Митрополит Лавр відвідав Москву
14 травня в Російській православній церкві сталася важлива подія — до Москви прибула делегація Російської православної церкви за кордоном (РПЦЗ), нормальні відносини з якою були відсутні протягом багатьох десятиріч — з 20-х років. До столиці Росії прибула делегація з двадцяти зарубіжних кліриків на чолі з предстоятелем РПЦЗ митрополитом Лавром. Делегацію РПЦЗ у VIP-залі Шереметьєва зустрічав митрополит Крутицький і Коломенський Ювеналій — другий після патріарха «хазяїн московських земель». Гості прибули на запрошення патріарха Московського та всієї Русі Алексія II; запрошення передав восени минулого року особисто президент Володимир Путін, який виступив як примиритель двох ворогуючих церков. Зазначимо, що ця зустріч генерувала чимало оптимістичних прогнозів; деякі аналітики були навіть упевнені, що повне примирення церков відбудеться вже під час цього візиту. І це після тривалого розриву та припинення будь-якого — світського і церковного, у тому числі євхаристичного спілкування! Одразу ж після прибуття відбулася зустріч з Московським патріархом Алексієм II, де були узгоджені формальні процедури обговорення позицій двох Церков і програма візиту. В суботу митрополит Лавр був присутній на молебні на Бутовському полігоні, де восени 1938 року було розстріляно понад 20 тисяч людей, серед яких були й новомученики, прославлені як Російською православною церквою, так і зарубіжною. Однак надії на повне та швидке примирення, як повідомляють московські джерела, зазнало нищівне фіаско — приїзд делегації РПЦЗ, що готувався протягом останніх двох років за участю президента Путіна, не дав жодних конкретних результатів. По-перше, одразу з’ясувалося, що в період перебування в Росії делегації РПЦЗ спільного богослужіння не буде — не згодні гості. Це означає тільки одне — процес об’єднання двох гілок російського православ’я в єдину церкву відкладається на невизначений термін. Навіть гірше — владика Лавр не розглядає грядуще зближення двох гілок російського православ’я як якесь «злиття». За його словами, «протягом майже 80-річного самостійного існування Російської зарубіжної церкви вона не тільки зберегла спадкоємність, традиції та звичаї Російської церкви, а й набула своєрідності, що сприяла їй у збереженні православної спадщини в інославному середовищі. Це служіння слід продовжувати. Вже четверте покоління духовенства виховувалося, здобуваючи освіту за кордоном, знає мову, звичаї та культуру країн перебування. Тому радикально міняти автономну структуру керування Російською зарубіжною церквою на даному етапі не вважаємо за доцільне». Метою ж нинішнього візиту є лише ознайомлення з життям РПЦ МП, зустрічі з її предстоятелем та членами Священного Синоду. Візит сприятиме початку процесу встановлення нормальних відносин між двома церквами. РПЦ, однак, зацікавлена не в «ознайомленні» або співпраці, а саме — у злитті, в тому, щоб уся закордонна структура РПЦЗ (в Америці та Європі) була у цілковитому підпорядкуванні Московського патріархату. (Credo.ru)
Буддисти співпрацюють із владою
Лідер буддистів Гонконгу закликає суспільство до спокою і задоволення існуючим становищем у країні. Сік Кок Канг — президент Асоціації буддистів — настійно закликає людей не брати участь у запланованих громадянських акціях підтримки демократії, не виступати проти уряду, не вимагати демократичних реформ. 85-річний чернець твердо вірить у те, що буддисти його Асоціації (800 тисяч віруючих) не повинні брати участь у політиці, а мають займатися зовсім іншими справами — забезпечувати високий рівень навчання в початкових і середніх школах, працювати в лікарнях та благодійних організаціях. Усіма доступними йому засобами він намагається переконати суспільство в тому, що громадянська гармонія є важливішою справою, ніж загальна свобода. Така позиція лідера буддистів пояснюється не лише побоюванням зіпсувати відносини з урядом Китаю, а й також бажанням виявити вдячність цьому урядові за офіційне визнання (після приєднання Гонконгу до Китаю) дня народження Будди як загального вихідного дня. Тим часом лідери інших релігій та конфесій, наприклад, католицький єпископ Джозеф Зен, відкрито критикують антидемократичну політику Китаю у країні, часті порушення прав людини. (Religios Tolerance Org).
Соня Ганді обіцяє кінець дискримінації в країні
Соня Ганді сподівається стати четвертим членом славетної правлячої династії Індії — династії Ганді — після того як партія Конгрес одностайно обрала її лідером. Свою заяву Соня Ганді зробила, стоячи під великими портретами колишніх прем’єр-міністрів, — її вбитого чоловіка Раджива, її свекрухи Індіри, а також батька Індіри Джавахарлала Неру. Вона впевнена, що найближчим часом у новому парламенті буде створено правлячу коаліцію на чолі з партією Конгрес, яка стане «віссю всієї роботи уряду». Соня також категорично висловилася проти будь-якої расової та релігійної дискримінації в країні та за об’єднання всіх сил суспільства, натякаючи при цьому на своїх суперників — націоналістичну Індуїстську партію BJP. Партія Ганді, однак, зараз має в парламенті лише 145 місць, тоді як для правлячої більшості необхідно 272. Обрання Соні Ганді, яка народилася в Італії, стало сюрпризом для більшості аналітиків — за неї проголосували 300 мільйонів бідних людей. Ганді привабила їх, звісно ж, не гаслом віротерпимості, а, головним чином, обіцянками зменшити економічний розрив між міською та сільською Індією. Однак заклики до релігійного миру також не залишилися без відповіді — люди втомилися проливати кров своїх співгромадян тільки тому, що ті іншого віросповідання. Соня Ганді, якій сьогодні 57 років, — перший політичний лідер Індії, народжений за кордоном. Вона сповна використала величезний потенціал своєї сім’ї, три покоління якої правили понад 35 років із тих 57, які закінчилися після визволення від британського правління (1947). Син Соні Ганді Рауль також займається політикою, але поки що залишається в тіні. Відомо, що його погляди на релігійну ситуацію в країні цілком збігаються з гаслами матері. (Guardian Ulimited)
Ізраїль відмовляється видавати візи духовним особам
Відмова уряду Ізраїлю видавати візи християнським священикам для доступу до Святої Землі можуть спричинити кризу у відносинах не лише з Ватиканом, а й з усією християнською спільнотою. Сьогодні сотням священиків, черниць і християн-добровольців не дають дозволу залишатися в Ізраїлі. Ізраїльська поліція має легальні повноваження заарештовувати й депортувати всіх священнослужителів, хоча донині таких випадків ще не було. «Це проблема не лише Католицької церкви, а й усіх християнських конфесій, які мають свої представництва на Святій Землі», — сказав представник Ватикану в Єрусалимі. (ENI) Підготувала Клара ГУДЗИК, «День»
