Політичні анекдоти завжди були квінтесенцією істинного вставлення народу до своїх можновладців. Вочевидь, тому Радянський Союз, якщо вже у чомусь і випереджав повністю Захід, то це в кількості політичних анекдотів. Сьогодні ми вирішили опублікувати їх невелику підбірку. Багато що, напевно, знайоме нашим читачам з епохи «кухонної свободи слова», але ми взяли на себе сміливість зробити невелику поправку: у всіх анекдотах слово «радянський» замінене на «вітчизняний». Пропонуємо читачам вирішити, наскільки анекдотичні реалії тих днів змінилися за вісім років незалежності нашої країни.
***
Приходить вітчизняний виборець на виборчу дільницю, стає і починає мовчки спостерігати. Через деякий час до нього, природно, підходять і запитують:
— А ви чому не голосуєте?
— А я політично сліпоглухий.
— ?!
— Розумієте, я ніяк не бачу того, про що чую, і ніколи не чую про те, що постійно бачу...
***
П'ять заповідей вітчизняного інтелігента:
Не думай.
Якщо думаєш — не говори.
Якщо думаєш і говориш — не пиши.
Якщо думаєш, говориш і пишеш — не підписуйся.
Якщо думаєш, говориш, пишеш і підписуєшся — не дивуйся...
***
Іноземна газета про вітчизняні реформи: «Жителі цієї країни героїчно долають перешкоди, яка самі ж собі створюють...
