А вчора столичні комунальники зібралися в Театрі імені Франка на урочисті збори. Їм дарували квіти, подарунки, вручали грамоти. Але пройдуть свята, і з понеділка — знову щоденна, копітка робота. І, звичайно ж, проблеми.
— Всі ланцюги нашого господарства, в тому числі й житловий фонд, поступово стають непридатними, — сказав у бесіді з кореспондентом «Дня» директор комунального підприємства з утримання житлового господарства Залізничного району Києва Василь Малишевський, — бо зараз ми не можемо відремонтувати навіть найнеобхідніше. Так би мовити, заштопати недоліки, не кажучи вже про планові нормативні ремонти. Минулого року нам ще виділяли гроші для вирішення цих завдань. А в бюджеті на 1999 рік на потреби житлово-комунального господарства взагалі не передбачено ні копійки.
Не вирішено і ще одну важливу проблему: досі не затверджено підготовлене ще понад рік тому розпорядження міськадміністрації щодо розмежування функцій тих, хто надає комунальні послуги, і працівників житлово-комунальних служб. Сьогодні начальники жеків замість того, щоб займатися своїми прямими обов’язками — підтриманням у належному стані будинків і вулиць, вимушені бути посередниками між цими підприємствами і мешканцями.
Крім того, виникають проблеми з кадрами. Спробуйте знайти бажаючих працювати двірниками за нинішніх умов, коли ставка становить 80 гривень! І це з урахуванням того, що головний стимул — квартири — виділяються для них з кожним роком все рідше й рідше.
