Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЦЕРКВИ СВIТУ

13 лютого, 2008 - 00:00

Зустріч двох світів

6 лютого в рамках візиту в Україну президент Папської Ради «Справедливість і Мир» зустрівся з предстоятелем УПЦ МП митрополитом Володимиром Сабоданом. Як повідомляє офіційний сайт УПЦ МП, під час зустрічі в Києво-Печерській лаврі, кардинал Мартіно розповів митрополитові Володимиру про роботу над «Компендіумом соціальної доктрини Католицької церкви». Він, зокрема, сказав: «Ми вважаємо, що «Компендіум» може бути підставою для діалогу не лише для християн різних конфесій, але й для всіх людей доброї волі, які поділяють наше вчення про цінність і гідність людської особистості, — адже людину створено за образом і подобою Божою». Предстоятель УПЦ повідомив, що «Українська православна церква також має базовий документ із соціальних питань — «Основи соціальної концепції УПЦ». Його розроблено з урахуванням культури, менталітету та традицій українського народу і він відбиває роль Православної церкви в українському суспільстві. Митрополит переконаний, що при формуванні такого роду концепцій, враховувати локальну специфіку потрібно завжди. Митрополит Володимир також розповів, що однією з проблем, із якою стикаються українці, які мешкають за кордоном, є відсутність місць для здійснення богослужіння: «Проте, ми вдячні за те, що в цьому напрямку нам допомагають католицькі священики, які часто надають свої храми для здійснення православного богослужіння». Після зустрічі кардинал Мартіно відвідав храм на честь святителя Миколая Чудотворця, який розташовано при митрополичих покоях, а під час екскурсії Києво-Печерською лаврою він відвідав Київську духовну академію.

Закони ісламу — британцям?

Глава Англіканської церкви архієпископ Кентерберійський Роуен Вільямс заявив про неминучість включення деяких норм шаріатського права до британського законодавства. Він вважає, що включення певних правил шаріату до юридичної практики сприяло б збереженню єдності в британському суспільстві, оскільки в такому випадку мусульманам «не довелося б вибирати між відданістю національній культурі та вірністю країні, де вони живуть». Більшість провідних британських газет називають його висловлювання наївними або ж навмисно провокаційними (Бі-Бі-Сі). The Guardian повідомляє, у Вільямса можуть бути добрі наміри, однак все не так просто: «Британська мусульманська громада далеко не однорідна, не існує однозначного ставлення до законів шаріату». Тим більше, що, на думку видання, не існує ніякого визнаного ісламського органу, який міг би легалізувати ту чи іншу інтерпретацію законів шаріату. Інші газети нагадують, що закони шаріату в деяких країнах «асоціюються з драконівськими методами покарання таких злочинів, як крадіжка, зрада або богохульство. Це відрубування кінцівок, забиття каменями чи биття батогом». Тому ідея Вільямса Роуена скоріше посіє ворожнечу в суспільстві, аніж згуртує його — Англіканська церква не повинна створювати такі можливості для помилкового тлумачення законів Ісламу. (The Guardian)

Архієпископ помер — хай живе архієпископ!

У четвер Синод Елладської православної церкви обрав архієпископа Афінського і всієї Еллади — ним став митрополит Фівейський і Левадійський Ієронім. Його було обрано за підсумками другого туру голосування, про що сповістив передзвін дзвонів Благовіщенського кафедрального собору в Афінах, у якому проходило засідання Синоду. У той же момент над входом до храму запалився великий, видний здалека світильник. Митрополит Ієронім відрізняється лібералізмом — він підтримував кроки покійного глави церкви Христодула в напрямку релігійного діалогу з католиками, а також завжди перебував у добрих стосунках із патріархом Константинопольським Варфоломеєм. Церемонія вступу на посаду новообраного архієпископа греків відбудеться 16 лютого. Митрополит Фівейський і Левадійський Ієронім Ліапіс народився 1938 року в Беотії (Середня Греція), закінчив філософський і богословський факультети Афінського університету, а також аспірантури Грацького, Регенсбурзького та Мюнхенського університетів. Митрополит Ієронім є почесним доктором медичного факультету університету Крайова (Румунія) і президентом Грецького кардіологічного товариства. Його архієрейська хіротонія відбулася 1981 року. (RNI)

Хто наступний?

У суботу, 2 лютого, з летовища Шереметьєво-1 було депортовано з Росії та відправлено зворотним рейсом до Києва українського священнослужителя, протестантського пастора Олександра Дзюбу. Прикордонники при проходженні контролю забрали його паспорт і попросили затриматися на декілька хвилин. Через деякий час представник прикордонної служби повідомив Олександрові Дзюбі, що його перебування на території Росії є небажаним. Пастор встигнув зателефонувати декому з тих, хто його зустрічав і розповів про ситуацію, яка склалася. На всі запитання священнослужителя про причину відмови в’їзду на територію Російської Федерації, прикордонники відповідали шаблонно — мовляв, такі питання «поза їхньою компетенцією». Пастор так і не отримав ніяких пояснень того, що відбувається. Просто його прізвище виявилося в «чорному списку» в комп’ютері прикордонника. Досить оперативно було організовано виліт (у зворотному квитку просто поміняли дату) Олександра Дзюби з Москви до Києва. У відповідь на цей інцидент громадянин Росiї Віталій Білий опублікував на сайті «Портал-Credo.ru» статтю, витяги з якої пропонуються читачеві: «Я закликаю громадськість країни відреагувати на кричущий випадок безпідставної депортації з Росії українського священнослужителя. Ця стаття — голос із Росії. Голос людини, яка бачить, що в його країні йде ескалація державного свавілля, яке не сьогодні розпочалося, але яке йде за висхідною. З країни, в якій вже немає громадянського суспільства. У якій, через особисті мотиви ті, хто стоїть при владі, вихолощено саме розуміння цінності особистості людини, її прав і свобод. З країни, для більшості громадян якої конституція — закрита книга. Тому громадяни цієї країни поняття не мають про свої права, про свою роль у суспільстві і про роль держави в ньому, про принципи демократії. Але найстрашніше те, що все це зовсім не бентежить більшість росіян! Чинна влада дуже популярна, а колишні демократи сприймаються як ганебні символи 90-х, коли росіян обдурювали в своїй власній країні та зневажали за кордоном. З нинішньою владою «прийшли стабільність і почуття власної гідності». А демократія зазнала поразки: більшість росіян згодні з тим, що ЗМІ повинні бути під контролем, що опозиції не потрібно дозволяти боротися за владу і що «чужі» не повинні втручатися до наших внутрішніх справ. Часи 90-х, які принесли запах свободи — свободи говорити й чинити, минули. Чому ми не змогли скористатися цією свободою, це інше питання. Але зараз інший час і в нас інша країна. У ній також можна «комусь щось», але не всім і не все. Можна лише тим, хто думає й говорить «правильно», як потрібно. З інших методично, зі знанням справи ліпиться образ інакомислячих, чужих і тому небезпечних. У це поняття спеціально включили всіх, хто не підходить під вигаданий шаблон російської традиції. Найстрашніша брехня — це напівправда, інакше кажучи — правда, розбавлена брехнею. Звичайно, маючи зручну релігію чи традицію, легше зігнати людей у стадо і тримати їх під контролем. Інших — геть. Про всяк випадок. Різними способами: кого залякати, кого підкупити, кого не впустити, кого усунути. Створюється ілюзія безпеки. Безпека країни, якщо хочете. (Портал.credo.ru)

Кому вірити — Богові чи гороскопу?

РПЦ МП закликає християн більше покладатися на Бога, аніж на гороскоп: «Потрібно пам’ятати, що людина вільна в своїх вчинках і несе за них відповідальність перед Богом. Спаситель сказав: «У Бога навіть волосся на ваших головах пораховане» і без Його волі нічого не відбувається. Тому християнам вірити в гороскопи має бути соромно». Так повідомив у відділі зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату священик Михайло Прокопенко. Його підтримав дресирувальник Едгард Запашний — він заявив, що якби перед тим, як увійти до тигрів, він читав гороскоп і вчиняв відповідно до нього, його б «уже давно з’їли». (Религия и СМИ)

Підготувала Клара ГУДЗИК, «День»
Газета: 
Рубрика: