбів). І нещодавно, після довготривалої розмови наодинці з принцем-спадкоємцем, архієпископ Кентерберійський погодився на шлюб. (Очевидно, церква добре пам’ятає драматичний прецедент — засудження Католицькою церквою шлюбних планів британського монарха Генріха VIII, що привело у ХVI ст. до повного відділення британської церкви від Рима, а також до її підпорядкування трону.)
Згідно із законом (1772 рік) щодо королівських шлюбів, принц повинен отримати ще один дозвіл — від чинного монарха. Тим часом королева Єлизавета II, котра зустрічалася з Каміллою Паркер Боулз лише кілька разів, ставиться до матримоніальних планів свого старшого сина дуже негативно. Та час для домовленостей ще є — шлюб не може мати місця до офіційного завершення розслідування справи загибелі принцеси Діани. Вважають, що це станеться наступного року. Шлюбна церемонія, скоріше за все, буде скромною й відбудеться в місцевому храмі графства Глостершир, а не в Кафедральному соборі.
Буш нагородив Івана Павла ІІ
3 червня президент США зробив візит Римському Папі Івану Павлу II та вручив йому нагороду — президентську «Медаль Свободи». Вона вручається «за особливо важливий вклад у безпеку або національні інтереси США, а також за активну участь у боротьбі за мир у світі» та за деякі інші загальновизнані заслуги.
Під час візиту Іван Павло II нагадав американському президенту про те, що Ватикан постійно виступав проти війни в Іраку, й звернув увагу Буша на велику стурбованість світової спільноти «плачевними випадками» (натяк на ставлення американських військових до полонених іракців). Сидячи поряд із президентом Бушем і з великими зусиллями вимовляючи кожне слово, Іван Павло II підкреслив необхідність швидкого повернення Іраку суверенітету й схвалив як «обнадійливий» крок утворення іракського уряду. «Весь світ хоче того, щоб ситуація нормалізувалася так швидко, як можливо, й за активної участі ООН», — сказав Римський Папа.
У той самий час, коли проходила зустріч, десятки тисяч учасників антивоєнної демонстрації йшли вулицями Рима під лозунгами «Ні — війні!», «Тільки не від мого імені, Буш!». (Zenit, DW_World)
