Цього року, ймовірно, ми всі востаннє переведемо годинники на «зимови» час, а поняття «літнього» та «зимового» часу узагалі відійдуть у історію. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України підготувало розпорядження, за яким у ніч на 27 жовтня о 4.00 в Україні переведуть годинники на годину назад, і разом з цим скасується «літній» час. Відповідний указ опублікував на своїй сторінці в Facebook заступник міністра Тарас Качка.
На території України переводити годинники почали ще 1981 року. Традиційно в останню неділю березня ми змінюємо час на годину вперед, а в останню неділю жовтня — назад. Починаючи з 2011-го року сезонне переведення кілька разів намагалися скасувати. Але досі — рішення відкладали.
СУМНІВНА ЕКОНОМІЯ
Традиції запровадження «літнього» часу вже понад сто років. Уперше цю ідею реалізували в Британії. А ось впроваджувати переведення годинника на постійній основі почали в Німеччині в часи Першої світової війни. Тоді мали на меті продовжити світловий день, щоб заощадити паливо, яке використовували для генерації електричного струму. Спочатку ця ідея справді мала значний економічний ефект, але до кінця 80-х переведення практично втратило своє значення, розповідає голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис КУШНІРУК: «У ті часи структура споживання електроенергії полягала в тому, що велика її частка припадала на ранок та вечір. У ці періоди люди вирушали на роботу і поверталися додому. Тоді ці витрати, пов’язані з різницею споживання вдень та в ранішній і вечірній час, були дуже суттєвими. Враховуючи, що електроенергія, яка виробляється в пікові часи, об’єктивно дорожча, ніж електроенергія, яка виробляється впродовж доби, тому переходи на «літній» та «зимовий» час, які передбачали зсув на одну годину, мали рацію з погляду економії ресурсів. Це було суттєво. Нині структура споживання відрізняється. За останній час використання електроенергії в нас значно зросло і воно активне впродовж усієї доби. Зверніть увагу лише на кількість електроприладів, які є в домогосподарствах! Витрати на багато порядків вище».
Нині, через зміну структури споживання, потреба в економії стала меншою, тому звертати увагу почали на інші ефекти зміни часу.
ЗМІНА ЧАСУ — ЦЕ СТРЕС
Проти переведення годинників давно виступають лікарі. Адже через це порушується сон людини, що має негативний вплив на здоров’я і самопочуття. Це призводить до дратівливості, загострення хронічних хвороб та психологічних проблем. Особливо зміна часу позначається на пацієнтах, які мають проблеми з серцево-судинною системою, тому в цей період різко зростає кількість інфарктів та передінфарктних станів. Лікар-терапевт Наталя ДЯЧЕНКО пояснює, переведення годинника — додатковий стрес для організму людини.
«За будь-якого стресу підвищується виділення адреналіну, який стимулює роботу зокрема й серцево-судинної системи, що не бажано при захворюваннях серця та судин. Тому цим пацієнтам слід бути під спостереженням лікаря, регулярно приймати призначені препарати, які зменшують негативний вплив», — каже лікар.
Навіть якщо людина не має проблем зі здоров’ям, зміна режиму може на деякий час зменшити працездатність та підвищити втомлюваність. Але цього можна уникнути, якщо підготуватися до таких змін заздалегідь:
«Щоб пом’якшити вплив переведення годинників на організм людини, треба приблизно за тиждень дати організму поступово пристосуватися до цього, — розповідає Наталя Дяченко, — варто повноцінно харчуватися, не перевтомлюватися, дотримуватися режиму праці та відпочинку, не вживати алкоголь та не курити, забезпечити повноцінний восьмигодинний нічний сон, прогулянки на свіжому повітрі».
«ЛІТНІЙ» ЧИ «ЗИМОВИЙ»
Нині від сезонного переведення часу відмовилися Бразилія, Китай, Японія, Ісландія, Росія, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Азербайджан, більшість країн Африки та деякі штати США. В Європейському Союзі планують скасувати переведення годинників уже в 2021 році. Водночас питання про те, який час залишити: «літній» чи «зимовий», досі не вирішили.
Улітку 2018-го в ЄС провели он-лайн консультації з питань переведення часу. В них взяли участь понад 4,6 мільйона людей (переважно громадяни ЄС). Результати опитування не здивували: 76% засвідчили негативне ставлення до зміни часу, 19% — позитивне. Більшість респондентів, 84% підтримали скасування практики переведення годинника. 56% опитаних підтримали ідею залишити «літній» час, 36% — за «зимовий».
«Я вважаю, що для нас кращим є «зимовий» час і не варто змінювати його на «літній», — пояснює Наталя Дяченко, — за умов «зимового» часу людина має можливість спокійно, не поспішаючи, прокинутися зранку, повноцінно поснідати, зібратися на роботу чи навчання і вчасно прийти. Від цього напряму залежить фізичне і психологічне здоров’я людини, гарна розумова та фізична активність упродовж дня».
ГОЛОВНЕ — СИНХРОННІСТЬ
На думку аналітика Бориса Кушнірука, різко відмовляючись від «літнього» часу, ми дещо випереджаємо події. Для того, щоб уникнути логістичних проблем, найзручніше для нас було б «синхронізуватися» з Європою.
«Якщо ми відмовимося від переведення раніше, це матиме певні труднощі. Звісно, ми можемо хоч зараз скасувати «літній» час. Але тоді в нас будуть виникати додаткові проблеми з врахуванням часових поясів при перельотах, перевезеннях. Адже потрібно буде узгоджувати такі моменти з кожною окремою країною: котра у вас година, котра в нас і о котрій годинник переводиться. Тому доцільно це робити спільно з ЄС, до того ж ми рухаємося в бік Європи».
Минулого разу, коли в Україні скасовували переведення годинників, ми також намагалися «синхронізуватися», щоправда, зі східним сусідом — Росією. У вересні 2011-го Верховна Рада скасувала повернення на стандартний час, залишивши в Україні лише «літній». За пів року до цього, перейшовши на «літній» час, переведення годинника скасувала й офіційна Москва. Щоправда, якщо там зміни протрималися до 2014-го, то в Україні така постанова одразу ж зумовила хвилю невдоволення.
Річ у тім, що більшість території України перебуває в другому часовому поясі, при цьому частина Закарпаття — у першому, а Донецької та Луганської областей — аж у третьому. Тому в нас був прийнятий час другого поясу. Якщо Україна офіційно встановлює лише «літній» час, то вона фактично перебирає час третього поясу, який характерний для сходу країни, але зовсім не зручний для Заходу. Щоб виправити незручності 2011-го, Ужгородська міська рада навіть змушена була ухвалити рішення, за яким рекомендувала всім установам розпочинати роботу на годину пізніше. Це мало на меті мінімізувати наслідки рішення парламенту.
Тоді нововведення так і не запрацювало, оскільки під тиском громадськості Рада таки скасувала ухвалену постанову. Тому нині, вирішуючи, в якому часі жити, необхідно належним чином зважити всі умови.
