Iз кінця 2000 р. Кондрашівське лісництво Станично-Луганського державного лісомисливського господарства провадило суцільне вирубування лісу в охоронній зоні Луганського природного заповідника.
Заповідник було створено для збереження і вивчення куточків незайманої природи Донбасу. Природно-заповідний фонд (ПЗФ) становить 2% од території області. Це рівень світових стандартів. Коли цей показник був менший за 1%, міністерство звернулося до керівництва, і цей недолік виправили за рахунок збільшення частки (до 70%) у структурі ПЗФ об’єктів найнижчого ступеня заповідності. Господарями таких природоохоронних об’єктів стали лісники, Товариство мисливців і рибалок, аграрні підприємства тощо.
Заповідник «кишенькових» розмірів складається із трьох відділень — Придiнцiвська заплави, Провальського і Стрiльцiвського степів (кожне за площею не перевищує 500 га). Загальна площа трьох відділень становить усього 1575,5 гектара. Незважаючи на це, в ньому є більше як 3000 видів тварин і більше як 1100 видів рослин. З-поміж них особливо рідкісних, занесених у Червону книгу, — 170 видів.
Мабуть, цей заповідник потрібен або для звітності, або для проведення експерименту: за якої найменшої площі, що охороняється, можуть бути збережені природні комплекси в природному вигляді? Як свідчить практика, 500 га — це вже позамежна територія. Незважаючи на всі природоохоронні заходи, що проводяться, вона має вигляд хронічного хворого.
У Луганській області український цілинний степ зберігся фактично тільки в степових відділеннях заповідника. У Стрiльцiвському степу було збережено сучасника мамонта — степового байбака. Якби не своєчасне створення заповідника на цій ділянці, байбак також міг зникнути з лиця Землі...
У Придiнцiвській заплаві зберігаються залишки незайманих дібров, які в минулому охоплювали береги Сіверського Дінця Тут гніздився один із найбільших та найкрасивіших птахів України — орлан-білохвіст, родич національного символу США — білоголового орлана.
Завдяки існуванню заповідника, ми можемо бачити природу Луганщини такою, якою бачили її наші предки 200 — 300 років тому. Але наприкінці 2000 р. Кондрашівським лісництвом Станично- Луганського державного лісомисливського господарства для задоволення потреб «народу» розпочали в односторонньому порядку вирубування сосни в охоронній зоні Придонецької заплави. Мотив — санітарні вирубки та облаштування протипожежної межі вздовж кордону заповідника. Господарська діяльність у цій зоні суворо регламентована та обов’язково має бути узгоджена із завданнями заповідника, але ці вирубки не були узгоджені із заповідником.
На аргументовані доводи співробітників заповідника щодо негативного впливу таких вирубок на біорозмаїття заповідника лісники не відреагували.
Було прорубано 30-метрові просіки, щоб у разі пожежі вогонь не поширювався на навколишній ліс, хоча випадки «виходу» вогню із заповідної території невідомі. Приблизно за 200 м від прорубаної території така протипожежна межа вже існує — вздовж залізниці. А норми вимагають, щоб такі межі розташовувалися через 1 км. Звісно, деревина із просіки становить велику цінність...
Адміністрацією заповідника було надіслано відповідні листи в держадміністрацію, прокуратуру, обласне управління екології і природних ресурсів, в мас-медіа. Реакція у відповідь довго не примусила на себе чекати. Прибув держінспектор з екології, потім телебачення і... пожежники.
14 лютого 2001 р., за розпорядженням Обласного управління екоресурсів у Луганській області, вирубування було припинено. Однак «після всебічного розгляду» цього питання, через тиждень, постановою того ж самого головного держінспектора з екології, але вже зі згоди адміністрації заповідника, згідно із чинним законодавством, вирубки було відновлено. Управління вважало вирубки в охоронній зоні заповідника можливими. «Гола» земля на прорубаній просіці неминуче стане більшою мірою випаровувати вологу. Знизиться рівень води на заповідній ділянці, і це призведе до осушення дібров та боліт, задля охорони яких ця територія і була заповідником... Недалеко від місця вирубок розташоване гніздо орланів. Не раз мовилося, що шум під час вирубування лісу може налякати цих птахів...
Протипожежна межа чомусь створюється тільки вздовж кордонів заповідника. Сусідом у заповідника є лісомисливське господарство. Зрозуміло, що тварин легше стріляти не в густому лісі, а на просіці і що така вирубка зробить певні «сервісні» послуги браконьєрам...
Раніше будівництво водозабірних свердловин поблизу території, що охороняється, призвело до зникнення реліктового звірятка — хохулі звичайної (задля її збереження і створювалося це відділення), тепер можуть зникнути і звичайні копитні тварини. Здавалося б, можна для реалізації виробничих завдань вибрати ділянку лісу далі від заповідника. Чи відділення заповідника «Придiнцiвська заплава» хочуть ліквідувати? Найцікавіше, що план дій щодо збереження біорозмаїття області до 2005 р. вже існує. Щоправда, на папері, — тепер ось він лежить на поличці, а про виконання його нехай «зелені» і турбуються. Стосунків із землекористувачами, за рахунок території яких адміністрація заповідника і «зелені» хочуть добитися його розширення, псувати ніхто не хоче. Уся надія на тих, хто все ж таки хоче зробити заповідником прилеглу територію. «Стрiльцiвський степ» створено для охорони степового байбака. Через те, що в заповіднику не підтримується правильний режим сінокосіння, звірятко зникає з території заповідника. А за межами природоохоронного об’єкту його вже з нетерпінням чекають мисливці. 1998 року було видано указ Президента України про резервування території під розширення заповідника «Стрiльцiвський степ». Указ для чиновника — то не наказ начальника.
Працівники заповідника все- таки сподіваються, що здоровий глузд переможе і вирубки припиняться.
КОМЕНТАРІ
Віталій ФОРОЩУК, заступник директора заповідника:
Просіку прорубано, на наші скарги уваги не звертають. Мало того, нам погрожують закриттям заповідника. Прокуратура і «Луганськліс» зайняли різко негативну позицію. Куди ми не зверталися — діставали відмову. Хоча пана Рудя, директора Станично-Луганського державного лісомисливського господарства, притягнуто до відповідальності, однак це єдине зрушення в цій справі. Нас підтримав лише Сергій Шапаренко.
Сергій ШАПАРЕНКО, голова ради екологічної групи «Печеніги»:
Усупереч усьому, лісництво прорубало просіку в заповіднику з порушенням законодавства. Орлани через шум залишили гніздо. Однак ми маємо намір провести громадську екологічну експертизу, щоб лісництво відшкодувало заподіяні збитки.
Окрім цього, 23 05.2001 р. відбулася нарада з природоохоронних питань. На ній були присутні Олександр Овчаров — голова райдержадміністрації; Анатолій Серик — голова районної ради; Сергій Михайлюк — заступник голови райдержадміністрації; Володимир Янченко — генеральний директор об’єднання «Луганськліс»; Владислав Сорока — начальник відділу держконтролю з охорони землі, біоресурсів, природо-заповідних територій, інші представники адміністрації і природоохоронних організацій. Було прийнято ряд ухвал.
Зокрема, районній екологічній інспекції спільно з відділом з питань надзвичайних ситуацій і техногенної екологічної безпеки СГПЧ — 45 провести корегування протипожежних заходів у Кондрашівському лісництві і прилеглій до нього території заповідника до 15. 06. 2001 року. Спільно з екологічною інспекцією підготувати лист до Академії наук від імені райдержадміністрації про незадовільний пожежний стан заповідника і відсутність фінансування на ці цілі. Начальнику СГПЧ Лучакову надати інформацію про стан протипожежної безпеки в заповіднику за останні 3 роки. Заповідникові і лісгоспу укласти нову спільну угоду з господарської діяльності з визначенням спільних протипожежних заходів до 20. 06. 2001 року.
Поставлено питання про вивчення можливостей розширення Станично-Луганського заповідника відповідно до технічних і фінансових можливостей до кінця 2001 року. Виконати комплексну ендофітосанекспертизу заповідника до кінця 2001 року. Залишається сподіватися, що прийняті ухвали не залишаться на папері.
Віктор КОШЕЛЬ, начальник Держуправління екології і природних ресурсів у Луганській області:
Нами розглянуте звернення голови ради екологічної групи «Печеніги» Сергія ШАПАРЕНКА з приводу рубок лісу в охоронній зоні відділення Луганського природного заповідника «Придiнцiвська заплава».
Повідомляємо, що дійсно Станично-Луганським лісомисливським господарством на порушення чинного природоохоронного законодавства без узгодження з адміністрацією заповідника і Держуправлінням у охоронній зоні відділення заповідника прорубувався протипожежний розрив.
За вказане порушення директора Станично-Луганського державного лісомисливського господарства Миколу Рудя притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 91 Кодексу України про адміністративні порушення на суму 170 гривень.
Комісією в складі представників Держуправління, райдержадміністрації, керівництва Луганського природного заповідника і лісомисливського господарства проведено обстеження площ, де проводилося облаштування протипожежного розриву і прийнято загальну ухвалу про внесення деяких змін з метою подальшого його проходження територією колишнього згарища. Луганським природним заповідником і Станично-Луганським лісомисливським господарством розроблено загальні заходи відносно поліпшення екологічних і протипожежних умов на території відділення «Придiнцiвська заплава» Луганського природного заповідника і його охоронної зони.
