Міжнародному Біблійному товариству — 200 років
Члени Британського та інших Біблійних товариств світу щойно відзначили 200-річчя з дня заснування цієї організації, яке відбулося 7 березня 1804 року. Головною метою товариства завжди було одне: зробити Біблію доступною для всіх бажаючих. Після утворення Британського Біблійного товариства почали з’являтися аналогічні товариства в інших країнах, а в 1946 році була створена організація «Об’єднані Біблійні товариства». Всі вони займаються не тільки друкуванням та сприянням виходу Біблії в усіх куточках земного часу, а й перекладами Біблії, зокрема, на сучасні мови народів світу. І сьогодні за кількістю видань, перекладів та примірників Біблія далеко «обійшла» всі інші друковані книги. На честь 200-річчя Біблійного товариства в лондонському Англіканському соборі пройшло урочисте богослужіння, яке очолив архієпископ Кентерберійський Роуэн Уильямс (Guardian).
Дружні зустрічі православних та католиків
Католицькі церковні лідери Балкан схвалюють позицію 90 річного патріарха Сербської православної церкви Павла стосовно релігійних меншин; у своєму недавньому посланні патріарх закликає любити, згідно з Євангелієм, не тільки друзів, але й ворогів. Це заповідь, яка у сучасному світі часто забувається християнами і є особливо актуальною у світлі останніх подій в країні. Президенти єпископських конференцій католицької церкви в Албанії, Болгарії, Боснії-Герцеговини, Греції, Сербії- Чорногорії та Туреччини подякували патріарха Павла за «братський прийом» в його резиденції в Белграді, під час якого патріарх ще раз підкреслив, що всі християни зобов’язані постійно працювати заради миру і справедливості». (Poland-CNS).
Вселенський патріарх зустрічається з євреями
Керівники Всесвітнього єврейського конгресу (WJC) вперше зустрілися із Вселенським патріархом Варфоломієм I, почесним главою православного світу. З єврейської сторони делегацію очолював президент WJC Едгар Бронфман, який, між іншим, сказав: «Ми сподіваємося, що діалог із православною церквою буде таким же успішним, як діалог з Ватиканом». Він також відзначив, що патріарх Варфоломій, резиденція якого знаходиться в Стамбулі, у своїх проповідях постійно засуджує релігійний фанатизм, тероризм і антисемітизм. («Религия и СМИ»).
У Швеції стало менше лютеран
Із часу повного відділення від держави лютеранської церкви Швеції (2000 р.) число її віруючих зменшилося на 20 0 000 — кожний рік на 1%. Керівництво церкви вважає, що поки що втрати не дуже відчутні, та якщо так буде продовжуватися в наступні 10 років, наслідки будуть дуже серйозними». Причиною виходу парафіян із своїх громад (всього церква має 2200 парафій) стало те, що після відділення від держави, церква почала фінансуватися переважно за рахунок внесків парафіян, тоді як раніше вона існувала на податки. Нова схема розглядається багатьма шведами як «вимога» платити внесок (він становить 1% від загального річного доходу парафіянина). Більшість громадян, які відмовляються від членства в церкві Швеції, — жителі великих міст. Якщо число парафіян буде зменшуватися і далі, багатьом єпархіям прийдеться проводити «реструктуризацію» — через скорочення фінансових надходжень. Але гроші — тільки один виток кризи. Другий — демографічний, пов’язаний із старінням населення, бо в країні щорічно ховають на цвинтарях більше віруючих, ніж хрестять новонароджених дітей. Та сьогодні, попри все, 80% населення Швеції, як і раніше, є членами лютеранської національної церкви. Зменшення числа лютеран у Швеції відповідає загальноєвропейській тенденції: за даними Всесвітньої лютеранської федерації число віруючих у країнах Старого Світу за два роки скоротилося на 640 000 чоловік. (ENI).
Примирення Грецької церкви із Вселенським патріархом
Як відомо, останнім часом між керівництвом Елладської (Грецької) православної церкви і патріархом Варфоломієм I стосунки були напружені. Йшлося про давню проблему: розмежування духовних повноважень, ускладнене тим, що одна частина громадян Греції входить до Елладскої церкви, друга («Нові землі») — до Константинопольскої архієпископії. Загострення сталося у зв’язку зі смертю 2003 року двох єпископів на півночі Греції і повсталою у зв’язку з цим необхідністю висвячення нових владик. Справа у тому, що Нові землі до 1912 року входили до складу Оттоманської імперії (територія Константинопольської архієпископії), а потім перейшли до складу Греції. Із того часу кожна сторона претендує на поставлення там єпископів (це фактично означає, підпорядкування єпархій тій або іншій церкві) і звинувачує іншу в «узурпації пастирських привілеїв». Нещодавно Священний Синод Елладской Православної Церкви погодився на те, щоб відсилати до Стамбулу список кандидатів на вакантні єпископські кафедри «Нових територій» на затвердження. (ReligionsTolerance).
«Мистецька дискусія»
Нещодавно федеральний суд штату Канзас відхилив позов, висунутий проти керівництва Уошбернського університету у зв’язку з тим, що на території цього університету встановлено статую «Святіше Тебе». Це зображення людини в облаченні католицького єпископа з бридким перекошеним обличчям і в митрі непристойної форми. Проти скульптури виступили місцеві католики і єпархіальний єпископ, однак університет відмовився демонтувати її. На думку позивачів-католиків, статуя є образою віри й порушує, таким чином, їхні конституційні права: «Католики не можуть мовчати, коли над їхньою вірою привселюдно знущаються представники державної установи». Суд, однак, вирішив, що скульптуру встановлено «у світських цілях — аби прикрасити університетський двір і підвищити інтелектуальні здібності студентів». Протестуючі проти «мистецького шедевра» впевнені, що у США існують подвійні стандарти в дотриманні положень Конституції щодо відділення Церкви від держави і свободи релігійних переконань: «Суди забороняють ставити в громадських місцях монументи Десятьом заповідям або Різдву Христовому, тоді як антикатолицьку статую єпископа в схожій на фалос митрі на голові вважають «естетичною» … Суди захищають права атеїстів, не надаючи рівного захисту християнам, і з цим треба щось робити». («Благовест-инфо»).
Войовничий священик
ЗМІ Росії надрукували матеріал Иї Берсенадзе, яка розповідає про дійсний бій у столиці Грузії. Більш як сто бійців спецназу МВС Грузії протягом години штурмували православний Глданський храм, перемогли в запеклій битві й заарештували відлученого від православної церкви колишнього священика цього храму Василія Мкалавішвілі, який знаходиться у розшуку. Цей отець Василій і його вірні парафіяни «прославилися» релігійним «православним» екстремізмом. Після того, як розголос про «антисектантські» подвиги Василія розійшовся по всьому світі, Грузинський патріарх Ілія був вимушений відлучити священика.
Церковне покарання аж ніяк не спинило борця за чистоту віри в Грузії — він продовжував свою боротьбу в підпіллі. Особливо переслідували Василія Мкалавішвілі та його парафіяни свідків Ієгови. Вони несподівано з’являлися на духовних зібраннях ієговістів, жорстоко били людей, спалювали літературу, у тому числі й Біблії. А потім, як невловимі месники, щезали. Зрештою, вдалося встановити час таємного перебування Василія у свой колишній Глданській церкві.
На захист «батюшки», який забарикадувався у церкві, стала його паства, і тому перша спроба спецназу прорвати людську огорожу не вдалася. В хід пішли димові шашки і сльозоточивий газ; за допомогою зварювального апарата були розрізані двері церкви, і бійка перемістилася до храму. Серйозно постраждало понад 20 осіб, як спецназівців, так і парафіян. Одні потрапили до лікарні, вождь — до в’язниці. Попереду — суд.
