1995 рік,1998 рік
35
досліджень (м. Черкаси). Опитано 1078 черкащан, які представляють доросле
населення обласного центру.
Коментар
В основі наведених даних лежать не розрахунки фактичного
доходу й витрат, а стандарти, якими керуються самі люди. У цих стандартах
синтезовані їхні соціальні запити та уявлення про норми життєвого рівня,
що склалися на підставі життєвого досвіду та оцінок становища оточуючих
людей.Як видно, в цілому на межі або за межею бідності, за даними дослідження,
перебуває понад 80% населення Черкас.Більш відвертими виявилися респонденти
жіночої статі, у зв’язку з психологічно властивими їм чутливістю та вразливістю
вони гостріше відчувають нестатки, тому 53% жінок зізналися, що їхні сім’ї
ледве зводять кінці з кінцями, а 10% вказали, що зазнають нестатків та
голоду. У чоловіків ці показники нижчі і становлять відповідно 46% та 2%.Під
час аналізу виявлено сталу закономірність: чим старші респонденти, тим
частіше вони зізнаються в низькому рівні матеріального добробуту. Крім
того, опитування свідчать про те, що мешканці міста з вищою освітою сьогодні
не мають великої переваги щодо свого матеріального становища.Серед соціально-професійних
груп населення міста найнижчий рівень матеріального добробуту мають медпрацівники,
службовці, безробітні та непрацюючі пенсіонери.Порівняння даних 1995-го
і 1998-го років свідчить, що, незважаючи на значне падіння реального рівня
життя за три роки, суб’єктивна самооцінка матеріального становища серед
черкащан змінилася неістотно. Скоріше за все, порівняно з 1995 роком, матеріальні
запити черкаських сімей зараз значно зменшилися.Микола СВІЧИНСЬКИЙ, кандидат
економічних наук, ЧеркасиДОВІДКА «Дня»
