Я тільки що прочитав у Вашій чудовій газеті інтерв’ю з російським письменником Дмитром Биковим, де він розповідає, що, відвідуючи Київ, не побачив жодних змін на краще з часів Незалежності.
Я хочу відреагувати на цей матеріал тому, що я, як американський журналіст, перебував декілька місяців у Києві 15 років тому і зараз знаходжусь тут ось уже більше трьох місяців. Сьогоднішній Київ відрізняється від «учорашнього», як день від ночі. За останні 15 років відбулися разючі зміни, і багато з них — на краще. П’ятнадцять років тому я не міг купити лампочку чи сорочку. Гастрономи були просто жалюгідні. Сьогодні я можу купити все, що потрібно. Київ наповнений першокласними магазинами і ресторанами європейського рівня.
П’ятнадцять років тому деякі з моїх українських друзів все ще боялись говорити українською на вулицях Києва. Сьогодні вони не бояться це робити. Зараз я можу читати чудові статті в першокласних газетах, що були заборонені 15 років тому, і слухати українську популярну музику — музику світового класу. А минулого тижня я подивився дивовижну п’єсу про життя Василя Стуса — це неможливо було уявити собі 15 років тому. Я бачу енергію нового в людях Києва: продавці в магазинах справді обслуговують тебе, чиновники в державних структурах справді хочуть допомогти тобі. П’ятнадцять років тому я переважно бачив летаргію: якщо ви підходили до продавців у магазині, вони думали, що ви набридаєте їм, бюрократи були зарозумілі і часом навіть пихаті. Сьогодні все інакше.
Мені цікаво, чи жителі Києва знають, у якому чудовому і дивовижному місті вони живуть? Київ має потенціал стати таким же привабливим містом для туристів, як Париж чи Лондон.Але для цього потрібні громадяни, що турбуються про свою країну, пильнують дії свого уряду, так що «злодії» поступово будуть витіснені з нього. Демократія створює умови, за яких таким «злодіям» і «паразитам» важче виживати. Але для цього потрібні громадяни, які повiрять в те, що їх слова, їх дії мають значення, які не побояться ризикувати так, як це зробили дивовижні учасники помаранчевої революції. Українці занадто довго були на колінах.
