Крадіжка в Ермітажі
Продовжується розслідування великої крадіжки з запасників Ермітажу цінних творів мистецтва, в тому числі — ікон і церковного начиння (всього понад 200 експонатів). Слідчі вже затримали двох підозрюваних, які зізналися в розкраданні цінних предметів. За їхніми словами, їм допомагала хранителька музею, яка померла від серцевого нападу на початку недавньої ревізії; виявилося, що цінні предмети виносилися з фондів Ермітажу протягом останніх шести років (!). Хоча доступ до сховища мають усього чотири людини. «Сторонні особи ні за яких умов не могли потрапити до запасника», — заявив директор Ермітажу Піотровський. Крім того, викрадачі повинні були знати графік, згідно з яким експонати після виставок надовго укладалися в запасники і крадіжка могла залишатися непоміченою. Пропажу розкрили в ході ревізії фонду, що розпочалася у 2005 році, але тільки наприкінцм липня цього року виявилося, що з фонду дійсно зник 221 предмет. Однак, Михайло Піотровський заспокоїв громадськість, заявивши, що зникли «предмети, що не становлять виняткової цінності», серед них — ікони, церковні чаші та інші емалі епохи російського середньовіччя, а також ювелірні вироби XIX століття — загальною вартістю 130 млн. рублів (близько $5 млн.).
Співробітники Антикварного відділу карного розшуку Санкт-Петербурга склали списки, опис і фотографії експонатів, що зникли, і відправили їх до Інтерполу, розіслали запити на міжнародні аукціони, а також зв’язалися через музей з приватними колекціонерами, які спеціалізуються на російських емалях. Ця робота дала негайні результати — зокрема, була виявлена одна з найдорожчих викрадених ікон «Собор усіх святих», срібний потир із золотим візерунком та інші. (Portal/Credo.ru)
За Папою Войтилою шпигував Карол
Недавні розслідування встановили, що під час візитів Римського Папи Іоанна Павла II до Польщі за ним стежив агент cлужби безпеки на прізвисько «Карол», світське ім’я — Джуліан Харашчин. Це був один із найбільш здібних таємних співробітників cлужби безпеки, працював там до самої своєї смерті. Крім багатьох інших способів добування інформації, Харашчин використав також свої родинні зв’язки — він був чоловіком сестри польського кардинала Франчишка Мачарського. Працював «Карол» дуже активно й самовіддано, про що зараз свідчать 12 товстих томів (4 тисячі сторінок) його звітів. Сьогодні ці 12 томів — дуже важливе свідчення епохи, особливо враховуючи те, що більшість документів служби безпеки не збереглися. «Карол» висвітлював два візити Римського Папи Іоанна Павла II — у 1979 і 1983 роках. У архівах збереглися навіть його фотографії разом із понтифіком — він вручав високому гостю квіти. Це робилося спеціально для того, щоб засвідчити СБ його близькість до «Об’єкта». За свої старання агент отримував величезну — на ті часи — винагороду, заробив також дуже пристойну пенсію. Помер у 1984 році, до самої смерті залишаючись вірним агентом СБ. (Portal/Wiara.pl)
Що таке чудо?
Як випливає з проведеного французькими соціологами дослідження, 62% французів не вірять у чудеса, 35% у них вірять, а 3% французів не мають власної думки стосовно цієї проблеми. На запитання «Як би ви визначили поняття чуда?», 31% опитаних відповіли, що «Це — феномен, який неможливо пояснити», 29% французів пояснили чудо як «щасливу випадкову подію, на яку не чекали» і лише 8% вважають чудо Божественним втручанням. (RNI)
Гітлер і Святе Письмо
Відомо, що Адольф Гітлер мав складні відносини з християнством і з Біблією. Його заповітною мрією було створення «істинно арійської релігії», яка, по-перше, була б пов’язана з Фюрером, а, по-друге, не мала б нічого спільного з іудеями. Радикальні зміни в цій сфері суспільного життя він залишив до того часу, коли Третій Рейх буде панувати в усьому світі. Однак, сам не переставав працювати над «удосконаленням Біблії» заради того, щоб відділити її від іудейського ґрунту, і навіть створив Інститут із дослідження та ліквідації єврейського релігійного впливу на німецьку церкву. Зібрані Гітлером теологи мали «виправити» Новий Заповіт і довести, що Ісус не був євреєм. Передбачалося, що «очищений» Новий Заповіт стане, нарівні з «Майн Кампф», настільною книгою всіх арійців. У 1940 році Інститут випустив книгу «Німці з Богом» — це був переказ Нового Заповіту відповідно до версії Гітлера. У процесі «очищення» Нового Заповіту усувалися не тільки описи, сцени, події, але також «оновлювалася» термінологія — викреслювалися всі слова, що мають єврейське коріння, — «алілуйя» і «месія» та інше, назва «Єрусалим» була замінена на «Вічне місто Бога». Священна історія стала невпізнанною — так, розп’яття Ісуса Христа представлялося як результат його боротьби з євреями. На доказ цієї теорії німецькі богослови випустили «наукову» працю. «Ісус був арійцем, а не євреєм». Гітлер устиг відредагувати Десять біблійних заповідей, довівши їх число до 12; одна з нових «заповідей» закликає поважати Фюрера і Бога». Заповіді «Не убий» і «Не вкради» з Декалога були вилучені. (Die Welt)
Усупереч протестам церкви
Концерт у Москві поп-зірки Мадонни відбудеться 11 вересня, однак усі квитки вже продані. Це сталося всупереч активним наполяганням Російської православної церкви, яка, слідуючи прикладу Ватикану, рішуче не радила істинним православним іти на «сатанинський» концерт. Соціологи вважають, що таким чином — завдяки Мадонні і без дорогих опитувань громадської думки, був визначений істинний вплив Православної церкви на поведінку московських громадян. У зв’язку з приїздом Мадонни, а також із фільмом «Код да Вінчі», який щойно пройшов у Москві, навіть вигадали нову приказку: «Послухай, що говорить церква, і зроби все навпаки». Адже наполегливі рекомендації православним утриматися від відвідання московського концерту співачки залишилися марними. Незважаючи навіть на те, що деякі навколоцерковні святенники загрожують «відступникам» Страшним Судом, православні все одно жадають побачити світовий ідол — Мадонну, звинувачену, до того ж, у «богохульстві» та «блюзнірській профанації» християнських цінностей. А критика Ватикану й Російської православної церкви лише збільшує ажіотаж, що супроводжує концерти. І це при тому, що як Західна Європа, так і, особливо, Росія вважають себе християнськими країнами — представники РПЦ люблять повторювати, що переважна більшість росіян (ледве не 80%!) — православні. Але факти свідчать про інше — достатньо лише подивитися на величезні черги за квитками на концерти «ідолів століття» типу Мадонни. «НГ-Релігія»
Сербського єпископа засуджено до тюремного ув’язнення
Глава Охридської архієпископії (Сербська православна церква у Македонії) Йован Вранішковський днями добровільно з’явився для відбування покарання у в’язницю. Він має відбути один рік ув’язнення за обвинуваченням світської влади Македонії у приховуванні церковних коштів у бутність свою ще митрополитом Велеським у складі Македонської православної церкви (МПЦ). Вирок суду був винесений у березні цього року, але відстрочений у виконанні в зв’язку з хворобою засудженого. На суді Вранішковський заявив, що 57 тис. євро, які були раніше передані йому мером Скоп’є на ремонт соборного храму Святого Пантелеймона Македонської церкви, були вже внесені на депонент суду разом із 180 євро відсотків за тривале зберігання грошей. Однак, усупереч компенсації збитків, суд відмовився скасувати звинувачувальний вирок — архієпископ сидітиме у в’язниці.
P.S. Сьогодні Православна церква Македонії розколота. Розкол відбувся у 1967 році, коли Македонська православна церква вийшла зі складу Сербської православної церкви (СПЦ) і оголосила себе автокефальною — всупереч запеклому опору СПЦ, що має місце й до сьогодні. Нині одна частина (дуже нечисленна) МПЦ на чолі з архієпископом Врашніковським, підпорядкована СПЦ. Більшість населення країни та уряд Македонії послідовно підтримує автокефальну — хоча й не визнану світовим православ’ям — Македонську церкву. Прес-служба Сербської православної церкви назвала ув’язнення архієпископа Йована (за розкрадання церковних грошей) «стражданням за єдність Православної церкви, яка протягом історії вважалася найбільшим подвигом і мучеництвом». (Інтерфакс)
